Механізм зриву домовленостей

У Верховній Раді планується створити робочу групу для напрацювання законодавства щодо забезпечення мирного процесу на сході України. Про це повідомив член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура (фракція партії «Слуга народу») після засідання комітету 26 серпня. «Ми домовилися, що створимо робочу групу або це може бути тимчасова спеціальна комісія для напрацювання необхідного законодавства, яке стосується безпосередньо мирного процесу і Мінського процесу, ті (законопроєкти. — Ред.), які передбачені Мінськими домовленостями», — зазначив Качура (ukrinform.ua).

Раніше, як відомо, керівник української делегації в Трьохсторонній контактній групі Леонід Кравчук 18 серпня під час засідання контактної групи поінформував учасників ТКГ про направлення в межах підготовки до місцевих виборів в Україні звернення до Верховної Ради з пропозицією розглянути питання щодо відповідності Постанови ВР «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а також Комплексу заходів з виконання Мінських угод, який був підтриманий резолюцією Ради Безпеки ООН.

Відповідаючи на запитання про те, чи вноситиметься зміна до постанови щодо проведення місцевих виборів, Качура зазначив, що «це питання буде вирішуватися». «Ми в будь-якому разі будемо проводити ще додаткові консультації з усіма фракціями», — зауважив він, додавши, що разом з першим президентом Леонідом Кравчуком, представниками Офісу Президента та Кабінету Міністрів було домовлено про необхідність створити в парламенті робочу групу, «яка би змогла напрацювати рішення, в тому числі, і як це передбачено у вимогах листа Леоніда Макаровича».

До речі, сам Кравчук пояснював своє звернення тим, що на засіданні ТКГ представники Російської Федерації вимагали, щоб Верховна Рада внесла зміни до постанови про призначення місцевих виборів 2020 року. За його словами, російську сторону не влаштовує те, що, відповідно до цієї постанови, проведення виборів неможливе на окупованих територіях України, а тільки на підконтрольній українській владі території.

Тобто, Москва знову ставить умови і вимоги, сама при цьому не виконуючи Мінські домовленості. Більш того, вона намагається звести всі переговори в рамки ТКГ, уникаючи зустрічі в «норманському форматі», позиціонуючи себе як посередника на рівні з ОБСЄ. Про це, зокрема свідчить і останні події. 

«Зустріч радників глав «нормандського формату», яка була запланована в Парижі на 28 серпня, скасована, — пише у ФБ журналіст, блогер, учасник делегації в ТКГ Денис Казанський. — А по факту — зірвана російською стороною. Вже на останньому засіданні ТКГ було зрозуміло, що так буде. Представник Росії Дмитро Козак ще місяць тому написав досить хамський лист, в якому повідомив, що відмовляється брати участь в переговорах радників. І після цього російська делегація стала робити все, щоб ці переговори зірвати. Спочатку формальним приводом для зриву вибрали постанову Верховної Ради про місцеві вибори, в якому РФ була названа агресором. Росіяни заявили, що воно суперечить Мінським угодами і зажадали, щоб Рада його скасувала. Фактично — застосували відвертий шантаж і погрожували повністю заблокувати переговори, якщо Україна не виконає умови Москви. Леонід Кравчук спробував піти на компроміс і звернувся до парламенту з проханням прибрати з постанови той пункт, який не влаштовує Росію. Але росіяни все одно зірвали зустріч (тільки вже під іншим приводом), навіть не дивлячись на ці поступки. Бо ні в якому мирному врегулюванні не зацікавлені. Ця історія зайвий раз доводить те, про що давно пишу. Мета Росії — не залагодити конфлікт на Донбасі, а легалізувати в Україні свої окупаційні адміністрації в Донецьку і Луганську. Вибити для них офіційний статус. Тому ніякі компроміси і поступки не допоможуть. Сподіваюся, що з нинішнього демаршу Росії, представник якої демонстративно відмовився їхати на мирні переговори, будуть зроблені відповідні висновки».

Висновки, безумовно, потрібні, особливого того, що стосується поступок Москві. Вже доказано практикою, що як тільки Київ погоджується на якісь компроміси, Кремль виставляє нові умови, схиляючи нас до подальших поступок і зрештою програшу. В цьому контексті досить небезпечною є заява Леоніда Кравчука з приводу подачі води в Крим: «Там живуть українці, і якщо раптом трапиться якась гуманітарна катастрофа, яка пов’язана з водою, то людям можемо дати воду, але промисловим підприємствам, військовим базам — ми ніколи в житті на це не підемо» («Українському радіо»).

Подібні заяви вже неодноразово лунали в нашій країні, але відкритим завжди залишалося питання: навіть якщо припустити, що потрібно буде дати воду в Крим, як українська сторона обмежить її постачання тільки мирному населенню, а не окупантам для підтримання своєї діяльності на півострові? 

«Не переказуючи в черговий раз військові аспекти проблеми, спеціально для Леоніда Кравчука скажу: відновлення подачі води в окупований Крим призведе до збільшення в рази темпів його колонізації, — пояснює політик і громадській діяч Андрій Сенченко. — Росія в лічені місяці завезе на ПМЖ не менше мільйона чоловік, а ми назавжди втратимо свою територію. Як людина, яка не з чуток знає Крим і не втрачає зв’язок зі своєю малою батьківщиною, додам: більшість кримчан чекають не воду, а звільнення від окупантів» (obozrevatel.com).

Слід визнати, що чинній владі вирішення питання з окупованими територіями, зокрема Мінські домовленості, дісталися у спадок. І Президент Володимир Зеленський неодноразово повторював, що українській народ дав оцінку минулій владі на виборах, зокрема, через відсутність прогресу з деокупації наших територій. Але сьогодні це вже відповідальність нинішньої влади, а отже кожен її крок, особливо якщо йдеться про поступки, також оцінюватиметься виборцями, а головне — матиме наслідки для нашої держави.