Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

Школа, де живе особлива таїна

Львівському коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша виповнилося 140 років
27 жовтня, 2016 - 09:52
ВИСТАВКА ТВОРЧИХ РОБІТ ВИКЛАДАЧІВ КОЛЕДЖУ ДЕКОРАТИВНОГО І УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА ІМ. ІВАНА ТРУША В НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ІМ. АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО ТРИВАТИМЕ ДО 31 ЖОВТНЯ / ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА

... Віра Свєнціцька, Осип Курилас, Олена Кульчицька, Антон Манастирський, Софія Караффа-Корбут, Емануїл Мисько, Роман Сельський, Зеновій Флінта, Борис Возницький, Іван Марчук, Микола Бутович, Олекса Шатківський і ще багато-багато інших знаних митців України навчалися у цьому мистецькому закладі Львова, й уже самі ці імена говорять про їхню альма-матер.

Цей заклад було засновано у Львові в грудні 1876 року міністерством освіти Австро-Угорщини як Школа моделювання і рисунку, й цим актом була започаткована професійна мистецька освіта у Львові та в Галичині. За свою історію навчальний заклад пережив кілька реформ. Нині Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша належить до найстаріших мистецьких навчальних закладів України і святкує своє 140-річчя.  Очолює його відомий львівський художник-реставратор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Василь Откович.

Коледж є одним із небагатьох, який по праву і за віком, і за традиціями фахового навчання слід називати Школою з великої літери, Школою у широкому розумінні цього поняття. Дипломні роботи  випускників цього закладу прикрашають різноманітні об’єкти Львова, області й багатьох міст України.

Кожного дня аудиторії та майстерні коледжу заповнюють понад чотириста молодих людей, які шліфують тут грані свого таланту, переймають науку і досвід у своїх вчителів. А працює тут ціла плеяда знаних митців, які творчу працю поєднують з педагогічною роботою.

Коли у Львові, та й в Україні загалом, виникла потреба реставрації ікон, у коледжі відкрили спеціальність реставратора. Через три року таку спеціальність відкрили і в мистецькій академії, і за кілька років проблема реставраторів в Україні була знята.

Зараз виникла потреба у фахівцях із реставрації каменю, металу і дерева. Як правило, для виконання певних робіт їх запрошують з-за кордону, а Львівський  коледж імені Івана Труша може підготувати своїх фахівців, однак йому бракує площ для навчальних класів і майстерень. Кілька років тому на вулиці Свєнціцького, 7,  якраз навпроти коледжу звільнилося приміщення площею сто квадратних метрів. Очільникам міста від імені дирекції коледжу надійшов відповідний лист з проханням виділити це приміщення, де  можна було б розгорнути такі необхідні відділення. Це листування тривала  кілька років і закінчилося тим,  що якраз напередодні ювілею коледжу імені Труша від мерії надійшов лист, де сказано, що це приміщення дуже потрібне одному з структурних підрозділів Львівської міської ради. От і виходить: австрійська влада побудувала для коледжу два приміщення, а львівська патріотична влада ось так відреагувала на  нагальні потреби цього навчального закладу.

Попри все, у Львівському коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша — ювілей. З нагоди цього у Львові відкрилось дві виставки мистецьких робіт — учнів коледжу імені Івана Труша в музеї етнографії та художнього промислу і викладачів  в Національному музеї ім. Шептицького ( на вулиці Драгоманова). Й на цих виставках справді можна торкнутись до цієї вічної таїни мистецтва, яка живе у старих австрійських приміщеннях.

Йосип МАРУХНЯК, Львів
Газета: 
Рубрика: