Матеріальне — також духовне?
(Відгук на статтю Оксани МИКОЛЮК «Державо, почуй своїх геніїв!», «День» №65, вівторок, 17 квітня 2007)
Автор починає свю статтю словами: «Життям рухає ідея», тобто нематеріальна субстанція, але далі говорить про «матеріальні» речі — економіку, технологію, інвестицію тощо. Безумовно, в цих сферах ідеї потрібні, але простору для їхнього розвитку у світі вже дуже мало і ще менше можливостей для їхньої реалізації. Наздоганяти важко, тим більше, коли відставання оцінюється у десятиліттях. Кожен народ має знайти свій власний шлях в історії відповідно до власної ментальності, рис свого національного характеру, а не йти чужими шляхами, на яких чекати великого успіху марно. Тим більше безперспективно шукати чогось нового в технологічній сфері, коли звідусіль чути про техно-гуманітарний дисбаланс у тому значенні, що розвиток техніки в наш час набагато випередив духовний розвиток людини. Автор недооцінює значення такого розвитку, коли заявляє, що хід розвитку людства змінили друкарський верстат, олівець чи кулькова ручка. А хіба менше значення для розвитку людства мала геліоцентрична теорія Коперника? Друкарський верстат був лише наслідком процесу поширення нових морально-етичних і світоглядних ідей з початком епохи Ренесансу за два століття до Гутенберга. Нові ідеї мали бути донесені до широких мас, тому його винахід і виявився потрібним для реалізації цього завдання. Кому б він був потрібним, якби не було на ньому що друкувати? Цей приклад добре ілюструє необхідність тісного з’язку між розвитком культури і техніки.
Оскільки тепер відставання гуманітарних наук від технічних є очевидним, перспективним може бути спрямування зусиль на відкриття саме у гуманітарній сфері, звичайно, з безумовним використанням нових технічних досягнень. Пізнання закономірностей історичного процесу, таємниць людської психіки, фізіології може принести більше користі, ніж створення ще одної моделі автомобіля чи навіть ком’пютера. Кінець-кінцем, державі потрібні не просто технологи, інженери, хороші слюсари, водії, як пише автор, а фізично і морально здорові технологи, інженери, хороші слюсарі, водії й так далі. Та чи все у нас гаразд з фізичним і моральним здоров’ям людей? Кажуть, що усі хвороби від нервів, але ж стан нервової системи залежить від того, насільки людина задовільняє свої дійсні та уявні потреби. При цьому складається враження, що для морального стану людини уявні потреби більше важать, ніж реальні, хоча вона не розуміє, де між ними лежить межа. І біда в тому, що уявні, а точніше, здебільшого, матеріальні потреби більше пропагуються і, відповідно, поширюються в масах, ніж реальні чи дійсно корисні. Треба відновлювати гармонію техно-гуманітарного балансу, оскільки значення відкриттів у гуманітарній сфері так само непередбачувані, як і наслідки відкриття електромагнітних хвиль.
