«Випрацьовувати почуття відповідальності»

Любов МАЙБОРОДА, депутат Черкаської обласної ради 4 скликань, керівниця Всеукраїнської громадської організації «Українська жіноча демократична мережа»:

— Для мене найбільша цінність, яку я сповідую, — це національне відродження. Найбільше зло, що вчинив Радянський Союз, — створив ідеологію, яку спрямував проти знищення приватної власності, знищення господарів і знищення відповідальності. Але сьогодні це почуття господаря своєї країни і національного відродження поступово відновлюються. Я вважаю, що процеси, які сьогодні відбуваються в країні, в цілому правильні. Бо все ж таки оцей перелом до самостійності, до незалежності відбувся, виросло нове покоління людей, які не знають, що таке Радянський Союз. Надзвичайно позитивно мене вражають декомунізація, особливо децентралізація. Я об’їздила всі обласні центри і бачу, які разючі зміни відбуваються, як ремонтуються дороги. Думаю, що вже відступу від цього явища не буде.

Що мене турбує, то це заохочення популізму, він є повсюди. Страшний тим, що люди сприймають брехню з насолодою. Вони слухають обіцянки і їм здається, що цього легко досягти. В цивілізованій європейській країні люди забезпечені і багаті, бо відчувають свою відповідальність. У нас же звикли, що — держава повинна. У мене запитання: «Якщо деякі державні службовці не вважають себе державою, то хто ж тоді держава — це тільки президент?»

Як на мене, держава — це я. Навколишніх ми не змінимо, а себе можемо. Тому найбільше завдання для політиків, журналістів, інтелігенції я бачу в тому, щоб випрацьовувати у людей почуття відповідальності і за свої дії, і за все те, що відбувається в країні. 

Ще один позитив бачу в тому, що наша громадська організація «Українська жіноча демократична мережа» спільними зусиллями домоглася того, що тепер створені механізми просування жінок у партіях, у виборчому законодавстві, зокрема це гендерні квоти. У Верховну Раду України IX скликання пройшло удвічі більше жінок, ніж було у попередньому. Приміром квоти, де не менше 30% жінок має бути у партійних списках, дотрималась партія «Європейська солідарність», «Голос».

Ольга КАСЬЯНОВА, конферансьє, засновниця агенції KasyaNova event:

— Для мене є позитивним те, що у Черкасах останнім часом багато якісних івентів організовуються за ініціативи простих черкащан: студентів, громадських активістів, підприємців. Жителі відчувають потребу змін у різних сферах, беруться за організацію, на практиці вивчають проєктний менеджмент. І в результаті здебільшого виходить дуже якісний продукт.

Раніше прерогатива створення заходів майже цілковито була за владою. Зараз же рівень громадських івентів став набагато потужнішим. І вони глибші, складніші, ідейніші, ніж «фестивалі вареників» і концерти з нафталіновими артистами.

Наприклад, «Гайда-фест». 20-річні хлопці й дівчата запрошують в Черкаси поетів, громадських діячів, музичні колективи з усієї України, розширюючи кордони свідомості. Круто? Круто!

Люда Фіть попри всі труднощі організовує «Черкаський книжковий фестиваль». Чотири роки поспіль відбувається в місті фестиваль короткометражного кіно «КіноШот». У нас у маленькому містечку — кінофестиваль сучасного українського і зарубіжного кіно! Це ж просто за межами уяви.

Фестивалі симфонічної музики, перегони на саморобних тачках, «Мрія-Фест» і багато інших. А скільки маленьких заходів: арт, бізнес-зустрічі, уроки стилю, фото-, художні виставки, екоподії...

І все це — ініціатива простих людей.

Щодо нашої команди, то вже четвертий рік поспіль ми організовуємо фестиваль тімбілдінгу «Summer Challenge». У нього я вклала все те, що мені здається важливим для нашого міста. Це розвиток бізнесу, командного духу, ідея благодійності. Упродовж всіх років завдяки цьому фесту ми реалізовували дуже круті соціальні проєкти. Цьогоріч, наприклад, придбали візуалізатор вен для передчасно народжених діток.

Про те, що хочеться змінити. Мені дуже важко сприймати деякі рішення нашої влади, які ухвалюються з нехтуванням думкою громади і логікою самого процесу реалізації ідей. Важко усвідомити, чому в міста досі немає стратегії розвитку. Чому з’являються ідеї встеляти тротуарною плиткою все, що можна встелити. Якби ми мали узгоджену владою, експертами і громадою стратегію розвитку Черкас, то таких би рішень не виникало, і ми могли б стати красивим, розвиненим європейським містом.

Iрина СЕМЕНОВА, керівниця PR-агенції, приватна підприємиця:

— До мене приходять люди, які лише думають про власну справу, або ті, хто вже роками її будує і має тисячні обороти. Але проблема — одна й та ж сама. Вони бояться про себе заговорити, заявити про себе і свій продукт як в інтернеті, так і на широкий загал. Бо ж у суспільстві ще й досі трапляються випадки, коли намертво вбито у підсвідомість застарілі стереотипи: «Будь простішим — люди до тебе потягнуться». «Не випендрюйся». «Не хвастай». «Язик — як помело». «Та тобі до цих людей — ще як до Києва рачки». «Не кажи гоп, поки не перескочиш». «Помовч. Не ляпни чого при людях». Впізнаєте? Це «вбито» рідкими гвіздками і зверху — суперклеєм. Але зазвичай люди потім розуміють, що говорити про себе варто і необхідно. «Оставь всю скромность, всяк, в PR входящий», — говорю я їм перефразованим Данте. Тим, хто дуже боїться, раджу написати список, що найгірше станеться, коли вони опублікують свій текст у соцмережах. Дати текст на вичитку людям, яким довіряють. Страхів стає менше. Втім, ми ж маємо не забувати, що особиста сторінка — це приватний простір. Людей, які надокучають, можна забанити, тексти чи фото, які перестали подобатися чи «не зайшли», — видалити. І нарешті, треба взяти за правило ділитися зі світом чимось хорошим — досвідом, порадами, настроєм. Впевнена, що кожному з нас 100% є про що сказати світу.