Путін забрав рештки землі у кримчан

Днями президент Росії Володимир Путін видав указ, яким доповнив перелік територій, у яких іноземним громадянам заборонено володіти ділянками землі на праві приватної власності. Така заборона ще в 2011 році встановлена у всіх прикордонних зонах Росії, тепер вона поширена і на Крим. Указ доповнив перелік територій по всій довжині кордону ще 19-ма прибережними регіонами в окупованому Криму, де земля має велику як господарську, так і ринкову ціну, – в Севастополі, а також містах Керч, Феодосія, Судак, Алушта, Ялта, Саки, Євпаторія і Армянськ, і сусідніх з ними районах, включаючи Сімферопольський та інші передгірські та степові райони.  Не включені в перелік лише райони, які не мають виходів до моря, – Білогірський, Первомайський та Красногвардійський у Криму і гірське село Верхньосадове в Нахімовському районі Севастополя.

Згідно з російським законодавством, якщо в цих регіонах виявиться, що не громадяни Росії володіють земельними ділянками, то вони зобов’язані позбутися їх протягом року. Інакше вони будуть примусово продані або ж зараховані  в муніципальну власність. Таким чином  для громадян України, які мають землю в Криму і не є громадянами Росії, є три виходи: позбутися права власності протягом року, продавши ділянки, переписавши їх на фірму з російською реєстрацією, або ж самим отримати російський паспорт.

Причому, тим кримчанам, які в 2014 році свідомо відмовились від отримання російського громадянства, тепер можна буде отримати його лише на загальних підставах, а це процедура набагато довша, ніж рік.

Оцінки кримчан з цього приводу однозначні: це новий грабунок кримчан, тепер уже земельний, це новий дерибан землі в Криму, це наступ на права громадян України та кримчан без громадянства, це нова можливість для примусу отримувати російські паспорти. Це новий етап видавлювання українців з Криму.

Причому, нічого нового в цьому нема. Треба було сподіватися, що саме так і буде, бо життя показує, що очікувати гуманності від Путіна нема підстав. Тим більше, що ця заборона не перша. Наприклад, у Криму всі численні дачі тепер високопоставлених росіян та всі режимні об’єкти мають охоронні зони, а в них здавна існує заборона на володіння майна іноземцями. Там навіть заборонено ходити в горах, щоб з висоти не можна було побачити, що там діється.

Ця інформація викликала не стільки невдоволення кримчан, скільки їх протест проти указу, оскільки Росія за міжнародним правом не може розпоряджатися землями та майном в окупованому Криму.

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон КОРИНЕВИЧ заявив, що «у представництві президента України в АРК вважають указ російського президента Володимира Путіна про обмеження права на землю в окупованому Криму «військовим злочином». У відомстві закликали громадян України в разі незаконного вилучення їх майна російською владою анексованого півострова звертатися в представництво з заявами «для документування, розслідування та спільної протидії».

Глава Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров у коментарі сайту Крим.Реалії заявив: «Ми станемо свідками чергового катастрофи кримськотатарського народу. Це без жодного пафосу і перебільшення. Вилучення землі буде найважчим ударом для тих людей, які залишилися беззахисними перед російською окупаційною державою». Глава Меджлісу додав, що подібне вже було за часів першої анексії Криму, коли у кримських татар «масово почали вилучати землю». Новий указ спрямований на «прискорення колонізації Криму».

Прокуратура АРК повідомила, що ще надасть розгорнуту правову оцінку указу президента Росії Володимира Путіна. Разом з тим, у відомстві відзначили, що «присвоєння Росією державної власності України та приватної власності населення є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року та ст. ст. 46, 53, 55, 56 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суші 1907 року, а також військовим злочином відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду». Відомство повідомило, що під час досудового розслідування вже вдалося встановити понад 4 тисячі захоплених окупаційними «органами влади» об'єктів, вартістю понад 60,2 млрд гривень. Судами за клопотаннями прокурорів накладено арешт на майно загальною вартістю приблизно 4,1 млрд грн.  Ще в 2017 році було спрямовано інформаційне повідомлення в Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), яке стосувалося незаконного привласнення державної та приватної власності в Криму.

Блогер Олександр СЄДОВ, вимушений переселенець із Керчі, відзначив у своєму Фейсбуку, що «законними документами про право власності в Криму в усьому світі крім РФ, є українські документи. РФ не має права розпоряджатися землею в Криму, яка була в держвласності України і вже тим більше не може позбавляти права на власність громадян України, які володіли землею до окупації. Це є порушенням одразу кількох конвенцій і декларацій, які РФ підписала. Незручність позиції полягає в тому, що тепер, набуваючи землю, та й взагалі будь-яку нерухомість, новий власник ризикує зіткнутися з ситуацією, коли з'явиться громадянин України, який має на руках український пакет документів. У разі суперечок, в Європейському суді з прав людини українські документи про власність будуть розглядатися як єдині справжні».

На його думку, це створює і парадоксальну ситуацію з придбанням нерухомості в новобудовах. «Ніхто не дасть новому власнику квартири або будинку гарантію того, що житло збудовано за згодою власника, який володів цією ділянкою землі до окупації. А на додаток потрібно нагадати, що громадяни РФ, які приїхали до Криму після окупації, знаходяться там незаконно з точки зору України, і ніхто не зможе їм гарантувати, що після деокупації вони залишаться в Криму…»

Правозахисниця Ольга СКРИПНИК при цьому пояснює, що як і в інших випадках у кримчан є дуже мала надія на правосуддя. Навіть ЄСПЛ не розглядає деталі права власності, відновлення або компенсацію власності – цей суд встановлює, чи було порушення конвенції чи ні, в цьому випадку – статті 1 Додаткового протоколу Європейської конвенції прав людини. І якщо визнає порушення, то може визначити виплату за порушене право. Але є і проблема в Росії, яка у своєму законодавстві закріпила, що може, якщо їй захочеться, не виконувати рішення ЄСПЛ. Це суперечить міжнародним зобов'язанням Росії в Раді Європи, але це і не перший випадок, коли Росія плювати хотіла на свої зобов'язання.

Відома журналістка, вимушена переселенка з Криму Анна АНДРІЄВСЬКА, авторка книги «Люди сірої зони», проти якої в Криму окупантами порушена кримінальна справа, зазначила: «Цe означає, що нам потрібно прискорюватись з повeрнeнням Криму. Бо інакшe і наші нащадки залишаться бeз зeмлі прeдків. Нe хочeться вірити, що цe можe стати рeальністю».

При цьому багато хто з кримчан сподівається, що українська держава так чи інакше могла б захистити інтереси українців у Криму. Звичайно, це деокупація. Але не лише вона. Наприклад, один з перших можливих кроків – це симетрична заборона громадянам Росії володіти земельними ділянками та майном на території України. Але чи наважиться на це український уряд?