Відродимо сад сім’ї

Нинішня Україна являє собою ніби театр особливих подій. Треба лише вміти побачити й прочитати їхній зміст. Ось, наприклад, віковічні дерева заявили нам про себе, про свої хвороби, потребуючи нашої допомоги, і знайшлися ентузіасти, що відгукнулися на їхню біду.

Дерево на Україні — то є символ роду народу. Як співається в пісні: «Родина, родина — від батька й до сина, це вся Україна з глибоким корінням, з високим гіллям....»

Про що сигналять нам столітні велетні? Що відбувається з нашим родинним деревом на тлі нинішньої кризи?

Криза економіки, сколихнувши весь світ, зазначила: людство підійшло до певної межі розвитку, за якою потрібно віднайти нові орієнтири поступу людської спільноти.

І що саме є в цьому ключовим моментом — це назріла необхідність переглянути і визнати, що людство має кризу поняття «що таке людина» та кризу інституту сім’ї, де ця людина народжується. Сім’я, власне, й є образ міні-спільноти, міні-суспільства, на якому можна відслідити на зв’язках між людьми причини, витоки вселенської кризи.

Тож запрошую разом поміркувати над цими питаннями, бо ми саме в цей час переживаємо процес відродження нації, дякуючи Богові, опритомнюємось гуртом. Картина масових розлучень, так звані громадянські шлюби, насильства в сім’ї, діти-безбатченки, продажність жінок і т.ін. свідчать про наш спільний рівень самосвідомості як критично безвідповідальний, самозгубний. Виходить, що немає за що відповідати?

1. Людина не відповідає за те, що вона людина.

2. За те, що вона вступає в союз з іншою особою.

3. Що народжує таких же відповідальних, як і сама.

Драматична ситуація веде до невідкладності перегляду світоглядних основ інституту сім’ї.

А нові основи сім’ї, яких вимагає час нинішній, не є чимось невідомим і незрозумілим. Це споконвічні першооснови життя, згідно з якими чоловік і жінка в шлюбі — це дві половинки однієї цілої людини, які тільки в такий спосіб можуть вдосконалюватись одне через одного, завершуватись як повноцінна людина.

Отже, тільки будучи єдиним цілим, сімейна пара здатна виховати повноцінних дітей, що поважають батьків, розуміють сімейні обов’язки. Така сім’я має можливість виховати громадянина суспільства, бо сім’я — це міні-суспільство.

І це є інститут сім’ї, встановлений Богом-Творцем на всі віки для людини, створеної за образом Божим.

Дорогі співвітчизники, шановне молоде покоління, запрошую прилучитися до процесу відродження інституту сім’ї. Сійте свої мрії, думки на ниву відродження Української держави.

Пропоную винести ці питання на засідання клубу Острозької академії, яка є центром духовного відродження. На кого ж ще надіятися?

Як міг би бути зреалізованим такий інститут? Шляхи та форми впровадження визріють в результаті обговорення, пошуків. На мою думку, по-перше, — це просвітництво, почати треба з цього. Яким чином? Можливо, відбудеться органічне поєднання світоглядних основ створення сім’ї з викладанням курсу християнської етики.

Головне — потрібно донести і розкрити ключовий момент для створення сім’ї: рівність прав і свобод в шлюбі не можна просто встановити звичайним договором між подружжям, а це може бути лише наслідком знання і дотримування позиції чоловіка як глави сім’ї, а для дружини — позиції мудрої помічниці (не служниці).

При такому укладі сім’ї стає можливим розвиток чоловіка й жінки як особистостей, а народжене покоління виростає в атмосфері гармонії, порядку, любові, що є нормою для людини. Чоловік, тримаючись такої позиції, здатний професійно рости, а в дружини вистачить часу і сил на власний розвиток.

Ось таким приміром, як нам бачиться, зміст відродження інституту сім’ї — основи розвитку суспільства і творення нової держави.