Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Шантаж тероризмом

Завдання кремля — обнулити НАТО
26 листопада, 2015 - 19:16
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Треба бути послідовним і методичним у оцінці дій російської влади, тоді багато що перестане здаватися дивним і спрямованим проти неї. Подумав я про це з огляду на заяви одного прикремлівського політтехнолога, що Путін знав про підготовлювані паризькі теракти. Зверніть увагу: не причетний до скоєного, але знав про їхню підготовку. Згадується стара радянська істина: чутки про всемогутність і повсюдність органів потрібні самим органам і ними поширюються. Месидж ясний: без Росії з тероризмом не впоратися, якщо зараз розпустити слух, що «ІДІЛ» підконтрольна кремлю, то він саме кремлеві і буде вигідний.

Логіка проста: дружіть з кремлем, і той вплине на терористів. Кремль здійснює такий же шантаж тероризмом, як нещодавно — застосуванням ядерної зброї, а ми все ще оцінюємо нинішню, модернізовану модель російського тоталітаризму за радянськими мірками, коли дотримувалися безглуздих умовностей і навіть доводилося, що прав людини в СРСР дотримуються краще, ніж у США. Тепер права людини і їхній захист — справа іноземних агентів і спосіб розвалу Росії.

Інший приклад зворотного ефекту — пророцтва про крах кремлівського режиму найближчими днями і в найближчі години. Зовні — відчайдушна опозиція, у результаті — запобігання появі реальної опозиції, послаблення волі до опору, параліч волі, інтелектуальний колапс.

Це я все до того, що те, що сталося в турецькому небі можна оцінювати по-різному. У контексті демаршу країн Балтії — це удар по кремлю. У діях трьох країн Балтії, які відмовилися від будь-якого союзу з Росією, і в блокаді Криму українськими активістами різних національностей вселяє оптимізм те, що європейці не розучилися діяти всупереч волі еліти і більшості в Європі і у власних країнах. Тобто не ставати тоталітарною масою, ставити на чільне місце цінності і принципи.

Лише в такому протистоянні, прямо протилежному російському безглуздому та нещадному, Європа і стала Європою. Хоча зараз вона активно і добровільно деєвропеїзується. Наприклад, не дуже схвалює дії Туреччини, особливо президент Чехії Земан старається. І це не прокремлівська позиція, а проєвропейська — він не хоче бути поряд з балтійськими маргіналами. Йому подавай товариство Меркель і Олланда.

Все так! Але багато що свідчить на користь того, що Путін свідомо підставив екіпаж. Ще 17 жовтня після збитого безпілотника прем’єр-міністр Туреччини заявив, що те ж саме буде виконано з будь-яким літаком. На думку експертів, Су-24 летів на висоті, найбільш зручній для атаки на нього. Неможливо собі уявити, що росіяни не помітили літаки Туреччини, які перебували на бойовому чергуванні і в бойовій готовності, і не знали, на яку небезпеку наражається їхній власний літак.

Відповідь на дії Туреччини вже дано — це намір розмістити в Сирії новітні засоби ППО. Але в «ІДІЛ» немає авіації, яка є в Туреччини, Ізраїлю та країн, які беруть участь у бомбардуваннях «ІДІЛ». І до того було ясно, що росіяни воюють не з терористами, а з помірною опозицією, тобто просто рятують режим Асада. Тепер очевидна загроза військово-політичній присутності НАТО в регіоні, а в перспективі — загроза Ізраїлю.

Завдання кремля те ж саме, яке він намагався вирішити, провокуючи балтійські країни, — обнулити НАТО. Якщо Альянс не захистить Туреччину, йому кінець. А він наразі закликає всіх домовитися. Але немає такої мети в Москви.

Туреччина ж цілком могла б зберегти нейтралітет, якого дотримувалася під час Другої світової війни. Спадщина Ататюрка включала й добрі відносини з СРСР. І лише територіальні претензії Сталіна підштовхнули її до вступу до НАТО через три роки після створення Альянсу. І хоча претензії були знято, Туреччина пішла на розміщення американських ракет, що поклало початок Карибській кризі.

Це я до того, що відкриті та широкі стосунки з Туреччиною останніх років — величезне досягнення з погляду історії відносин та інтересів Росії. Путінська провокація була свідомо націлена на ліквідацію цього досягнення. Експерти вже підрахували, в що може обійтися розрив економічних зв’язків із Туреччиною. Наслідки будуть руйнівні. Але в тому й річ, що нинішня кремлівська влада за своєю природою варварська, така, що затверджується лише в захопленнях і руйнуваннях — навіть не грабежах. І якщо вона зупиниться, то руйнуватиметься сама. Ось це справжня, реальна проблема кремля — як здолати цю суперечність без шкоди для влади. Країна і населення нікого не хвилюють.

Мільйони людей у Росії опинилися в пастці, але не бачать цього або не хочуть бачити. Їхнє життя залежить від того, що вони створюють, перш за все, певний тип соціальних стосунків вони відтворюють. Влада ж, повторю, варварська, тобто руйнівна. І вона веде справу до великої війни. Маса — нехай! Але високочолі пани абсолютно даремно вважають, що їхні кар’єри можуть бути пов’язані з війною. Що вони збережуть свої статуси і прибутки. Війна — це, перш за все, внутрішній переворот, спосіб оновлення еліт. Перші стануть останніми. Російський народ з ентузіазмом підтримає ці зміни. Але всі ці кудрінські ОГФ, фонди Карнегі, всі ці економісти і політологи, але особливо економісти, які все говорять про стратегію розвитку, про реформи, про модернізоване суспільство.

І, як завжди, крах планів і надій буде абсолютно несподіваним.

Дмитро ШУШАРІН, історик, публіцист; Москва, спеціально для «Дня»

Газета: 
Новини партнерів