Відкрити заповідники для... полювання? Спроба №4
На початку березня Верховна Рада розгляне черговий законопроект, що пропонує дозволити екологічний і мисливський туризм у заповідних зонах. Екологи і просто нормальні люди протестують
13 лютого депутат від Партії Регіонів Віталій Барвіненко зареєстрував законопроект №2286 «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (щодо екологічного і мисливського туризму)», який дозволить екологічний та мисливський туризм на територіях біосферних заповідників та інших об’єктах природно-заповідного фонду. На думку ініціатора документу, проект закону забезпечить формування легального механізму мисливської діяльності, а ситуацію на місцях після його прийняття повинні контролювати органи місцевого самоврядування, які найбільш докладно знають ситуацію і проблеми в регіоні. У пояснювальній записці йдеться: «Даний законопроект спрямований на поліпшення умов співіснування людини й природи, вдосконалення місцевого і громадського контролю за процесом мисливської діяльності та на поліпшення заходів щодо охорони тварин (...), на поліпшення умов екологічного виховання людини і розуміння важливості захисту навколишнього середовища».
Екологи ж переконані: цей законопроект — шлях до легального полювання в заповідних зонах. Вони розкритикували і назвали документ цинічним, пообіцявши домогтися його відхилення. Для цього екологи планують звернутися до Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який і розглядатиме у березні законопроект Барвіненка.
«І мисливський туризм, і полювання — це одне і те ж — це вбивство диких звірів за допомогою зброї», — говорить Володимир БОРЕЙКО, директор Київського еколого-культурного центру. За його словами, це вже четверта спроба законодавців відкрити українські заповідники для мисливства. Експерт пояснює: за часи незалежності в Україні значно скоротилася чисельність мисливської звірини та птиці, і тому депутати-мисливці намагаються прийняти закон, який дозволить полювати у заповідниках, де збереглося багато дичини.
«Мета ініціативи — перетворити Україну на один великий стрілецько-мисливський тир», — говорить Борейко. За даними експерта, за останні 20 років чисельність багатьох мисливських звірів — лосів, зубрів, ведмедів, рисі, качок та інших тварин — скоротилася в Україні на 50-70%, а до Червоної книги вже потрапило понад 50% видів ссавців, що є найбільшим показником у Європі. Він також наголосив, що площа заповідників і національних парків України становить менше 1% території країни, тоді як мисливських угідь — 80%. На думку Володимира Борейка, якщо законопроект буде ухвалено, українські мисливці можуть винищити тварин у заповідниках за один-два сезони. «Я 20 років займаюся екологією і ніколи не чув, що за допомогою вбивства тварин можна покращити екологічне виховання!», — іронізує еколог над текстом у пояснювальній записці.
Щодо пропозиції передати органам місцевої влади право надавати дозволи на здійснення мисливського туризму, то тут, пояснює Володимир Борейко, є загроза втратити контроль над заповідними територіями з боку влади, науковців та громадськості. «Як може місцева влада взагалі займатися яким-небудь контролем, якщо вона не наділена контрольними функціями і правом складати протокол на браконьєрів?», — дивується він. Еколог вже звернувся з відкритим листом до голови Верховної Ради Володимира Рибака з вимогою не допустити ухвалення законопроекту, який дозволяє полювання в заповідних зонах України.
У той самий час представники заповідників не вірять, що цей законопроект взагалі може бути ухвалено — настільки нелогічним він є. Як пояснили «Дню» у Дунайському біосферному заповіднику, цей законопроект в ідеалі мав би відновити ту ситуацію, яка існувала до 2010 року. Тоді діяла заборона на природокористування, зокрема і полювання, на заповідних зонах, в той час як у інших зонах біосферних заповідників — буферних — така діяльність дозволялася. Після 2010 року заборона поширилися на всі зони і спричинила негативні наслідки та незручності для лісників та людей, що проживають в антропогенних зонах заповідників. Проте даний законопроект Барвіненка є нелогічним і помилковим, і замість того, щоб вирішити ситуацію, пропонує неприйнятне рішення — дозволити полювання також і у заповідних зонах. «У такому варіанті законопроект не пройде — Барвіненко вже обіцяв його змінити. Звичайно, не може бути й мови про полювання на території заповідників. Із дитинства люди знають, що заповідник — це заборона. Проте біосферні заповідники, або національні парки мають як закриті зони, заборонені для природокористування і полювання, так і відкриті зони, буферні. Наприклад, до складу природних заповідників також входять антропогенні зони — населені пункти. Після заборони на природокористування, там, виходить, не можна навіть порушувати трав’яний покрив? Це казуси нашого законодавства. І даний законопроект Барвіненка якби був грамотно прописаний, то мав би виправити ці моменти.
Утім, такий проект — досить нерозумний варіант, нелогічний і помилковий. Цей законопроект точно не пройде — він лише викличе чергову хвилю екологічних протестів, вдарить по репутації та іміджу Барвіненка. Ми ж не настільки дикуни, щоб він пройшов. Це четверта спроба провести такий законопроект, але щоразу в них є грубі, неприйнятні помилки.
По дельті Дунаю всі території, наприклад, відвели в буферні антропогенні зони заповідника — в лісництва, у класичні мисливські угіддя. Після цього взяли і заборонили будь-яке природокористування. Там зникає випасання худоби, а з ним і біорізноманіття. Тут багато моментів, які треба врахувати. Але над цим треба ѓрунтовно попрацювати, а в такому варіанті законопроект приречений на провал. Полювання в заповідних зонах — це абсурд, цього не може бути», — розповів «Дню» Михайло ЖМУД, директор Інституту екології та розвитку дельти Дунаю, провідний науковий співробітник-орнітолог Азово-Чорноморської орнітологічної станції, кандидат біологічних наук.
