Все, що я зробив у житті, я починав із мрії.
Богдан Гаврилишин, український, канадський, швейцарський економіст, громадський діяч, меценат

«Канада хоче зробити більше»

Парламентарі — про роль їхньої країни у протистоянні агресії Кремля
26 вересня, 2017 - 09:38
НА ФОТО ЗЛІВА НАПРАВО: ДЖЕЙМС БЕЗАН І СТІВЕН ФУР / ФОТО АВТОРА

Днями в Україні  побувала делегація парламенту Канади на чолі з головою Постійного комітету з питань національної оборони канадського парламенту Стівеном Фуром. Він є колишнім льотчиком канадських ВПС, який літав на винищувачах CF-18 літаках і пішов у відставку в 2009 році у ранзі майора. Після цього пан Фур приєднався до технологічної компанії, яка базується в Келовна і розробляє авіаційне комунікаційне  обладнання та засоби спостереження. Як директор з розвитку бізнесу та генеральний директор, він забезпечив фінансовий успіх компанії у складній економічній ситуації. У 2015 році пан Фур вирішив себе спробувати на виборах і був обраним до парламенту від округу Келовна, як представник Ліберальної партії.

У поїздці в Україну його супроводжував депутат від опозиційної Консервативної партії Джеймс Безан. І вони обоє погодились дати інтерв’ю «Дню». Розмова почалась з мети поїздки канадських депутатів.  

«МИ ХОТІЛИ ПРОДЕМОНСТРУВАТИ ПІДТРИМКУ УКРАЇНИ БОКУ КАНАДИ»

С.Ф.: — До цього ми побували в Брюсселі і Латвії, де дислокують«ся канадські солдати. Оскільки в нашому комітеті чимало новачків, то ми хотіли, щоб вони ознайомились з ситуацією, і подумали, як підняти відносини з Україною на новий рівень. А для цього потрібно мати знання і досвід. Окрім того, ми хотіли продемонструвати підтримку України боку Канади.

Д.Б.: — НАТО, як організація, надає важливого значення в цьому регіоні. По-перше, демонстрацією своєї військової присутності після російської агресії, а по-друге, після зміни лідерства в США ми хотіли з’ясувати, як це може вплинути на ситуацію і як Канада вписується у цю ситуацію.

«ЗАКОН МАГНІТСЬКОГО» — НА ЕТАПІ ТРЕТЬОГО ЧИТАННЯ

— Нещодавно відбувся візит Президента України Петра Порошенко до Канади, де його чудово приймали. На цій зустрічі прем’єр-міністр Джастін Трюдо підтвердив підтримку України у протистоянні з Росією і заявив про збереження санкцій проти РФ. Чи не вважаєте ви, що настав час посилити тиск на Москву, щоб вона стала виконувати Мінські домовленості і повернулась до норм міжнародного права, які вона грубо порушила в 2014 році?

С.Ф.: — Ми зацікавлені в дипломатичному розв’язанні цього конфлікту. Канада робить усе, що можна, і хоче зробити більше.

Д.Б.: — Зокрема, у нас розглядається «закон Магнітського». І цей акт дає більше повноважень канадському уряду запровадити санкції щодо тих індивідів, яких звинувачують у порушенні прав людини, і які використовують свої повноваження задля незаконного збагачення. І це стосується Росії, Китаю, Венесуели та В’єтнаму. І цей закон має глобальний аспект, оскільки він передбачає покарання іноземних високопосадовців. І попередній, і нинішній уряд продовжує чинити тиск на Росію, щоб зокрема вона виконувала Мінські угоди. Але я не знаю, чи в Кремля є політична воля для цього. І ми також звертаємось до наших союзників, щоб вони чинили більший тиск на Росію.

— Який прогрес з ухваленням цього закону?

Д.Б.: — Цей закон зараз перебуває на етапі третього читання, який відбудеться 2 жовтня. Міністерство закордонних справ внесло поправки у цей документ. Я сподіваюсь, що в жовтні цей законопроект буде розглядатись на засіданні Палати громад і після цього його буде відправлено на розгляд у сенат, який схвалить внесені поправки. І сподіваюсь, що на початку 2018 року цей закон буде схвалено і він набере чинності.

— А які поправки внесло міністерство закордонних справ?   

Д.Б.: — Наскільки я знаю, вони стосуються уточнень щодо того, як цей закон буде застосовуватись, і забезпечать належний нагляд за його застосуванням. А також відкривають можливість порушувати застосування цього закону будь-якому індивіду. І окрім того, мета закону, який підтримує моя партія, — покласти край порушенням прав людини і корупції. І тому ми задоволені внесеними поправками.

«ПОТРІБНО КІЛЬКА ТИЖНІВ, ЩОБ ВНЕСТИ УКРАЇНУ В AUTOMATIC FIREARMS COUNTRY LIST»

— У статті, яку опублікувала Globe and Mail, процитовано слова Трюдо, який заявив, що він абсолютно підтримує внесення нашої країни до Automatic Firearms Country List — списку країн, яким дозволено купувати озброєння в Канаді. Але як наголошувалось раніше, для цього потрібно виконувати певні критерії. Можете сказати про які критерії йдеться?

С.Ф.: — Я знаю, що триває процес щодо приєднання України до цього списку. Але мені невідомо, про які критерії йдеться.

Д.Б.: — Ще за уряду Гарпера ми заявляли, що хочемо, аби Україна була в цьому списку і ми могли їй надавати оборону зброю. Але для цього необхідно впровадити певні регуляції. І парламент Канади працює над цим, готує певні зміни в законодавство. А це займає певний час. А після заяви прем’єра, думаю, що буде потрібно кілька тижнів, а не місяців, щоб внести у цей список Україну.

«ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО НАТО БУЛО Б СТРИМУЮЧИМ ЧИННИКОМ ПРОТИ РОСІЇ»

— Що ви думаєте про можливість вступу України в НАТО до 2020 року?

С.Ф.: — Будучи союзниками України, ми вважаємо, що це довга відстань між тим, де ми перебуваємо зараз, і членством в НАТО. З тієї інформації, якою я володію, думаю, що це не станеться до 2020 року. Дуже багато перешкод на цьому шляху. Це забере чимало часу, але це не означає, що будь-які зусилля, спрямовані на будівництво спроможностей, професіоналізації, мають узгоджуватись з кінцевою метою вступу до НАТО. Багато речей, починаючи від опанування мови до спроможностей, забирають багато часу, навіть якщо це не станеться до 2020 року, це не повинно стримувати Україну йти як тільки вона може до кінцевої мети стати членом НАТО.

— Чи не вважаєте ви, що вступ України в НАТО стане стримуючим чинником для Росії, яка зрозуміє, що їй безперспективно тягатись з Альянсом і вона залишить Україну в спокої. Таким чином Захід продемонструє, що він об’єднаний?

С.Ф.: — З одного боку залишається питання, чи буде виконано до цього часу умови вступу, чи ні. Звісно, баланс сили буде змінено за умови вступу України.

Д.Б.: — Канада підтримує прагнення України вступити в НАТО незалежно від того, хто у нас перебуває при владі. І ми продовжуємо допомагати Україні у досягненні цієї мети. Чи 2020 рік є реальним і чи це логістично можливо, щоб на цей момент Україна вступила в НАТО, то володіючи інформацію, яку ми отримали на сьогодні, багато ще потрібно зробити. Справді приєднання України до НАТО було стримуючим чинником проти Росії. Але баланс полягає в наступному. В реформуванні країни і боротьбі з корупцією Україні потрібно ще багато зробити.

«СПОДІВАЮСЬ, У КРЕМЛІ ЗРОЗУМІЮТЬ, ЩО ЗРОБИЛИ ВЕЛИКУ ПОМИЛКУ, ВТОРГНУВШИСЬ В УКРАЇНУ»

— Спеціальний представник США в Україні з питань Мінського процеса Курт Волкер в інтерв’ю українським виданням заявив, що головне завдання на даному етапі — переконати Росію, що для неї не вигідно підтримувати сепаратистів на Донбасі і бути залученими до цього конфлікту. На вашу думку, справді Росія може змінити свою думку і вивести війська та озброєння з Донбасу?

Д.Б.: — Я б сказав так, ніхто не знає, що твориться в голові Володимира Путіна. Ніхто не знає, що робиться в середовищі автократів у Кремлі, чи краще їх назвати клептократами. На мою думку, Росія повинна зрозуміти, що її дії на Донбасі та нелегальна окупація Криму порушила довіру до неї на світовій арені. І навіть російське населення напередодні президентських виборів наступного року буде більш стурбованим щодо цієї війни. І більше того, дії Кремля посилюють єдність в НАТО та інших організацій у регіоні щодо спроб Росії поширити свою сферу впливу. Так, люди в Кремлі є досить вправними, але я сподіваюсь, вони зрозуміють, що зробили велику помилку, вторгнувшись в Україну.

С.Ф.: — У Латвії перебувають 450 канадських вояків, присутність яких разом з військовослужбовцями п’яти інших країн на східному фланзі НАТО являє собою великий сигнал заперечення Заходом російської агресії в Україні.  

«БУДЬ-ЯКА ОЗНАКА ТОГО, ЩО АЛЬЯНС ВІДСТУПАЄ, ПРОВОКУВАТИМЕ ПУТІНА НА НОВІ ДІЇ»

— Часто можна почути від деяких західних експертів, що без Росії не може бути створено Євроатлантичну архітектуру безпеки. Чи не вважаєте ви, що перш ніж поставити це питання на розгляд, потрібно, щоб Росія повернулась до норм міжнародного права, зокрема припинила агресію на сході України і повернула Крим?

Д.Б.: — Путіна провокує слабкість, і будь-яка ознака того, що Альянс відступає, провокуватиме його на нові дії. Тому я вважаю, що тиск потрібно зберігати. Одна річ, яку ми зрозуміли, — це те, що імперіалістичні погляди та прагнення в Кремлі не змінились за останнє століття. Нам треба бути неймовірно обережними, як поводитися з ними на світовій арені. Росія є великим гравцем, і нам доводиться з нею працювати в Арктичній раді у питаннях, які викликають стурбованість щодо довкілля. Нам треба розуміти, що вивчені уроки за останні три роки повинні визначати те, як ми можемо рухатись уперед у майбутньому. Справді, як можна говорити з Росією про нову архітектуру безпеки, якщо вона проігнорувала Будапештський меморандум і повністю порушила Хартію ООН. Якщо Росія хоче дотримуватись верховенства права, бути демократичною країною і повернутися до міжнародного порядку, то вона, перш за все, має вийти з України.

«РОСІЙСЬКА ОКУПАЦІЯ — НЕЛЕГІТИМНА АКЦІЯ КРЕМЛЯ, ЯКІЙ МАЄ БУТИ ПОКЛАДЕНО КРАЙ»

— Що б ви хотіли побажати насамкінець читачам газети «День»?

С.Ф.: — Як я вже зазначав на початку розмови, значна частина цієї поїздки полягає в тому, щоб продемонструвати підтримку України. І я отримав враження після розмови з міністром оброни і парламентарями, що для них було важливо те, що ми прибули сюди. Тому ми будемо підтримувати цю тему не лише в парламенті, а й у наших виборчих округах. Ми хочемо запевнити, що російська окупація України не є чимось нормальним, тому що вона триває довгий час. Це нелегальна і нелегітимна акція Росії, якій має бути покладено край. І для цієї мети ми повинні продовжувати чинити тиск на Росію.

Д.Б.: — Я б додав: те, що скоїла Росія, — аморально. І частина нашої роботи у цій поїздці полягає в тому, щоб зібрати інформацію, поділитись нею з колегами та канадійцями, аби вони зрозуміли, що досі відбувається в Україні, щоб на основі цього надавати ще ефективнішу підтримку Києву.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments