Європейська цифровізація України

Угода про асоціацію з ЄС, підписана у 2014 році, – те, що визначає українське політичне майбутнє. Однак, що це означає на практиці, в економічній площині – знає далеко не кожен. Проте саме від успішного виконання цієї частини залежить, наскільки Україна просувається у даному напрямку. Про один з найважливіших секторів цього процесу – цифровізацію – йшлося під час обговорення дослідження «Переваги для бізнесу від інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС». Організатор події – ГО «Український центр європейської політики» (УЦЄП).

ПАСІОНАРІЇ ТА ВРАЖАЮЧІ ТЕМПИ Е-КОМЕРЦІЇ

Зміни в Україні рухають пасіонарії, яким не байдуже наше євроінтеграційне майбутнє. Його важливою частиною є приєднання до Єдиного цифрового ринку (ЄЦР) ЄС, переконана виконавча директорка ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Драйвером цифровізації (диджіталізації) є електронна комерція, яка останнім часом демонструє вражаючу динаміку як в Євросоюзі, так і в Україні. Зокрема, у ЄС за минулий рік цей ринок зріс на 10% – до 717 млрд євро. Він у 400 разів більший, ніж український, тому є привабливим для нас. Разом з тим, і український ринок є важливим для ЄС: за цей же період зростання на 40%, очікується, що протягом п’яти наступних років його обсяг подвоїться.

І це лише один з секторів «цифрової євроінтеграції», поступ України стримує те, що ми не прийняли в повній мірі європейське законодавство.

Голова експертної групи УЦЄП з цифрового ринку Андрій Дресвянніков, який, власне, представив дослідження, конкретизував, що на практичному рівні таке приєднання вимагає прийняття європейських технічних стандартів та регламентів, а відтак – слідування за ними.

І воно того вартує, адже Єдиний цифровий ринок ЄС – це багатомільярдні можливості для українського бізнесу, доступ до новітніх технологій, розвиток виробництв з підвищеною доданою вартістю.

За словами Андрія Дресвяннікова, е-комерція в собі містить потенційно найбільше грошей. «Щоби зрозуміти цей ринок, уявіть собі 293 млн. людей, які щось купують онлайн, із них 220 млн – за кордоном. Середній чек, витрачений європейцем за рік, складає приблизно 1 тисяча євро. Фактично цей ринок у світі переживає бум, особливо, з пандемією. І за прогнозами він перевалить за трильйон євро у 2023 році», – пояснив він.

За оцінками, Україна наторгувала через е-комерцію із закордоном 450 мільйонів доларів – і це наразі не є великі обсяги. Особливістю є те, що оскільки операції здійснюються не на українських платформах, а з закордонних, то гроші залишаються там, тому, за словами експерта, вітчизняні платформи мали б активно виходити на ринок ЄС. 

З іншого боку, український бізнес обмежує те, що з липня цього року Європа ввела у себе ПДВ та додаткове мито на купівлі онлайн із закордонних платформ.

«ПРОГРЕС Є, АЛЕ ВІН НЕДОСТАТНІЙ»

Голова експертної групи УЦЄП з цифрового ринку виділив 7 основних напрямків, з яких складається ЄЦР ЄС:

- Захист даних;

- Захист споживача;

- Електронні трансакції (зараз у нас є ініціативи, спрямовані на обмеження банківської комісії, тобто, трансакції мають бути дешевші та швидкі);

- Сталий розвиток;

- Податки (як йшлося вище, е-комерція почала оподатковуватися ПДВ та митом);

- Конкуренція;

- Е-логістика.

Андрій Дресвянніков детальніше зупинився на секторах довірчих послуг та телекомунікацій. Зокрема, Україна має прогрес у першому з них, однак цього занадто мало. «Якщо порівнювати з 2018 роком, то в нас є покращення. Але якщо дивитися на більш довгострокові тренди в контексті світового розвитку, то цього недостатньо», – зазначає він.

Ілюстрацією є ситуація на ринку електронних підписів в Україні. Станом на 2020 рік їх зафіксовано 7,2 млн, однак лише 4,5 млн з них унікальних і що головне – лише 12% відповідає вимогам регуляції європейської спільноти.

До того ж, за його словами, маємо значну концентрацію видачі цих підписів у держави. «ПриватБанк» разом з Податковою службою, фактично, тримають ринок. Доля ж приватних компаній за останні роки зменшилася у два рази – з 18 до 9%.

Ще один приклад, на який вказав експерт, - сервіси «Дія» та SmartID «ПриватБанку». Працюють вони за певними стандартами криптошифрування та захисту, при цьому європейські – застосовуються лише частково. «Тому і документообіг, і електронна ідентифікація є незрозумілими в Європі», – наголошує Андрій Дресвянніков.

Інший важливий сектор – телекомунікації. Тут, зазначає експерт, одним з основних питань є погодження частотних спектрів, виділення їх для майбутнього 5G, а також забезпечення доступу широкополосного Інтернету у сільській місцевості і щонайширше покриття ним країни загалом. Адже ні електронні сервіси, ні комерція неможливі, якщо нема покриття.

«У нас прийнятий новий кодекс щодо телекомунікацій, є новий проєкт закону щодо регулятора комунікацій, однак процес також потребує прискорення. Доступ до ЄЦР ЄС можливий за умови виконання усіх вимог в е-комерції, довірчих послугах та телекомунікаціях», – підсумовує експерт.

КЛЮЧОВА РОЛЬ БІЗНЕСУ

Під час дебатів щодо того, чи зараз український бізнес працює з європейськими компаніями в електронній формі та які проблеми має з цим, співголова комітету з інформаційно-комунікаційних технологій Спілки українських підприємців (СПУ) Олександр Вернигора заявив, що вітчизняні підприємства дедалі більше використовують електронний документообіг та довірчі послуги. Зокрема, про це свідчать статистичні дані: у 2020 здійснено 7,2 млн підписів і 4 млрд трансакцій з використанням е-підписів.

Водночас, він звернув увагу на те, що Україна досі не підписала з жодною країною угоду про взаємне визнання електронних довірчих послуг, є лише протокол про наміри з Естонією. А це те, що пришвидшить і товарообіг з ЄС, і безпосередньо впливатиме на вітчизняну економіку.

«Щоби гармонізувати/синхоронізувати процеси в ЄС, потрібно спочатку запустити процеси в Україні. Зокрема, такі напрямки: бізнес-держава, бізнес-бізнес, а тоді вже український бізнес та закордонний. Ще потрібно приділити увагу кіберзахисту», – додав він.

У свою чергу, директорка ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко звернула увагу на проблему електронного документообігу в Україні, адже зараз це питання офіційно не вирішене на законодавчому рівні. Як наслідок, усі, хто його використовує, ризикують потрапити під санкції податкової.

Не останню роль в тому, що Україна стала на шлях диджіталізації і активно рухається відіграє бізнес, переконана керівниця напрямку Регуляторний, побутова техніка Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова. За її словами, Мінцифри, профільні парламентські комітети дослухаються до думки підприємців.

Вона погоджується з тим, що сектор е-комерції в ЄС та й в усьому світі динамічно зростає. Проте в Україні, за її словами, це відбувається дещо стихійно. «У нас є закон про е-комерцію, але він більше декларативного характеру: немає штрафів, санкцій, притягнення до відповідальності, за його невиконання. Тому він часто не виконується, споживачі в Україні є незахищеними», – зауважила вона.

Теж в Україні законодавчо не врегульовано питання майданчиків для розміщення товарів, зокрема: MarketPlace та Price aggregator. Наразі, за словами Вікторії Куликової, Мінекономіки напрацювало новий проєкт закону про захист прав споживачів, побудований на основі європейських директив і там пропонується їх визначення, з тим, щоби споживачі онлайн були не менш захищені, ніж оффлайн.

В ЄС також триває процес доопрацювання цього напрямку і навіть уже зроблені законодавчі кроки, тому важливо у цьому питанні (і загалом) рухатися спільно.

«Україні багато чого треба зробити на шляху до ЄЦР ЄС. Зрештою, це потрібно не лише для євроінтеграції, а й для того, щоби громадянам України було зручно і цивілізовано жити», – підсумувала експертка.

КІБЕРБЕЗПЕКА ПЕРШ ЗА ВСЕ

Перший заступник голови комітету з електронних комунікацій при Торгово-промисловій палаті України (ТППУ) Олег Гайдук, особливо наголосив на кібербезпеці. Це те, чого в Європі не вистачає, однак її важливість зростає з кожним днем.

Йдеться про хакерські атаки, зокрема, масове застосування програм вимагачів, особливо Росією. З останніх прикладів, найбільша шведська мережа супермаркетів Coop Sweden змушена була зачинити 800 магазинів. «Цілі – удар по суспільству, дестабілізація ситуації в країнах ЄС», – каже він.

І на даному етапі, зазначає Олег Гайдук, заходи, які здійснює влада ЄС не влаштовують європейський бізнес.

«Це важливо, бо, на мій погляд, буде змінювати законодавчо-нормативне поле Європи. Україні дуже важливо робити це разом з ЄС», – наголосив експерт.

З іншого боку, за словами першого заступника голови комітету з електронних комунікацій при ТПП, Україна теж може допомогти ЄС впоратися з цією проблемою, адже держава-агресор з 2014 року відпрацьовує в Україні хакерські атаки і в нас є величезний досвід.