І знову «Новачок», або Хотіли як краще...
На Британських островах – нове отруєння. І в ньому занадто багато збігів із березневим отруєнням Скрипалів, щоб вважати такі збіги простою випадковістю. Почнемо з того, що отруєних теж двоє – чоловік і жінка. Щоправда, цього разу жертвами стали британські піддані – 45-річний Чарлі Роулі і його співмешканка 44-річна Дон Стерджесс. За повідомленнями деяких ЗМІ, чоловік балувався наркотиками, а жінка страждала від алкогольної залежності (за іншою версією, наркоманами були обидва), але наскільки достовірна ця інформація, зараз сказати не можна. І знайшли отруєних не на лавці біля торгового центру, а у власному будинку, приблизно в такому ж критичному стані, як і Скрипалів.
Але найцікавіше, мабуть, – це місце, де сталося нове отруєння. Маленьке містечко Еймсбері міститься лише за 12 км від Солсбері, де відбулося перше отруєння. А найголовніший збіг – це, безумовно, те, що в обох випадках використовувався нервово-паралітичний газ «Новачок», який у промислових масштабах виробляють тільки в Росії. При цьому стверджується, що напередодні Чарлі відвідав Солсбері, проте можливість того, що пара отруїлася залишками тієї порції «Новачка», яку застосували проти Скрипалів, фахівці категорично виключають. Так, один із основних розробників «Новачка», професор Віл Мірзаянов, на запитання «Чи міг «Новачок» залишитися десь у Солсбері після отруєння Скрипалів?» впевнено відповів: «Через три місяці, в умовах великої вологості і минулих дощів, це абсолютно виключено. Ці речовини, серії «Новачок», вони дуже сильно схильні до гідролізу і не можуть зберігатися протягом такого тривалого часу». Він також упевнений, що створити стійку до гідролізу модифікацію «Новачка» в принципі неможливо: «Коли ви змінюєте природу, тобто молекулярну структуру будь-якої сполуки, ви втрачаєте первинні властивості, для чого ця молекула була призначена».
Віл Мірзаянов не сумнівається, що йдеться про нову атаку за допомогою того ж самого «Новачка». Британські експерти у визначенні типу отруйної речовини помилитися не могли, оскільки мають у своєму розпорядженні американський хромато-мас-спектрометр, за допомогою якого можна визначити будь-яку отруйну речовину, відому сьогодні. І вчений зовсім справедливо припускає, що ця подія в Еймсбері – це «спроба покласти відповідальність на англійців, що, мовляв, ця атака з серії своїх внутрішніх розборок, що англійці не справляються зі своїми терористичними акціями. Якщо, мовляв, у першому випадку Скрипаль був противником і хтось міг мстити за це, а зараз, мовляв, убито пару, яка жодного стосунку не має до натхненника першої атаки». І час атаки вибрано зовсім не випадково – самий розпал чемпіонату світу з футболу в Росії. Вочевидь знайдуться експерти, які скажуть: росіянам зараз немає жодного сенсу провокувати новий скандал. Значить, і у випадку зі Скрипалями діяли не вони. Але ось тут вони помиляться.
Імовірно, в оточенні Путіна знайшлася якась світла голова, яка підказала Володимиру Володимировичу: давайте вийдемо з історії зі Скрипалями красиво і зробимо так, що західні політики приїдуть на чемпіонат світу з футболу, зокрема і британський прем'єр, якщо англійська команда вийде в фінал чемпіонату (а шанси на це у неї поки що є). Треба тільки дати можливість і британським, і російським політикам вийти з цієї історії, не втративши обличчя. А для цього потрібно повторити атаку з використанням «Новачка». Нехай не в Солсбері, де до цього часу дуже багато поліції і агентів спецслужб. Але в якомусь сусідньому містечку. Це потрібно було для того, щоб обидва отруєння можна було б списати на якийсь витік у розташованому недалеко від Солсбері і Еймсбері британському хімічному центрі в Порто-Дауні. Або, принаймні, – на підступи британських спецслужб, які вийшли з-під контролю уряду і ставлять небезпечні експерименти над людьми.
Цю версію вже встигли озвучити на російських політичних ток-шоу. Ось тільки про американські спецслужби, яких раніше у Росії звинувачували в отруєнні Скрипалів, тепер говорити заборонено, в світлі майбутньої зустрічі Путіна і Трампа. А для того, щоб можна було переконливо відстоювати зазначені версії, щоб у них повірила якщо не Тереза Мей, то значна частина британської та західної громадськості, зокрема футбольні вболівальники, які перебувають у Росії, потрібно за допомогою того ж «Новачка» отруїти пару корінних британських громадян, які точно не мають зв'язків ні з російською еміграцією, ні з британськими та російськими спецслужбами.
По суті, Чарлі і Дон вибрали абсолютно випадково. Так само вибирає своїх жертв маніяк, чому його завжди дуже важко упіймати. Адже мотив, за якими він вибирає об'єкти для вбивства, залишається невідомим поліції, і, на її думку, вибір жертв є випадковим і непередбачуваним. Замах на Скрипалів був свідомо демонстративним – за вибором жертв, за використанням отрути, нарешті, за абсолютно непотрібним повідомленням із Сирії, що наскрізь прослуховувалося, про те, що «посилку» вручено. У випадку ж із замахом в Еймсбері, все, крім «Новачка», Кремль постарався максимально приховати. Були обрані такі жертви, що Росії не було жодного сенсу їх вбивати. Цих людей вочевидь не знали на ім’я в російських спецслужбах. І російські агенти-кілери підсунули їм отруту максимально скритно, не світячись перед відеокамерами. Паспорти у цих агентів точно не російські, і покинуть вони Британські острови не в перші дні після замаху, а за кілька тижнів. І полетять не в Москву, а кудись у Європу, а то і в Америку.
Завдання полягає в тому, щоб у британської поліції не з'явилося жодних конкретних підозрюваних в отруєнні в Еймсбері і жодних, навіть непрямих, доказів, які могли б вказувати на зв'язок замаху з Росією. Адже при розслідуванні отруєння Скрипалів не вчені-хіміки, а поліцейські доводили, що «Новачок» був доставлений із Росії. А раз у випадку із замахом в Еймсбері британська поліція не зможе представити інших доказів «російського сліду», крім «Новачка», то британський уряд не зможе висилати з країни нових російських дипломатів і, врешті-решт, змушений буде погодитися з російським твердженням про непричетність Москви до інциденту в Солсбері.
Приблизно так міркували в Кремлі. І прорахувалися.
Британська влада вустами міністра внутрішніх справ Саджіда Джавіда і його заступника Бена Воллеса відразу ж натякнула на можливість «російського сліду» в Еймсбері. І після того, як друге отруєння відбулося, але про нього ще не було оголошено, британська влада допустила витік у пресу інформації про двох підозрюваних в отруєнні Скрипалів, які переховуються в Росії. Тому скандал може розгорітися неабиякий.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
