Пастка за 350 гривень

Один із найдешевших готелів міста «Токіо Стар», розташований у будівлі трамвайного депо, раптово загорівся у ніч на 17 серпня. За попередніми даним, пожежа почалася на другому поверсі готелю, у пральній. Вогонь швидко поширився будівлею. Вузькі коридори, номери готелю — малої площі, багато з них не мали вікон. Все це знизило шанси людей на порятунок.

Пожежа в готелі «Токіо Стар» — чергова у ланцюгу трагічних подій. За останні роки ситуація з пожежною безпекою суттєво погіршилася. Варто лише згадати пожежу, в таборі «Вікторія» та у неврологічному диспансері в тій же Одесі, про які «День» писав раніше. Все це демонструє: ситуація з контролем пожежної безпеки в Україні загалом та в Одесі зокрема — вкрай критична. Щойно стаються такі надзвичайні події, з подачі державного керівництва в аналогічних закладах починаються масові перевірки та посилюється контроль. Але це не вирішує проблему системно. Адже поки в Україні перевіряли табори та лікарні, деякі готелі продовжували нехтувати комфортом, безпекою, та зрештою і життям своїх мешканців. Як наслідок — трагічний урок для власників та туристів. Чи можливо було його уникнути?

ЗА ДОКУМЕНТАМИ — СКЛАД

Офіційно у готелі «Токіо Стар» узагалі не могли проживати люди. Адже за документами, у його приміщенні — не готель, а склад, тож споруда не пристосована для такої експлуатації. Це будівля старого трамвайного депо: ангар для ремонту рухомого складу. Побудований він у 1905—1907 роках. У минулому — пам’ятка архітектури. Такий статус депо отримало наприкінці 1980-х, а вже у 2003-му його зняли. Таких ангарів — п’ять, і стоять вони один поблизу одного. Несучі конструкції тут не призначені для створення другого поверху, пояснює спеціаліст із систем протипожежного захисту Владислав БАЛІНСЬКИЙ.

«Несучі конструкції лишилися без змін. А ось перекриття між поверхами організовано з допомогою таврових металевих балок, і ділить існуючі вікна на верхню та нижню частини, — каже він. — Якщо подивитися крізь вікна, можна помітити одразу два поверхи. Це виглядає досить дивно. Конструкції організовані металопрофілем, з допомогою гіпсокартону вони поділені на кімнати. Це тимчасові конструкції, ні нормальну систему вентиляції, ні пожежогасіння там не можна було організувати».

До того ж у будівлі не були належним чином організовані шляхи евакуації. Коридори виявилися надто вузькими, на більш як стометрову довжину споруди — лише один вихід. Хоча, за словами експерта, таких виходів мало б бути мінімум п’ять:

«Постояльці стверджують, що додатковий вихід був у кінці будівлі, але він був чимось завалений, тому вийти через нього не вдалося, — розповідає Владислав Балінський. — Є багато питань і по системах протипожежної сигналізації, оповіщення та активного пожежогасіння (сплінкерна система). Очевидці свідчили, що вони не чули сирен. У багатьох кімнатах вода з системи гасіння просто капала зі стелі, а не розбризкувалася, як мало би бути. Тому вона не могла нічого погасити. Це говорить про те, що система не була організована правильно. Також у мене є сумніви, що системи оповіщення та пожежогасіння тестувалися чи проводилися навчання персоналу».

Такі порушення не могли бути непоміченими. Чотири роки тому готель відвідувала програма «Ревізор», автори якої вказали на недоліки організації проживання, але їх і далі не помічали контролюючі органи.

«Суть проблеми — це корупція. Ситуація з пожежною безпекою критична в Одесі, в першу чергу, через корупціогенні фактори місцевого самоврядування в сфері будівництва та експлуатації комунальних споруд. Зараз модно ревіталізувати промислові споруди під громадські місця, в тому числі і готелі. Це часто пов’язано з тим, що чиновникам, завдяки своєму впливу, вдається отримати такі споруди у власність, а переобладнати їх під бізнес не вимагає значних капіталовкладень. Але далеко не кожна будівля може бути адаптована», — підсумовує Балінський.

ТРАГЕДІЯ БЕЗ ВИННИХ?

Хто ж винен у загибелі дев’яти людей, нині годі знайти. Виявляється, інспектори з пожежної безпеки приходили планово перевіряти готель приблизно за місяць до пожежі. Але не змогли цього зробити, адже за вказаною адресою знаходилася не та юридична особа, яка зареєстрована.

«В 2019 році була передбачена планова перевірка цього закладу, — розповів на офіційному брифінгу прокурор Одеської області Олег ЖУЧЕНКО. — Однак у зв’язку з тим, що власник, на балансі якого це приміщення, змінив орендаря, то працівники протипожежної безпеки не змогли вийти на планову перевірку. Ми всі прекрасно розуміємо, що це схема ухиляння від цих перевірок. Ми будемо ставити питання не тільки по орендареві, а й по тих службових особах і власниках, які вдаються до вказаних маніпуляцій».

Саме приміщення перебуває у власності колишнього керівника міського департаменту «Спеціалізованого монтажно-експлуатаційного підрозділу», а нині бізнесмена Вадима ЧОРНОГО. Наразі йому вручили підозру в порушенні правил пожежної безпеки, що спричинило тяжкі наслідки. Вадим Чорний вже у СІЗО. Якщо його вину доведуть, чоловікові загрожує до восьми років позбавлення волі. Щоправда, адвокати затриманого заперечують його причетність до функціонування готелю. Мовляв, бізнесмен володів майном лише на першому поверсі приміщення.

«Зараз захист наполягає на тому, що пожежа була на другому поверсі, а там власник зовсім інший, там нібито готель «Паровоз», — розповідає громадський активіст Артем БУЛГАРУ. — Тим не менш, люди, які заселялися, були впевнені, що перебувають у готелі «Токіо Стар», вони мають відповідні чеки про оплату. Я розумію, що захищати — це робота адвокатів. Але, на мою думку, власник бізнесу повинен нести відповідальність. Він отримував прибуток, брав гроші у людей. Не важливо, яка це сума — чи 350 гривень, чи 100  000. Кожен знімає собі таке житло, яке може. Якщо власник готелю бере з відвідувачів гроші, він повинен хоча б гарантувати їм безпеку їхнього життя. Звісно, не він один відповідальний за цю ситуацію. Хтось приймав цю будівлю в експлуатацію, хоча вона не відповідає жодним ДБН та взагалі здоровому глузду. Хтось поставив підписи та печатки про те, що протипожежні та санітарно-епідеміологічні норми дотримані. Але і вина власника тут є».

СПРАВА — НА ГАЛЬМА

Тим часом одесити згуртувалися, щоб допомогти постраждалим. Як розповідає Артем Булгару, небайдужі громадяни зібрали для них одяг, а місцева влада готова виділити грошову компенсацію.

«Нам вдалося домогтися того, щоб з обласного бюджету були виділені кошти постраждалим. Виконувач обов’язків губернатора Одещини цього тижня повинен підписати відповідне розпорядження. За ним родинам загиблих виділять по 100 000 гривень, тим, хто отримав травми та був госпіталізований, — по 50 000 гривень. Це одне з найбільш вагомих досягнень», — каже чоловік.

Активісти також намагаються максимально поширювати інформацію про усі деталі розслідування, адже побоюються: справу можуть загальмувати, як і інші схожі процеси. Вони активно поширюють інформацію у соцмережах, на всіх можливих ресурсах, таким чином намагаючись уникнути тиску на постраждалих, активістів, волонтерів, який уже почався.

Владислав Балінський щодо майбутнього розслідування налаштований песимістично: «В Одеському регіоні практично неможливо об’єктивне розслідування таких ситуацій. Немає зацікавлених осіб, тому все перетворюється на фарс та пошук шляхів вирішення проблеми так, що б умовно «нікого не образити». Ми бачили цю ситуацію у таборі «Вікторія», коли у порушеннях звинуватили дівчину-вожату, яка не могла себе захистити. Такий ризик є і нині».

ЯК УНИКНУТИ ЧЕРГОВИХ КАТАСТРОФ?

Насправді закладів з настільки кричущими порушеннями не так багато, пояснює Владислав Балінський, тому вони повинні були б привертати увагу.

«Є випадки, коли протипожежна система влаштована не належним чином, але якщо споруда нова, там є вікна, широкі коридори, нормальна вентиляція, то люди хоча б мають можливість евакуюватися і вижити, — каже він. — Тут же, уявіть, величезний промисловий ангар, в нього заїжджає трамвай. Як там можна було взагалі влаштувати готель — незрозуміло».

Для того, щоб споруда була безпечною для відвідувачів, необхідно, щоб у ній були встановлені система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, система підпору повітря та димовидалення, пожежогасіння, зокрема кухонного обладнання, серверних, котельних, пожежних кранів та водопроводу, необхідна диспетчеризація всіх систем та вивід сигналу на пульт. У готелі повинен бути інженер з техніки безпеки, а також чітко визначений та належно навчений відповідальний за протипожежний стан. Готель має укласти договір з ліцензованою фірмою на обслуговування всіх змонтованих систем. Інспектори ДСНС повинні регулярно перевіряти готелі, а також якість обслуговування протипожежних систем ліцензованими компаніями. Якщо ж якість незадовільна — компанія має втратити ліцензію. Екс-радник міністра надзвичайних ситуацій Костянтин ГРИНЧУК пояснює: «Для реального контролю необхідно повернути Держспоживнагляду можливість припиняти експлуатацію об’єктів, при встановленні ними недоліків що напряму призводять до виникнення пожежі. Щоб уникнути зловживань, необхідно нормативно визначити перелік таких порушень та фіксувати їх у присутності поліції та понятих».

Поки ж, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому, прем’єр-міністр Володимир Гройсман тоді доручив контролюючим органам здійснити перевірку протипожежної безпеки готелів та санаторіїв по всій країні. Щоправда, такий превентивний захід — не надто дієвий. Адже ми вже маємо приклади таких перевірок, і їх результати     — невтішні.

Навесні 2018-го ДСНС проводила масовий рейд торгово-розважальними центрами по всій країні. Спонукала до цього пожежа у російському Кемерово. Грубі порушення виявили у понад 40 закладах. Але жоден із них  не позбавили ліцензії. Вони функціонують далі із загромадженими проходами, зачиненими аварійними виходами та іншими непомітними порушеннями, які можуть коштувати життя сотням їх відвідувачів. Тому й нині, незважаючи на перевірки, більшість готелів-порушників продовжать свою роботу. До чергової трагедії...