Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Це питання безпеки

«Руська» і «російська» в перекладах церков і не лише
15 лютого, 2019 - 12:03
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Розпочнемо з назви держави Білорусь. Українською мовою прикметник від цього слова  відповідно є «білоруський», а мова — «білоруська». Патріотичні білоруські перекладачі досягли того, що в англомовному світі ці слова перекладаються «Belarusian» і вже більше не «Belorussian». Назва країни англійською є «Belarus» і аж ніяк не «Belorussia» (від російського перекладу «Белоруссия»). У титулах патріарха російського написано «всея Руси», а білоруського екзарха мовою білоруською «усяе Беларусі». Білорусь це ж не Росія і тим більше історична Русь це також не Росія. Вже коли говорити про Русь князів і митрополитів на території в кордонах сучасної України, то це частина Київської Русі і аж ніяк не «київська Росія». Українське написання слова «руський» у церковній назві не може мати прямого зв’язку ні з національною приналежністю, ні з іншою державою, в якій проживає близький за мовою українцям та білорусам також слов’янський народ, церковна традиція якого прийшла в його землі з Києва («матері міст руських»).

«Руська православна церква» у традиційному перекладі російською мовою не відображає суть змісту. Після перекладу «руський» з української, і «russian» з англійської іншими мовами можемо зауважити суттєве зміщення акцентів значення слова «руський». Коли б російською мовою у перекладі з української «Руська православна церква» перекладалася без змін у першому слові або хоча б як «Руская» чи «Руска православная церковь» (не з двома літерами «сс», а одним «с»), то це убезпечило від змістових непорозумінь і лише логічно підкреслювався б саме зв’язок з церковною традицією давньої Русі для однаково всіх, з гумором кажучи, її чад чи трьох дітей. А так маємо в слові «русская» (РПЦ) в основному зв’язок з Росією чи РФ і паралельно з православною церквою російського народу. Слово ж «руська» в українській мові, наголосимо, не має відношення до останніх понять. І тоді англійською мовою назва церкви мала б перекладатися не «Russian Orthodox Church», a «Rusian Orthodox Church» (за аналогією коли «білоруська» англійською «Belarusian»). А саме через такий переклад на сьогодні ця «Russian Orthodox Church» сприймається в світі виключно як церква Росії. Як же має перекладати назву цієї церкви з англійської мови на українську перекладач? Що стоїть для перекладача україномовного за словом «Russian» у назві? Реальна Російська православна церква чи лише стандарт перекладу з назвою «Руська православна церква»?

Російською мовою не перекладають  слово «руська» як, скажімо, «руска», «русьская», «руская» чи «русийская»... За традицією є вже «готове» для цього слово «русская» (особливо в комп’ютерних перекладацьких програмах, свого роду «орієнтир»). Але так не було завжди і в Російській імперії. Там до церковного розколу в сімнадцятому столітті це слово писалося з однією літерою «с». Суттєво зазначити, що перші два видання словника вченого і лінгвіста В. Даля у 1863 і 1880-82 роках вимагали написання «русский» з одним «с» в «Толковом словаре живаго великорускаго языка». Владімір Даль: «Встарь писали Правда Руская».

В Україні українською пишуть «Руська православна церква» («камуфляж» для церкви «Русской», складовою якої є Українська православна церква з визначеними автономними правами). Слово «руська» не має прямого зв’язку з словом «російська» в сенсі національності, сучасної культури, науки і т. д. Тут й виникають подальші запитання для фахового перекладача. А що це слово в українській мові справді означає? Чи діє в РФ церква, тобто Російська православна церква в межах виключно державних кордонів своєї держави як, скажімо, згідно наданого Томосу Православна церква України в межах держави Україна? Наївне запитання лише на перший погляд... До речі, «русский» і «российский» мають один переклад англійською мовою «Russian». Спостерігаємо також свого роду «виграш» подвійного вжитку слова «руська» і представниками Московського патріархату в Україні. Українською мовою зміст в слові «руська» щодо церкви один, а більш поширеними мовами вже інший. Тому за перекладом криється ряд суттєвих аспектів як історичних, так і політичних і світоглядних. На це в українській державі мали б звертати увагу. Це є безпекове питання.

Для україномовних і білоруськомовних слова «руський» і «білоруський» мають безпосереднє відношення до Русі історичної. Російською «руский» (з одним «с») має відношення до цієї Русі також. І англійською мовою воно повинно було б перекладатися «Rusian». Бо Русь це не є Росія, і англійською мовою Київська Русь це аж ніяк не є «Kiev Russia», а це є «Kyivan Rus» чи хоча б «Kievan Rus» в ім’я фахового перекладу. Як також є абсолютно недоречно писати «руський мір» щодо стосовно експансіоністської націонал-шовіністичної мети сучасної Росії щодо її сусідніх слов’янських народів. Бо «руський» має відношення лише до Русі чи Руси і аж ніяк не до Росії чи Російської Федерації. Наприклад, в грудні патріарх саме Російської православної церкви взяв участь у розширеному засіданні колегії міністерства оборони РФ і аж ніяк не був на якомусь зібранні руських чи русинських державних оборонних структур з центром в Новгородській республіці чи за княжих часів у руському Холмі, який сьогодні в Польщі (до речі, в цьому місті в тодішній Російській імперії народився автор «Історії України-Руси» М. Грушевський). Ця агресивна концепція «русского мира» з прихованими і відкритими далекосяжними планами русифікації і поглинання України і Білорусі шкодить також і РФ, зокрема і її православній церкві (яка вже давно-давно не «Руська православна церква» і лише назва «оперативна»  Російської церкви в Україні). Вимова і грамотне написання може бути лише одне «русскій мір» («русский мир» або англійською «Russian world»).

Сьогодні в різних джерелах вже зустрічаємо переклад слова «руський» англійською як «rusian», «rusynian», «ruthenian». Радує те, що у світі логічно перекладають «білоруський» англійською як «Belarusian» (Belarusian language, тобто білоруська мова). Тоді переклад слова «руський» англійською має бути в самій Україні відповідно «rusian» або «rusynian». Останній варіант зв’язаний з ще однією давньою чи першою назвою українців — русини. «Русин» чи «русинка» перекладаються англійською мовою «rusyn». Назва «русини» була у вжитку завжди на етнографічних територіях від Буковини, Закарпаття, Галичини (аж до найбільш висуненої на захід історичної вже Лемківщини) за Австрії, Австро-Угорщини і потім у період відносно недовгої окупації іншими державами наших земель, зокрема Польщею після поразки ЗУНР, а в 1939 році Закарпатської України Угорщиною. Це є фактично наша перша і рідна назва українців. Бо в словах «Русь» і «русини» є державне і бездержавне наше минуле, тисячолітня частково втрачена пам’ять та історія. Польською мовою «білоруси» є «білорусинами» (у буквальному перекладі з польської на українську).

Офіційна білоруськомовна інтернетна сторінка екзархату Білоруської православної церкви інформує про те, що «Беларускі екзархат» входить до «Рускай Праваслаунай Царквы». Грамотний переклад англійською мовою назви білоруської церкви буде «Belarusian Orthodox Church». І основний орієнтир для цього професійні перекладачі знайшли не в російській мові і не в польській мові, а в білоруській. Такі ж критерії повинні орієнтувати перекладачів українських слова «руський» в назві церкви. Якщо це «руська» церква, то слово «руська» у її назві переклад має адекватно передавати на будь-яку іншу мову і забезпечувати читачеві те значення, те розуміння, яке є в українському слові «руська». Чесний переклад зніматимете також бар’єри до остаточного об’єднання автономної в Україні церкви Московського патріархату з центром у Києво-Печерській лаврі (УПЦ) і автокефальної Православної церкви України в єдину церкву з патріархатом.

Володимир ГУЛА, Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ