Володимир Сивохіп: «Готуємося до 120-річчя»

Вже завтра, 10 вересня, львів'яни та гості міста матимуть можливість вперше відкрити для себе творчість Томаса де Гартмана (1885-1956). Йдеться про фестиваль «Томас де Гартман в Україні. Забутий майстер». Проєкт відбудеться за участю американсько-українського диригента Теодора Кухара спільно з Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії імені Мирослава Скорика. Це три концерти (10, 14 та 17 вересня), які супроводжуватимуться записом для створення компакт-дисків з музикою де Гартмана, яка раніше ніде не записувалась і не виконувалась. «Саме тому важливість цього фестивалю для філармонії, Львова, України та музичного світу годі переоцінити», – говорять втілювачі проєкту.

У першій концертній події прозвучить Андалузький концерт для флейти Томаса де Гартмана (1935), який зіграє соліст Бюлент Евджіль (Туреччина). У другому концерті звучатиме І Симфонія-поема (1935). Також буде виконаний Концерт для контрабаса (соліст – Леон Бош, Британія, Лондон). У третьому концерті публіка почує гру піаніста, артдиректора проєкту Елана Сікроффа, який виконає фортепіанний концерт де Гартмана під батутою Тяня Хуей Нґа – професора Коледжу Маунт Холіок (Mt Holyoke College) та диригента Pioneer Valley Symphony (США).

Про інші особливості сезону 2021/2022, а він – перед'ювілейний, 119-й, «День» розпитав генерального директора Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика – Володимира СИВОХОПА. А розпочали ми розмову з першого концерту сезону, і це був виступ прими світової оперної сцени, володарки унікального за своєю красою лірико-драматичного сопрано, «королеви нюансу» та «королеви піанісимо» Людмили Монастирської.

– Людмила у нас, у Львові, ще не співала, – говорить Володимир Сивохіп. – І, видно, так зійшлися наші думки. Вона подумала: «Чому б і ні?», а ми у цей час подумали: «Чому б її не запросити?».  За програму, що її представили львів'янам, а це – перлини світової класики – номери з опер Белліні, Верді, Пуччіні, а також обробки українських народних пісень, відповідав творчий тандем диригента Сергія Хоровця  і, власне, співачки з урахуванням її типу голосу. 

– Приємно, що публіки прийшло багато.

– Ми зараз працюємо на дві третини наповнення залу, і так він був і наповнений.

– Що найближчим часом запропонує Львівська філармонія?

– На початку жовтня у нас відбудеться ХХVII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти», до якого ми ретельно готуємося. Вже всі концертні програми затверджені.

– Попередньо ми з вами говорили про те, що в рамках «Контрастів» запланований конкурс молодих композиторів імені Мирослава Скорика.

– Так, він відбудеться. У заключні дні «Контрастів», 8, 9 і 10 жовтня, ми презентуватимемо фіналістів цього композиторського конкурсу і нагороджуватимемо переможців. Також буде виконаний твір, котрий виборе перше місце. Нещодавно ми закінчили прийняття заявок на цей конкурс. Отримали 36 партитур. І зараз журі активно працює над тим, щоби цей обсяг сучасної музики опрацювати і виставити свої оцінки. Додам, що всі партитури зашифровані (не підписані). Це перший такий конкурс, він є всеукраїнським, і партитури ми отримали звідусіль, з усієї України. Це і Київ, і Харків, і Одеса, і Львів. Тобто ми отримали заявки звідти, де є композиторські осередки.

– На чому б ви, Володимире Степановичу, наголосили стосовно репертуарної політики у цьому сезоні?

– Після карантину і локдаунів, пандемійних обмежень ми переглядаємо наш наступний сезон з огляду на певні нові ризики. Водночас розуміємо, що це – перед'ювілейний сезон. Готуємося до 120-річчя. Тому поки що тримаємо багато речей під грифом «Таємно». Але, звичайно, і в 119-му сезоні наша професійна робота триває. Після «Контрастів» готуватимемося до Міжнародного конкурсу вокалістів імені Василя Сліпака. Працюємо і над великою мистецькою програмою в межах цього конкурсу за участю симфонічного оркестру і хору. Потроху починаємо готуватися до 180-річчя Миколи Лисенка, яке припадає на березень наступного року, і це буде ювілейний рік Лисенка. Але також і багатьох інших композиторів європейського і світового рівня будемо вшановувати. Крім того, обов’язково відбуватимуться наші традиційні щосезонні вечори, до яких публіка звикла. Зокрема, це святковий вікенд «День народження Моцарта» наприкінці січня. У березні таким чином святкуватимемо день народження Баха – невеличким марафоном, який ми почали до його 330-річчя і кожен рік після того повторюємо такі вечори музики Баха. Започаткуємо наступної весни з нагоди ювілею Гайдна фестиваль, присвячений його творчості. І буде багато-багато чого іншого включно з наступним фестивалем «Віртуози» у травні. Тобто всі наші традиційні мистецькі акції будуть  наповнені якомога яскравішими програмами і якомога яскравішими солістами і диригентами.

– Що з географією запрошених виконавців?

– Скажу чесно: зараз говорити про географію – річ невдячна. Приміром, до участі у фестивалі пам'яті композитора українського походження де Гартмана залучені виконавці зі Сполучених Штатів, Канади, Великобританії, Сінгапуру… Фестиваль відбудеться. Виконавці приїхали! Але у багатьох країнах вже є побоювання стосовно старого чи нового вірусу і чинні певні обмеження щодо поїздок за кордон. І в цій ситуації, як я розумію, ми будемо працювати ще не один сезон. Тобто ми, Львівська філармонія, – відкриті для всіх, але це не факт, що всі запрошені солісти й оркестри до нас зможуть упродовж сезону приїхати. Тому ще раз повторю: сезон ми будуємо, з одного боку, дуже творчо насиченим, але з організаційного боку він не буде аж таким простим.