На гребені хвилі чи в морі проблем?

За півроку кампанії «Лікар для кожної сім’ї» майже 25 мільйонів українців обрали свого сімейного лікаря. Завдяки новій фінансовій моделі «гроші ходять за пацієнтом» заклади «первинки» отримали торік від Національної служби здоров’я України 3,5 мільярда гривень. Багато з них одразу розробили гнучку модель оплати праці, прив’язуючи зарплату лікаря до кількості підписаних декларацій, а медсестри — до зарплати лікаря, що дозволило вдвічі збільшити розмір заробітної плати і першим, і другим. Але наступний рік стане визначальним для продовження трансформації системи охорони здоров’я, відзначив речник МОЗ Олександр ЯБЧАНКА під час всеукраїнського форуму «Освітня та медична реформи: виклики в 2019-му», який днями відбувся в Києві. За його словами, медреформа не тільки не повинна зменшити темп, а й зберегти довіру, яка нарешті повертається у відносини між лікарем та пацієнтом.

«Найбільший успіх трансформації охорони здоров’я станом на кінець 2018-го року — це не рекордна кількість підписаних декларацій чи оновлення матеріально-технічної бази закладів, а відновлення довіри пацієнта до лікаря. 76% українців з числа тих, хто вже підписав декларацію зі своїм сімейним лікарем, задоволені медичними послугами. Мета на 2019 рік — не розгубити цю довіру, а наростити, — зазначає Олександр Ябчанка. — На сьогодні майже всі 1200 комунальних закладів «первинки» уклали договори з НСЗУ і продовжили свою діяльність. Долучилися і 149 сімейних лікарів, які мають приватну практику, число останніх зростає, що свідчить про початок конкуренції на ринку надання медичних послуг. Сімейні лікарі (заклади) стали зацікавлені в тому, щоб пацієнт прийшов саме до них, бо за ним «ходять» гроші».

УНИКНУТИ РИЗИКУ «ВІДКАТУ»

Одним із викликів 2019-го року стане запровадження програми «Безкоштовна діагностика», яка розпочне діяти з 1 липня 2019 року. Вона гарантує, за направленням сімейного лікаря (тобто за потреби), оплату пакета аналізів, обстежень та лікувальних процедур від найбільш поширених в Україні хвороб. А це понад 50 діагностичних та лікувальних процедур, за які пацієнтам не треба буде платити в медичних закладах.

«Суть та сама — гроші «ходитимуть» за пацієнтом, — продовжує речник МОЗ. — Щоб уникнути ризику «відкату» реформи, багато чого залежить від того, настільки успішно виконають своє «домашнє завдання» органи місцевого самоврядування, які повинні забезпечити комп’ютерною технікою робоче місце лікаря, подбати про належний ремонт та відповідну матеріально-технічну базу закладів, щоб якість послуг, яку вимагає НСЗУ, була належною. Успіх (продовження) реформи на пряму залежатиме від органів влади на місцях. Держава відповідає за фінансову доступність, тобто якщо ви звернулися до лікаря, держава йому заплатила. А фізична доступність, тобто якість і сервіс закладу, куди ви звертаєтесь, це вже компетенція органів місцевого самоврядування».

«ВІД РЕФОРМИ МАЮТЬ ВИГРАТИ ПАЦІЄНТИ»

Щоб спрацювати на випередження і зберегти своїх пацієнтів, а разом з ними і гроші в межах одного закладу, Калинівська ОТГ за останні два роки інвестувала в розвиток первинної медицини понад 10 млн гривень. Вони пішли на енергоефективність закладу, щоб зекономити кошти на комунальні витрати, та придбання сучасного обладнання, яке розширило спектр послуг закладу. Серед останніх покупок — ультразвуковий апарат експертного класу. Його, за словами головного лікаря Калинівського міського Центру первинної медико-санітарної допомоги Василя МАКЕДОНСЬКОГО, придбали через те, що на рівні центральної районної лікарні були змушені чекати своєї черги до трьох тижнів і більше.

«Наразі для мешканців ОТГ це питання вирішене, УЗД-обстеження люди можуть пройти в день направлення сімейним лікарем. До того ж згідно з рішенням наших депутатів ця процедура безоплатна, — зазначає головний лікар. — Наш заклад мав нагоду в першій хвилі укласти угоду з НСЗУ, і це нам дало можливість значною мірою покращити свій фінансовий стан. А всі ті напрацювання, які були зроблені на достатній фінансовій базі, дали можливість провести ремонти, придбати обладнання і покращити якість обстеження пацієнтів, а це — найголовніше, бо від реформи мають виграти пацієнти».

Саме для них у закладі відкрили «Школу здоров’я», яка покликана займатися профілактикою недуг. На думку Василя Македонського, сімейний лікар і медсестра мають спрямовувати всі свої зусилля на те, щоб напрацювати в пацієнта знання зі здорового способу життя і навчити його уникати факторів ризику, які можуть призвести до патологічних наслідків.

«Людей, які перебувають у групі ризику (зайва вага, шкідливі звички тощо), ми виявляємо в нашому долікарському кабінеті і записуємо їх у «Школу здоров’я», — продовжує Василь Македонський. — Проводимо п’ять занять, орієнтованих на те, щоб людина зрозуміла, як їй у подальшому змінити свій спосіб життя, щоб уникнути фатальних наслідків. Для цих потреб коштом ОТГ придбали ноутбук, екран і проектор, інтерактивну дошку. Забезпечили наочність для проведення цих занять, вони відбуваються жваво, ілюстративно, в формі діалогу і користуються популярністю. Скажімо, записали на заняття 16 людей, а приходять 22. За два роки школи її «закінчили» вже 250 пацієнтів».

Загалом у Центрі та його підрозділах працюють 14 лікарів загальної практики та сімейної медицини, які обслуговує понад 23 тисячі пацієнтів. За показником договорів, укладених пацієнтами з сімейними лікарями (15%), заклад в області є лідером. Вісім із 14 сімейних лікарів уже набрали оптимальну кількість пацієнтів по 1800 осіб.

РОЗВ’ЯЗАТИ «ФІНАНСОВІ РУКИ», ЩОБ ЗАРОБЛЯТИ

Вінницький міський комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» також одним із перших підписав угоду з НСЗУ, ще в липні 2018-го. На півроку отримали фінансування в 8 мільйонів гривень (найбільший річний бюджет закладу це 12 млн грн). Центр обслуговує 44 482 пацієнти, з них задекларовані 35 996 осіб. Середнє навантаження на одного лікаря становить 1600—1800 пацієнтів. Головний лікар центру Людмила ФІЩЕНКО перевагою теперішньої трансформації системи охорони здоров’я називає автономію закладів. Реформа «розв’язала фінансові руки» адміністрації закладів, які самостійно можуть визначати, куди і на що спрямовувати потоки, більше того заробляти. Заклад поклав на депозит власних 2 мільйони гривень. Виручені кошти за півроку планують витратити на оновлення оргтехніки, придбання реактивів та витратних матеріалів для лабораторії.

«Працюючи в бюджеті, ми звикли, що все детально прописано, треба було виконувати усі букви закону. В комунальному некомерційному підприємстві головним розпорядником коштів є головний лікар, який керується в своїй діяльності колективним договором. Тобто всі зміни проговорюємо на нарадах, спонукаємо і лікарів, і медсестер, і обслуговуючий персонал бути активними учасниками життя свого закладу, — коментує Людмила Фіщенко. — 75% бюджету скеровується у фонд зарплати, яка за півроку зросла майже удвічі, при чому в усіх лікарів (незалежно від стажу чи кваліфікації). Для прикладу, у січні 2018 року найбільша зарплата по закладу була в лікаря, який працював на 1,5  ставки, мав 20 років стажу й усі максимальні «накрутки». Складала вона 9065 гривень. У січні 2019 року цей лікар отримав 19            746 грн (і це лише оклад та 15% за декларації з пацієнтами, тобто без премій і доплат). Найменшу зарплату в закладі отримувала торік молодий лікар з мінімальним стажем. Її розмір складав 6403 гривень. У січні 2019 року вона отримала вже 19 597 грн, оскільки мала підписаних 1800 декларацій. Тобто розмір зарплати став напряму залежати від кількості пацієнтів. І це великий плюс, бо тепер лікарі мусять конкурувати між собою, а не відбувати на роботі день до вечора».

ПРО МЕРТВІ ДУШІ І БЮДЖЕТНІ «ДІРКИ»

Голова правління ГО «Платформа здоров’я» Тимофій БАДІКОВ, резюмуючи здобутки і виклики реформи медицини, на згаданому форумі, зазначає, що одним із найсерйозніших бар’єрів у 2019 році може стати неспроможність електронної системи охорони здоров’я eHealth щодо впровадження вторинної та третинної ланки. МОЗ планує перевести в електронний формат медичні картки, рецепти, скерування та лікарняні. Проте електронна система eHealth уже зараз працює зі збоями, що створює проблеми медичним працівникам. Наприклад, вони не можуть внести зміни в систему після смерті пацієнта, бо механізм розірвання угоди не передбачений. Померлі пацієнти продовжують «висіти», а по них нараховуються кошти від НСЗУ.

Водночас головний лікар Вінницького міського комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Людмила Фіщенко відзначає, що система вже зараз спрацьовує в мінус для закладів, створюючи бюджеті «дірки». Вона розповідає, що коли лікар звільняється або йде у декретну відпустку, всі його задекларовані пацієнти мусять пройти по другому колу перереєстрації. Вони можуть перейти до лікаря у межах одного закладу, звернутися до лікаря-приватника або взагалі загубитися. Тобто доводиться по-новому проводити процедуру передекларування, яку варто було б спростити і надати більше відповідальності лікарю, щоб він сам міг передекларувати своїх пацієнтів за їхньою згодою. Процес забирає час, а заклад одразу втрачає кошти — мінус у кілька тисяч гривень відчувається в бюджеті й доводиться шукати шляхи, як їх перекрити.

Нагадаємо, Меморандум на розробку електронної системи охорони здоров’я eHealth було підписано в березні 2017 року. Проектна вартість коштувала 400 тисяч доларів. Навесні 2018 року її почали запроваджувати на території України. Наразі в ній зареєстровано понад 24,4 тисячі лікарів та понад 25 мільйонів пацієнтів, але функціонує вона досі без національної стратегії.