Протестам студентів-медиків – один рік

23 лютого 2014 року студенти зібрались на мітинг біля стін ректорату, вимагали усунення з посади тодішнього ректора Віталія Москаленка. Саме того, якого зараз судять за розкрадання державних коштів. Згодом університет отримав нового ректора, нову програму розвитку. Але перемога власної революції ще не повна, попереду — довга, запекла битва: бо чим ближче до судового вироку екс-керманичеві, тим частіше адміністрації доводиться відбивати інформаційні атаки, спрямовані на НМУ.

Так, днями ректор Катерина Амосова звернулася через «Фейсбук»-сторінку вишу до студентства з останніми новинами: «За випадковим чи не зовсім збігом обставин за останній місяць до нас надійшло три звернення народних депутатів щодо заяв від студентів про корупцію в Університеті. При цьому один із народних обранців говорив про нормативи на кафедрі фізкультури, які після звернення ваших колег було ліквідовано ухвалою Вченої ради ще восени». Далі ректор заявив, що подібні випадки потрібно розбирати публічно, що і робить зараз університет. А депутатські заяви без конкретних фактів лише наводять на думку, що для свого виправдання звільнений та обвинувачений ректор залучатиме всі можливі зв’язки. Варто нагадати, що вже двічі судді відмовилися вести кримінальну справу через особисте знайомство з Москаленком.

Паралельно зі зверненням ректора Катерини Амосової відбувалась не менш цікава подія — круглий стіл від ГО «Студентське братство» на тему «Рік після студентської революції в київському медуніверситеті: чи можна наступника Москаленка також звільнити за корупцію?». Причина проведення круглого столу радше нагадує вставляння палиць у колеса. Учасники ж пояснюють інформпривід тим, що вони «обговорять документи, отримані під час моніторингу, які свідчать про протиправне виплачування нинішнім ректором НМУ собі та своїм заступникам другої зарплати, про порушення ректором НМУ статті 10 закону щодо протидії корупції». Приблизно те саме звинувачення висунула зараз прокуратура міста Києва до Віталія Москаленка. Тому такі навішування ярликів — і провокують, і водночас видають, на чиєму полі грають організатори події.

На противагу таким повідомленням студент НМУ Володимир Моторний, учасник революційних подій, ставить запитання: «Що було б, якби Москаленко відновився на посаді ректора?». І сам відповідає: «Вдруге ми б його звідти не викинули — і не мрійте... Зате я можу приблизно уявити, де б я був — скоріше за все, у в’язниці, відбуваючи термін за статтею 190 частина 1 ККУ — шахрайство, яку для мене шили за індивідуальним замовленням... А дехто продовжував би працювати в НМУ і непогано заробляти, Дамоклів меч не висів би над тими хабарниками, на яких все ж наважуються поскаржитися студенти до Антикорупційного комітету. Кільком десяткам інтернів-червонодипломників не довелось би червоніти насправді, здаючи тести, а ще кількасот студентів могли б продовжувати прогулювати заняття, не боячись, що їх відрахують».