Слухається справа №...

Зіткнення інтересів замовників багатоповерхових новобудов і жителів сусідніх будинків стало типовим явищем життя сьогоднішнього Києва. Причина тому — нашестя інвесторів, які прагнуть вкласти гроші в дорогу столичну нерухомість, а то й просто «відмити» їх. Причому, часто вони цинічно ігнорують не лише інтереси корінних киян, а й закони. Це підтверджує хоч би те, що на нещодавніх засіданнях сесії Київради вже розглядали майже тридцять випадків несанкціонованої забудови ділянок міської території.

З цього погляду особливо не пощастило Печерському району — дуже привабливому для будівництва в усіх розуміннях. Імовірно, тому саме Печерська райдержадміністрація першою виступила з наполегливою ініціативою про розробку детального плану територій, згідно з яким лише й можна проводити забудову цієї історичної місцевості. А жителі району Клова стали своєрідними піонерами в організації громадських слухань із проблем майбутніх новобудов.

Річ у тому, що вже кілька років на під’їздах й інформаційних дошках з’являються підозрілі оголошення про те, що в зв’язку з реконструкцією та будівництвом планується відселення того чи іншого будинку. Як сказав один із місцевих жителів, виникає таке відчуття, що Печерськ, мов Америку 200 років тому, зараз атакують завойовники, які бажають усіх тубільців виселити подалі в резервацію.

Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння проживаючих тут громадян, стало підписане міським головою розпорядження від 30 грудня минулого року. Воно дозволяє Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України проектування та будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по пров. К. Гордієнка (Чекістів), 6. Це й стало темою запеклих дискусій на першому в Києві громадському обговоренні проекту.

Донедавна в двоповерховому будинку за цією адресою розташовувалася одна з лабораторій вчених-педагогів. Сьогодні будинок огороджує паркан, який обмежує будівельний майданчик, територія якого займає всю найближчу зелену зону та буквально впритул підходить до сусідніх будинків. До речі, інформацію про те, хто й що тут будує, коли почали та чи скоро закінчать роботи, — шукати марно. За ескізним проектом, наданим у виданому замовником барвистому буклеті, на цьому місці планують спорудження 14-поверхового елітного житлового комплексу з офісними приміщеннями. Проте місця для дитячого майданчика, під’їздів для транспорту й озеленення навколишньої території біля цього «елітного житла», судячи з усього, тут уже не залишиться.

Крім того, жителів провулка дуже турбує виникла загроза залишитися й зовсім без квартир. Річ у тому, що ці будинки-«сталінки» були споруджені наприкінці 50-х років минулого століття практично без підмурків методом ручної викладки. І стоять вони на лісі — гігроскопічному ґрунті, що витримує обмежені навантаження. Вже сьогодні підпірна стінка, яка, по суті, втримує весь провулок, здулася й ось-ось трісне. А в деяких будинках внаслідок зсуву ґрунту з’явилися тріщини. Не треба бути фахівцем, щоб передбачити, що станеться зі старими будовами, коли почнеться забиття паль, будівництво підземного паркінгу для 14-поверхівки. До того ж це зруйнує нинішній ансамбль забудови провулка Чекістів, який є зразком псевдокласицизму — пам’ятником історії й архітектури столиці.

А найдивніше в тому, що яскраві буклети, в яких майбутній житловий комплекс зображений у всій своїй красі, пропонує всім охочим… купити в ньому одну з 22-х запланованих тут квартир, кожна вартістю від 0,5 до 1,5 млн. у.о. А що ж чекає корінних жителів, які не бажають миритися з тим, що відбувається? Зі слів одного з них, у поштових скриньках люди знаходять записки з погрозою про фізичну розправу в разі, якщо вони перешкоджатимуть будівництву. Були й телефонні дзвінки аналогічного змісту. Один із громадян навіть був вимушений звернутися до райвідділу міліції.

У своєму виступі на громадських слуханнях депутат Київради, перший заступник головного архітектора Києва Андрій Миргородский був вимушений визнати, що наша держава та суспільство сьогодні ще не готові до демократичних процедур і способів управління. З його слів, у перші роки незалежності України Київ розвивався стихійно, і міське будівництво це зачепило насамперед. Тоді вся «архітектурна знать» подалася на заробітки хліба насущного — хто до Польщі, хто до Росії. Не було обмежень щодо поверховості нових будинків, які зводять в історичному центрі, й інших містобудівних нормативів, які чітко прописані в тій самій Москві. Багато в чому час втрачено, але завдання нинішньої влади — виправляти допущені помилки.

Нові правила забудови Києва, що їх затвердила Київрада близько місяця тому, не суперечать Закону України «Про планування та забудову територій», у статті 18 якого сказано, що до початку проектних робіт із спорудження того чи іншого об’єкта треба провести його громадські обговорення. Тим часом, сам порядок цих обговорень залишається неясним. Зі слів заступника начальника головного управління містобудування й архітектури Едуарда Лещенка, інформувати громадськість про свої плани повинен сам замовник через ЗМІ. Проте очевидно, що навіть якщо про це згадають на якомусь із телеканалів або напишуть у газеті, навряд чи така важлива новина стане надбанням більшості. Тим більше, якщо її ініціатор особливо в цьому не зацікавлений. А якщо громадськість усе ж не згодна з планами замовника, який порядок подачі документів до суду? Чи ж існують інші шляхи урегулювання конфлікту? Усі ці запитання поки що залишаються без чітких відповідей.

На громадському обговоренні виступали архітектори, експерти, юристи та відповідальні особи держструктур, які одностайно заявили, що будівельні роботи на Чекістів, 6 розпочали з порушеннями встановлених містобудівних нормативів. Зі слів одного з організаторів громадських слухань професора Національної академії державного управління при Президентові України Едуарда Афоніна, його колега по громадському комітету захисту Клова Галина Гайдарова ще 25 лютого звернулася зі скаргою до Шевченківського районного суду про скасування розпорядження міського голови О. Омельченка «Про надання Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України дозволу на проектування та будівництво житлового будинку з підземним паркінгом по пров. КостяГордієнка, 6 у Печерському районі». Про це 22 лютого повідомили керівників фірми-забудовника ПП «Верлен» Миколу Годвана і Бориса Покидова, яким також висловили наполегливе прохання припинити роботи до судового вирішення питання по суті. Проте це будівельників не зупинило.

Зі слів юристів, те, що відбувається сьогодні по пров. Чекістів, 6, дає підстави подавати документи не лише до суду, а й у прокуратуру. А при підтвердженні факту фальсифікації яких-небудь документів або оформлення заднім числом, ця справа вже переходить у компетенцію кримінального права. Із рішенням перших громадських обговорень ознайомлять депутатів Київради та її голову. Чи почують голос народу, покаже рішення найближчої сесії.