Мовна самоорганізація

Чи можливо сьогодні вивчити українську мову в українській же столиці? Відповідь: ні. Адже, на відміну від решти європейських столиць, де вивчення національних мов заохочується на державному рівні, відповідних мовних курсів у Києві ви не знайдете. Але ми поволі вчимося обходитися без державної допомоги в багатьох важливих питаннях, і вивчення мови стало одним із них. У нашій країні проявляється феномен самоорганізації, а значить — зароджується громадянське суспільство.

Американець Джон Каррагі півтора роки тому приїхав працювати в Київ, а сьогодні він один зі співорганізаторів мовних клубів у Києві. Головна ідея таких клубів — це взаємна допомога: тих, хто вільно володіє англійською або українською — тим, хто до цього прагне.

— Хоча українська група не занадто велика — близько 7-8 осіб, вона найактивніша, — говорить Джон. — Якщо в інших групах ми говоримо про якісь повсякденні речі, то люди, що вивчають українську, хочуть говорити про актуальне — політику, суспільні процеси, історію країни.

Ідея мовних клубів виникла, коли Каррагі та кілька його друзів вирішили, що мову краще вивчати з її носіями. Тоді вони за допомогою однієї із соціальних мереж розповсюдили оголошення про те, що запрошують усіх бажаючих безкоштовно спілкуватися англійською з носіями мови, а наступного дня прийти знову і допомогти іншим з російською мовою. Перший місяць бажаючих таким чином «підтягнути» мову було не більше двадцяти, але вже за півроку на розсилку оголошень про наступні зустрічі мовних клубів підписалося 400 осіб. Саме тоді українка Лілія Ревак запропонувала Каррагі створити також клуб вивчення української мови.

— На той час вже були клуби англійської, російської, французької та німецької мов, а української не було. Звичайно, це дуже нелогічно, бо ми ж в Україні живемо, — говорить Лілія, організатор українського мовного клубу. — Я запропонувала Джону щопонеділка ввечері збирати тих, хто хоче вивчати українську.

Тепер щопонеділка до клубу приходять не лише іноземці, які хочуть повправлятися у спілкуванні нашою мовою, але й українці, яким не вистачає спілкування рідною мовою. Збираються тут і ті, хто хоче навчати своєї державної мови та розповідати іноземцям, що таке «справжня Україна».

В українському клубі вже є постійні іноземні відвідувачі. Мотивації різні. Хтось приїхав в Україну на кілька тижнів і просто хоче вивчити кілька слів українською, хтось мріє перекладати твори англійської літератури на українську, хтось вивчає українську історію, а з нею і мову, хтось дізнався, що має в роду українців і відчув потребу вивчити мову батьків.

— Я з Росії, але одружена з українцем і переїхала жити до Києва, — говорить Ольга, завсідниця українського мовного клубу. — Мені дуже подобається українська мова, я маю намір жити в цій країні, тож впевнена, що українська мені знадобиться.

У групах ніколи немає наперед визначеної теми, так само як під час звичайної дружньої бесіди. А найцікавіше те, що цікаві люди, які там збираються, мотивують самих українців говорити українською.

— Я приходжу сюди не лише практикувати свою мову, а й розвиватися культурно, — говорить Лілія Ревак. — Хочеться довести світу, що приїздить до нас у гості, що українська мова — дуже красива, а тому нею варто розмовляти.

Детальну інформацію про мовні курси можна знайти на таких інтернет-сайтах: http://languageexchangekyiv.ning.com/groups/group/listFeatured; http://languageexchangekyiv.ning.com/group/ukrainian.