За мову через право

Венеціанська комісія винесла свою оцінку українському закону «Про освіту» стосовно його 7-ї статті, яка викликала незадоволення деяких сусідніх країн. За оцінками експертів, ці висновки загалом є прийнятними для України, хоч окремим мотивом у них звучить захист російської мови.

У документі, який оприлюднено на офіційному сайті Європейська комісії «За демократію через право» (venice.coe.int), міститься перелік конкретних рекомендацій для України з цього приводу. Важливо відзначити, що комісія вважає, що права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до закону «Про освіту». При цьому, на думку комісії, «при виконанні ст. 7 у тому вигляді, як вона ухвалена», Україна має:

•           повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;

•           продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі на додаток до вивчення державної мови;

•           покращити якість викладання державної мови;

•           внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту», забезпечивши більш тривалий перехідний період для поступового здійснення реформи;

•           звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції;

•           розпочати в межах виконання нового закону «Про освіту» новий діалог з представниками національних меншин та всіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті;

•           забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах.

Речниця зовнішньополітичної служби ЄС Майя КОСЬЯНЧИЧ заявила, що в Європейському Союзі очікують, що Україна повною мірою врахує рекомендації Венеціанської комісії стосовно закону «Про освіту». «Рекомендації Венеціанської комісії мають бути враховані повною мірою, згідно із зобов’язаннями України, — сказала вона в коментарі УНІАН. — Це має здійснюватися недискримінаційним шляхом, у діалозі з національними меншинами та іншими зацікавленими сторонами, для поступової реформи має бути надано більше часу».

У відповідь голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що мав розмову з представниками Венеціанської комісії, «і було узгоджено, що сьома стаття закону «Про освіту» змінюватись не буде». «Вона залишиться в ухваленій редакції. Коли ми говоримо про війну з Російською Федерацією, то розуміємо, що війна спочатку йде за уми й душі людей, а потім ідуть танки. ...І якщо ми не зможемо здобути перемогу за уми й душі наших людей, нам буде дуже важко перемогти в мілітарній війні», — наголосив спікер українського парламенту.

«Треба розуміти, що Венеціанська комісія — це орган дорадчий, хоч і авторитетний, — коментує «Дню» співкоординатор громадського руху «Простір свободи» Тарас ШАМАЙДА. — Наскільки виконувати його рекомендації — це наше суверенне право. Зазначу, що Україна сама звернулася до цієї комісії щодо 7-ї статті закону «Про освіту», оскільки наша країна не зацікавлена в напружених відносинах із сусідами, такими країнами ЄС, як, наприклад, Угорщина чи Румунія. Згадана 7-ма стаття не порушує ні Конституції України, ні міжнародного права й відповідає практиці європейських країн. Зазвичай висновки Венеціанської комісії не є вигідними лише для однієї сторони. Вони, як правило, збалансовані. В даному випадку ці висновки більш сприятливі для України. Ті країни, які вимагають змінити 7-му статтю, не мають рації, тому що вона існує у правовому полі України та ЄС і є рамковою, адже може додатково роз’яснюватись законами про вищу, середню або професійну освіту. В цій статті права національних меншин захищені. Я хочу звернути увагу на те, що 7-ма стаття — це стаття не так про мови меншин, як про утвердження української мови в тих закладах, які формально є закладами з українською мовою навчання. Найголовнішою проблемою була і є незаконна русифікація тих навчальних закладів, які є формально українськими. Тому навчальний процес має здійснюватись у межах Закону».

Стосовно акценту Венеціанської комісії на захисту російської мови, то слушним є запитання: чи до усвідомлює повністю ця комісія реалії України? Не варто забувати, що українська мова на теренах нашої держави упродовж віків зазнавала дискримінації. Не винятком стали й часи незалежності, коли на сході України і в Криму українська мова де-факто витіснялась російською. Нині частину території України окуповано, і там проводиться жорстка політика русифікації.

«Навряд чи Венеціанська комісія здатна на враховування всіх нюансів ситуації з українською мовою — як історичних, так і нинішніх, — продовжує думку Тарас Шамайда. — Але, повторюся, її висновок у цілому нас влаштовує. Коли ж говорити про російську мову, то тут ми можемо їх послухати й виконувати або не виконувати. Судячи з заяв голови Верховної Ради, жодних змін до 7-ї статті не вноситиметься. Україна вважає, що після рішення комісії будь-які спекуляції припиняться. У процесі імплементації 7-ї статті потрібен діалог з громадськістю, в тому числі з представниками національних меншин. Звичайно, не може одна меншина диктувати правила всім. Потрібен баланс, і для цього є всі передумови. У результаті такого діалогу, вірогідно, для конкретних меншин будуть відповідні перехідні умови, але не стосовно вказаної статті, а у відповідних законах, які будуть ухвалені в майбутньому».

Незважаючи на лояльний висновок Венеціанської комісії, закон «Про освіту» отримав критику з боку моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. У 20-й доповіді ООН про ситуацію з правами людини в Україні, яку було представлено в Києві у вівторок, зокрема, йдеться: «Хоча надання учням достатніх можливостей для забезпечення вільного володіння державною мовою є законною метою, Управління верховного комісара з прав людини вважає, що це не повинно здійснюватися за рахунок навчання мовами меншин». Місія звертає увагу на те, що згідно з новим законом право «вивчати один і більше предмет» рідною мовою є недоступним для національних меншин, мова яких не є офіційною мовою ЄС.

Нагадаємо, закон «Про освіту» було ухвалено Верховною Радою 5 вересня цього року і вирізнявся низкою нововведень. Особливу увагу привернула до себе його 7-ма стаття, яка регулює мову навчання. На жаль, дискусії навколо неї, які були спровоковані, зокрема, урядом Угорщини, суттєво відволікли від обговорення взагалі реформи освіти. Угорщина прямо почала заявляти, що буде всіляко перешкоджати європейській інтеграції України та її шляху до НАТО. Нещодавно міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив: «Зараз в угорців відняли їхні права. І ми не вимагаємо більше прав для угорської меншини, ми хочемо, щоб їм повернули їхні права. Таким чином, ми очікуємо, що Україна повністю скасує цей закон». Проте висновок Венеціанської комісії доводить, що претензії Угорщини неправомірні й несправедливі. Закон «Про освіту» нічим не перешкоджає вивченню угорцями рідної мови на Закарпатті, але дає можливість глибше інтегруватися в українське середовище через повноцінне вивчення української мови.