Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

«Сучасний музей вимагає динамічності мислення»

22 лютого, 2011 - 00:00
ОЛЕКСАНДР СОЛОВЙОВ

Під час відкриття Великого скульптурного салону «Дню» вдалося поставити кілька запитань заступнику генерального директора з музейної, виставкової діяльності та арт-маркетингу Мистецького арсеналу Олександру СОЛОВЙОВУ, зокрема, щодо зростання рівня організації цього арт-форуму.

— Рівень репрезентації безумовно зростає, — вважає Олександр Соловйов. — Але це зовнішній прояв. А є ще й певні внутрішні проблеми скульптури, які тут можна прослідкувати: як розвивається сучасний скульптурний образ, які його технічні можливості, які матеріали використовує художник...

— І що в цьому сенсі характерне для української скульптури?

— Українська скульптура — це своєрідна охоронна грамота для класичного підходу до скульптури... Річ у тім, що сучасна західна скульптура рухається в інакшому напрямку. Складно сказати, в якому конкретно, але точно не в традиціях Мікеланджело чи Родена або того ж таки Дега. Образно кажучи, в сучасній скульптурі бронзу замінив силікон, вона схильна до натуралізму, до шоку, вона стає частиною інсталяції. Хоча є й великі скульптори, такі як Ентоні Гормлі, що вміють модерністське, авангардне начало поєднати з традиційними пластичними традиціями. Але порівняно з медійними видами мистецтва це все ж таки архаїчна зона — в хорошому сенсі цього слова. До речі, дуже цікава світова тенденція — це скульптура, що створюється для міського середовища. І завдяки проекту Kiev Fashion Park це стало частиною нашого Скульптурного салону цього року. Це цікаво та актуально.

Загалом використовувати щодо сучасної скульптури, зокрема, української, традиційні оцінки не надто доцільно. Я можу точно сказати, що вона дуже різна. І часом їй притаманні доволі цікаві експерименти.

— Великий скульптурний салон щоразу представляє видатні світові імена митців. Цього разу скульптура Едгара Дега демонструється не просто у вигляді виставки, а окремого кураторського проекту Євгена Карася, в який залучені й музика, й відео, і світло. Наскільки важливо сьогодні представляти класичне мистецтво саме так — з використанням новітніх технічних можливостей?

— Безумовно, це збагачує палітру сприйняття творів певного митця. Новітні технології дозволяють залучати нові синтетичні важелі сприйняття мистецтва — це й рухомий образ, і документ, і музика, і світло, і простір, і архітектура. Завдяки такому симбіозу гостріше сприймається образ.

«Зона Дега» — найцікавіша з точки зору того, що вона є взірцем підходу до сучасного музейного простору. А сучасний музейний простір — це не просто виставити боксик-стендик, експозиція має бути динамічною, атрактивною та видовищною. Власне кажучи, такою, якою є наша епоха. Сучасний музей вимагає швидкості сприйняття, мислення та усвідомлення.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments