Чи відбудеться зміна еліт?

Консорціум «Національний екзит-пол-2019», до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова проведуть в день виборів президента України національний екзит-пол. Про це на прес-конференції в четвер у Києві розповіла керівник «Демократичних ініціатив» Ірина Бекешкіна. «Екзит-пол має стати доказом того, що фальсифікацій не було або, якщо вони були, то він покаже, де, скільки і як. У чому відмінність нашого екзит-полу? По-перше, це максимальна прозорість методології та джерел фінансування. Наш екзит-пол незалежний від жодних політичних сил чи кандидатів», — сказала вона.

Соціологи розповіли, що під час національного екзит-полу буде опитано близько 17 тис. респондентів на 400 виборчих дільницях. Буде опитано громадян, котрі проголосували, в усіх регіонах України (крім окупованих територій), за винятком спеціальних дільниць, розміщених у лікарнях, в’язницях, військових частинах і закордонному виборчому окрузі. Соціологи очікують, що статистична похибка вибірки з урахуванням дизайн-ефекту не перевищуватиме 1,3%, але є ще систематичні похибки, які залежать від різних чинників.

Учасники прес-конференції (крім Бекешкіної, директор Центру Разумкова Андрій Биченко, гендиректор КМІС Володимир Паніотто) також розповіли, що в день голосування — 31 березня — в державному інформагентстві «Укрінформ» відбудуться три прес-конференції: о 14.00 — прес-конференція, присвячена поточному звіту про перебіг голосування, проблемам і труднощам; о 19.45 — оприлюднення результатів голосування станом на 18.00; а о 23.00 — оприлюднення основних даних станом на 20.00 (на момент закриття виборчих дільниць).

Раніше повідомлялося, що телеканали «112. Україна» та NewsOne оголосили про підписання угоди з Інститутом соціальних досліджень і консалтингу SORA (Австрія) і центром «Соціальний моніторинг» про проведення всеукраїнського екзит-полу на виборах президента України 31 березня 2019 року.

Тим часом голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук на брифінгу в четвер розповіла, що наразі поліграфкомбінат «Україна» друкує бюлетені лише для голосування в першому турі виборів президента України 31 березня 2019 року. «Я хочу ще раз наголосити, що сьогодні йде друк виключно бюлетенів для голосування на виборах президента 31 березня 2019 року. Про друк жодних інших бюлетенів ітися не може, тому що ні форму, ні зміст цього бюлетеня ще не затверджено ЦВК, оскільки нікому невідомо, чи буде другий тур і хто буде внесений до бюлетеня», — повідомила вона.

За словами Сліпачук, якщо скласти всі виборчі бюлетені в один ряд, то їхня довжина буде 24 тис. 354 км. «По суті, така відстань між Києвом і столицею Уругваю Монтевідео. Площа всіх замовлених бюлетенів становить майже 5 кв. км — це площа 70 футбольних полів», — зазначила вона.

В чому особливість цієї виборчої кампанії та які прогнози щодо результатів голосування? Говоримо з політологом Володимиром ФЕСЕНКОМ.

«ДУМАЮ, РЕАЛЬНА ЯВКА НА ВИБОРАХ БУДЕ БЛИЗЬКО 60%»

— Кожного тижня різні соціологічні кампанії оприлюднюють результати опитування електоральних симпатій громадян. Часто вони різняться. Наскільки сьогодні політичні штаби тих чи інших кандидатів використовують соціологічні данні як політичні технології?

— Безумовно, соціологічні опитування використовуються як політичні технології. Інша справа, що такі відомі соціологічні центри, як КМІС, «Рейтинг», Центр Разумкова, навряд чи йдуть на маніпуляції. Потрібно розуміти, що якщо та чи інша партія чи виборчий штаб замовляють опитування, то вони можуть пропонувати свою анкету. Якщо там якісь неприйнятні речі, то соціологи можуть не погодитися, але якщо немає якихось принципових речей, то погоджуються. Там можуть бути питання, які стосуються окремого кандидата або формулювання в позитивному контексті по відношення до цього кандидата. Не дуже сильно, але це може впливати на оцінку респондентів. Наприклад по-різному може складатись ситуація з рейтингами кандидата двійника Юрія Тимошенко. Якщо інтерв’юери нагадують при опитуванні, що є Юлія Тимошенко і є Юрій Тимошенко, то у останнього рейтинги нульові. Але якщо не нагадують, то він набирає в опитуваннях до 1—1,5%. Таким чином без фальсифікацій можна впливати на результат опитування.

Інший приклад. Відомо, що одна з відомих соціологічних служб Центр соціальних і маркетингових досліджень SOCIS пов’язана з Гринівим — політтехнологом Порошенка. Відповідно результати їхніх опитувань завжди трошки відрізняють на користь діючого президента. Для себе я намагаюсь досліджувати дані різних досліджень — динаміку по окремих центрах. Якщо опитування проведені в один час, то це дає можливість більш менш оцінити ситуацію в цілому. Наприклад, візьмемо ситуацію з рейтингами окремих лідерів. По всіх опитуваннях лідирує Зеленський. Інша справа, що реальний результат на виборах може бути меншим за рахунок явки. Якою буде явка, зараз ніхто достеменно не скаже. Ще один чинник. За даними всіх опитувань у нас має бути дуже висока явка виборців — 80%. Я ж стверджую, що реальна явка буде набагато менша. Думаю, вона буде близько 60%. Тому що значна частина виборців, іноді близько половини, відмовляється брати участь в опитуваннях. Ці люди скоріше за всього не підуть на голосування. Але з них все одно якась частина на вибори піде і за кого вони проголосують ми не знаємо.

«ЯК І В 1999-му, 2004-му — СЬОГОДНІ ПРОВЛАДНИЙ КАНДИДАТ АКТИВНО ВИКОРИСТОВУЄ СОЦІАЛЬНІ ВИДАТКИ НА СВОЮ КОРИСТЬ»

— Якщо порівнювати нинішню кампанію з минулими президентськими кампаніями, що змінилося?

— Є певні відмінності. Мене непокоїть, наприклад, якщо порівнювати ці вибори з виборами 2014 року, що зараз більш брудна і більш конфліктна кампанія. Тоді початок війни і анексія Криму стримувала політиків від жорсткої взаємної боротьби, від взаємних звинувачень. Тобто та кампанія була більш стриманою й більш короткою.

Тези «або я, або Путін», наїзди на опозицію, протистояння між силовими структурами — все це ознаки брудної передвиборчої кампанії та додаткові чинники ризику. Це навіть може спровокувати політичну кризу за підсумками виборів. Як і раніше — в 1999—2004 роках — сьогодні провладний кандидат активно використовує соціальні видатки на свою користь. Монетизація субсидій, індексація пенсій, прямі соціальні виплати. Але якщо раніше соціальні виплати давали всім бідним або окремим соціальним групам, то зараз їх дають після опитувань, після створення баз даних саме своїм прихильникам. Тобто є ризик достатньо масштабного підкупу виборців через агітаційні мережі. Раніше на президентських виборах це не використовувалось, адже занадто дорого і не дуже ефективно. Такий підхід використовувався на мажоритарні, на місцевих виборах, а от зараз є ризик, що він буде запроваджений і на президентських. Також через телебачення, інтернет викидуються компромати. Більш за все для цього використовується інтернет. Взагалі чинник соціальних мереж став більш впливовіший навіть в порівнянні з минулими виборами.

«ГРИЦЕНКУ НЕ ВИСТАЧАЄ ДРАЙВУ, ЕМОЦІЙ, РІЗНОМАНІТНОСТІ»

— Якщо оцінювати результати соціологічних опитувань. Візьмемо першу п’ятірку лідерів. Як би ви оцінили їх шанси на вихід у другий тур?

— Найбільші шанси мають три лідери — Зеленський, Тимошенко і Порошенко. Але хто саме з них вийде у другий тур я б не наважився сказати. Теоретично і лише за певним збігом обставин може статися стрибок у Гриценка. Це можливо, якщо певна частина виборців Порошенка відмовляться від свого вибору. Поки що такого стрибка не видно. Нагадаю, що в 2012-му році був прецедент такого стрибка голосування за «Свободу». Проте таке буває не часто. Можу сказати точно, що в першому турі ніхто не переможе.

— Якщо взяти того ж Гриценка, то бачимо, що навколо нього було найбільше об’єднань, або зняття кандидатур на його користь.

— Але це дало невеликий ефект. 

— Як думаєте, в чому проблема?

— Є різні тлумачення. Дехто вважає, що це треба було робити раніше. Але я вважаю, що тут головним чинником є не дуже ефективна передвиборча кампанія Гриценка. З різних причин. Йому не вистачає драйву, емоцій, різноманітності. Просто казати, що «чесних більше» замало. Він робить ті чи інші обіцянки, але йому потрібно чітко демонструвати — в чому його відмінність від лідерів гонки. Також треба більш активно демонструвати команду. Наголошую при цьому, що емоція на виборах дуже важлива. А Гриценко занадто сухий. Я знаю людей, які знаходяться у виборчих комісіях від Гриценка, і в той же час не вірять в його перемогу. Це заважало йому і раніше. У нього залишилось клеймо «непрохідного».

«ЦІКАВИМ Є ФЕНОМЕН ІГОРЯ СМЕШКА...»

— Якщо згадати проросійських кандидатів. Очевидно, що у них немає шансів, хоча б тому, що існують окуповані території.

— П’ять мільйонів колишніх виборців проросійських кандидатів залишилися в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу. Без цих виборців у згаданих сил ніякого реваншу не буде. Плюс — розколотий електорат. Вони більше змагаються між собою. У Бойка лише теоретичні шанси, адже я не бачу у нього резерву за рахунок якого можна було б наздогнати першу трійку лідерів. У Вілкула взагалі ніяких шансів немає. Для них, як і для інших кандидатів, реально пройти в парламент. Об’єктивно більша половина кандидатів зараз працює на парламентські вибори.

Цікавим є феномен Ігоря Смешка. Неочікуваний рейтинг. У нього є можливість просунути партійний проект на парламентських виборах. А можна долучитись до якогось іншого проекту і увійти в першу трійку, ставши одним з фронтменів.

«ВИХІД ЗЕЛЕНСЬКОГО У ДРУГИЙ ТУР ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЯВКИ, А МІЖ ПОРОШЕНКОМ І ТИМОШЕНКО ПРОЙДЕ ЕФЕКТИВНІЙШИЙ»

— Якщо повертатись до трійки лідерів, то чи можна сказати, що основна боротьба за вихід у другий тур триває між Тимошенко і Порошенком, адже із Зеленським більш зрозуміло, принаймні з того, що ми бачимо в соціологічних опитуваннях?

— По Зеленському. Тут усе залежить від явки. Якщо вона буде близько норми або вище норми, а згідно опитувань більшість його прихильників (70—80%) все ж таки прийдуть на виборчі дільниці й проголосують за нього, то цього цілком може вистачити для проходження у другий тур. Але якщо явка його електорату буде нижчою, то він може не пройти. А ось щодо Тимошенко і Порошенка, то у них рейтинги приблизно рівні, і хто саме з них пройде до другого туру, я б не наважився сказати точно. У Порошенка, безумовно, більше ресурсів — і організаційних, і фінансових, і навіть силових, які активно працюють проти Тимошенко. З іншого боку, в Тимошенко значно менший антирейтинг. Може спрацювати її соціальна риторика щодо зниження цін на газ, комунальних тарифів. В цьому сенсі у неї теж є свої козирі. Хто буде більш спритніший і ефективніший на фініші, поки що важко сказати.

«Я БОЮСЬ АГРЕСИВНИХ ПРОТЕСТІВ»

— Чи можливі якісь масові протести у разі незгоди когось з кандидатів з результатами виборів?

— Протести можливі. Наскільки вони будуть масовими сказати важко. Я боюсь агресивних протестів. Думаю таких масових протестів, які були в 2004-му або наприкінці 2013-го, думаю, не буде. Але, якщо вийде навіть 20—30 тисяч агресивний людей, які незадоволені Порошенком і результатами виборів, то це вже достатньо серйозний ризик. Це вже мирний Майдан. І нехай він буде меншим за кількістю, рівень протистояння може бути більш радикальними. Цей ризик може виникнути одразу після першого туру. Уявімо собі ситуацію — на першому місці Зеленський, на другому Порошенко, а не третьому Тимошенко, але з розривом менше 1%. Безумовно, Тимошенко не визнає результатів цього голосування. При цьому, вона може закликати приєднатися і іншу частину опозиції. Зрештою люди вийдуть не стільки за Тимошенко, скільки проти Порошенка. Якщо ж Порошенко буде третім, то навряд чи така ситуація можлива. Не дивлячись на те, що серед його прихильників також є агресивно налаштовані люди, ризик конфронтації тут значно менший.

Третій момент. Якщо виграє в другому турі Порошенко. Тут також є ризик виходу на вулиці агресивно налаштованих проти нього громадян. Маю надію, що у другому турі перетравневі настрої будуть відволікати від Майдану, хоча ризик кризи буде достатньо високим. І тут навіть небезпека не в ризику, а у відчутті підозри щодо фальсифікації результатів виборів, а отже їхньої нелегітимності. Дуже важливо, що в 2014-му були швидко проведені вибори і забезпечена їхня легітимність. Це тоді спрацювало. Зараз внутрішньополітичний конфлікт, взаємне протиставлення виникає не лише тому, що Путіну це потрібно, а й внаслідок високого рівня недовіри, і це може викликати сумнів в легітимності. В такому разі винними в цьому будемо ми самі, а не зовнішній фактор. Зокрема про це треба піклуватись і президентській команді. Від них залежить те, наскільки чисто вони зможуть провести свою кампанію. Поки що є багато питань, проблем і критики щодо них.

«ВИБОРЦІВ ЗЕЛЕНСЬКОГО ЦІКАВИТЬ НЕ ТЕ, ЯКИМ ВІН БУДЕ ПРЕЗИДЕНТОМ, А ТЕ, ЩО ВІН МАЄ ЗРУЙНУВАТИ СИСТЕМУ»

— Якщо вести мову про Зеленського, то тут часто говорять про його феномен, але скоріше більше йдеться про феномен виборця Зеленського. Наскільки ці люди розуміють відповідальність за свій вибір?

— Тут питання полягає в протестній емоції. Це протест не просто проти Порошенка. Це протест проти всіх політичних еліт. Безумовно є ризик того, що ми не знаємо яким буде Зеленський в ролі Президента. Хоча я гадаю, що все буде компенсовано в той чи інший спосіб. Зокрема центр ваги влади може переміститись на уряд і парламент. Таким чином почнеться перехід до парламентської республіки. Або президент Зеленський може порозумітись з прем’єром, тому що тактично це вигідно, і, думаю, той же Аваков цьому сприятиме.

Людей, які голосуватимуть за Зеленського (я знаю таких особисто — це інтелігентні та освічені люди), цікавить не те, яким буде він президентом, а те, що він має зруйнувати нинішню систему. Тобто розпочати процес заміни еліт. Звичайно ці очікування можуть і не виправдатись. Можуть бути розчарування. Але сам запит залишиться. Не буде Зеленського, люди будуть шукати якусь іншу людину поза цієї системи. Адже Зеленський просто став прийнятним об’єктом, який акумулював ці настрої. Якщо серед молодого покоління політиків не знайдеться достатньо харизматична фігура, то ці настрої будуть акумулюватися якоюсь іншою політичною силою. Тому не вважаю, що ситуація з Зеленським є якоюсь катастрофою.

«ЗАРАЗ ТАКТИКИ РОЗКЛАДАННЯ ЯЄЦЬ У РІЗНІ КОШИКИ ДОТРИМУЮТЬСЯ МАЙЖЕ ВСІ ОСНОВНІ ОЛІГАРХИ»

— Тут однозначно є відповідальність за ситуацію політиків старої формації.

— Так, але у них у них є свій рівень підтримки. І у Порошенка, і у Тимошенко є свої прихильники, і навіть фанати. Слабкість нового покоління політиків в тому, що вони не можуть на рівних конкурувати з політиками старої формації. Вони програють в загартованості.

— І в ресурсах.

— Безумовно. Хоча зазначу ще одну цікаву тенденцію на цих виборах — це поведінка олігархів. Зверніть увагу, що раніше лише Пінчук страхувався і розкладав яйця в різні кошики. Зараз такої тактики дотримуються й інші олігархи. Всі страхуються, тому що невідомо хто переможе, а отже краще не сваритися з майбутнім переможцем.