Зайшов, побачив, купив

— На сьогодні за офіційними даними лише близько 1,5% населення нашої країни мають можливість регулярно користуватися ресурсами Інтернету. Чи є виправданим у цій ситуації існування подібних проектів?

— По-перше, ці 1,5% сконцентровані у Києві та великих містах, на які, власне, поки розраховані електронні магазини і каталоги споживчих товарів. А по-друге, тоді, коли до користування мережею Інтернету приєднається 30% населення, створення такого проекту буде безглуздим і запізнілим. Відомий сервер «Yahoо», наприклад, також виник одним із перших, створювався майже у підвальних умовах на примітивному обладнанні — сьогодні вони мільйонери.

— Який сьогодні об’єм пропозиції на ринку електронних комерційних послуг в Україні?

— Зараз в Україні ця ніша фактично порожня, якщо не враховувати дрібні регіональні каталоги, що охоплюють декілька десятків магазинів. Багато з цих дрібних каталогів до того ж дуже часто є частковою копією інших, більш великих, або ж просто сумарною інформацією про магазини, зібраною в Інтернетi. Тоді як найцінніше у каталозі — інформація, отримана з першоджерел (магазинів і виробників), яка регулярно оновляється. Об’єктивно оцінюючи ситуацію на ринку, можна сміливо стверджувати, що у СНД кількість подібних порталів можна порахувати на пальцях, а конкретно в Україні він тільки один.

— Чим Інтернет-каталог товарів відрізняється від електронного магазину?

— Створити електронний магазин, подібний до тих, які вже існують в українському сегменті Інтернету — неважко. Електронний магазин у нас в Україні має свою негативну специфіку і значно відрізняється від електронних магазинів, що створюються на Заході. У нас людина знаходить необхідний товар, замовляє його, їй телефонують, домовляються про доставку, приїжджають і вона розплачується готівкою. На Заході все набагато простіше — клієнт при замовленні вводить номер своєї кредитної картки, а замовлення отримує поштою або ж через кур’єра.

Однак у електронного магазину є і свої недоліки. Наприклад, він має обмежений асортимент. А людина, яка здійснює покупки через Інтернет, не просто хоче придбати що-небудь у конкретному магазині, як правило, вона хоче купити найкращий товар якнайвигідніше. При цьому «господарі» магазина самі завжди розставляють пріоритети, намагаючись «толкнуть» ту чи іншу річ дешевше чи дорожче. Таким чином, вони не дають реальної картини цін і якості продукції. Покупець не вибирає, а йому натурально «підсовують». До того ж середня відвідуваність в наших iнтернет-магазинах дуже невелика — приблизно 100 чоловік у день, тоді як, наприклад, у деяких електронних магазинах Росії цей показник досягає 20 тис. відвідувачів у день, а в Європі і США ще більше. Електронний магазин — це трохи не те, що хотілося б українському користувачу. Користувач хоче бачити абсолютно весь асортимент товару, який є на ринку, з вказівкою цін, переваг і недоліків, і, звичайно, з посиланнями на місце, де вибраний товар можна придбати. При цьому не витрачаючи безліч часу на перегортання рекламних газет чи журналів або на обхід магазинів у пошуках потрiбного.

— Чому працівники сфери торгівлі не впроваджують подібні проекти, адже це вигідно насамперед їм самим?

— Займатися такою діяльністю повинна незацікавлена особа, щоб інформація була об’єктивною і незалежною. Хороший каталог, крім усього іншого, надає ще й можливість залишити відгук про той або інший товар. Наприклад, якщо клієнт побачив серед товарів, представлених у каталозі, річ, яку він вже використав і залишився при цьому незадоволеним, він може написати про це на сторінці відгуків, щоб інші задумалися, перш ніж купувати товар. Самі ж магазини або виробники ніяк не можуть посприяти розкручуванню свого товару в каталозі, оскільки вони надають нам лише інформацію про ціни і дати розпродажів. До того ж ми намагаємося ретельно відстежувати, коли і ким залишені відгуки. Відгуки, які зроблені багато разів з однієї і тієї ж адреси, не враховуються і анулюються.

— Коли з’явився український електронний каталог?

— Наприкінці вересня — початку жовтня каталог з’явився в Інтернетi. Але робота з його створення почалася, звісно, набагато раніше та триває й досі.

— У всьому світі вибір товару і покупки через Інтернет розраховані на середній клас. Яка цільова аудиторія електронних магазинів і каталогів в Україні?

— Дійсно, на заході iнтернет- магазини розраховані на середній клас, навіть на нижні верстви середнього класу. У нас основна частина користувачів — це «верхівка», «золота молодь», при чому така тенденція буде зберігатися ще не один рік.

— В асортименті електронних каталогів представлено переважно побутову техніку й електроніку. Чи плануєте ви включити в спектр інші товари?

— Безумовно. У перспективі все, що зможе зацікавити користувача, ми плануємо включити в каталог: автомобілі, книги, меблі, одяг, взуття і навіть побутові послуги. Як тільки з’явиться попит на таку інформацію, з’явиться і сама інформація. Головне: постійно відстежувати попит, фіксувати відгуки, кількість відвідувачів, які цікавляться тим чи іншим товаром (наприклад, дуже багато людей останнім часом цікавиться фотоапаратами, а у нашому каталозі їх немає, отже ми приймаємо рішення зібрати інформацію про фотоапарати і вмістити її в каталозі). Сам принцип роботи каталогу передбачає його поступове розширення. Поки ж більшість каталогів дійсно орієнтується на електроніку.