Кіссінджер обіцяє Україні сприяння, Берлін — допомогу
Сьогодні, після участі Леоніда Кучми в роботі міжнародного форуму «Європа без кордонів», організованого фондом Бертельсманна, його зустрічами з головою Європейської Комісії Романо Проді та головним уповноваженим ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єром Соланою завершиться візит українського Президента до Німеччини. Чи був він успішним? Напевно, так. У всякому разі, він був своєчасним.
Після цього візиту в активі України, крім відкриття нової будівлі посольства в Берліні, — запевнення колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, вельми впливового республіканця, що Україна отримає сильну підтримку нової адміністрації США, як про це повідомив Інтерфакс- Україна. Кіссінджер обіцяв незабаром про це поговорити в адміністрації Буша-молодшого. З одного боку, це може виглядати плюсом для України, особливо на фоні того, що й сам Буш, і представники його адміністрації вже кілька разів заявляли про пожорсткішання майбутньої політики Вашингтона стосовно Москви і про скорочення американської фінансової допомоги Росії.
З іншого боку, якщо й надалі можна буде говорити про значно більшу довжину «американського вектора» української зовнішньої політики за європейський, про надмірну ставку на підтримку Вашингтона і в умовах, коли Європейський Союз, не припиняючи широкомасштабного партнерства із Сполученими Штатами, готується до не менш широкомасштабної конкуренції, це може стати явним мінусом. Російська зовнішня політика, як видається, ще задовго до визнання Буша-молодшого обраним президентом США, зробила відразу кілька кроків на випередження, в результаті чого Москва отримала напрочуд добрі відносини з Берліном і вельми непогані з Лондоном (щоправда, традиційно добрі російсько-французькі відносини стали прохолоднішими). Біда України в цьому контексті в тому, що Західна Європа продовжує розгядати свої відносини з нею в залежності від своїх відносин з Росією. Це, зокрема, підтвердив і один з провідних німецьких експертів Герхард Сімон, як повідомляє «Німецька хвиля». Німеччина тут не є жодним винятком з цього правила. На Заході все частіше кажуть, що європейська інтеграція України є справою самої України, вона буде можливою після низки радикальних перетворень, яких поки що не сталося. Та й Росія є значно більш важливим партнером, Нарешті, «касетний скандал», звинувачення вищих урядовців у корупції не можуть не впливати на зовнішній імідж країни. «Справа Гонгадзе» не була поза увагою керівників України та Німеччини — Кучма, як повідомив УНІАН, пообіцяв федеральному канцлеру Герхарду Шрьодеру докласти всіх зусиль у розслідуванні справи зниклого журналіста Георгія Гонгадзе. Президент при цьому зауважив, що «ми рішуче відкидаємо всілякі спроби надати цій справі політичного забарвлення». Кучма запевнив, що існує «маленька надія розставити всі крапки над «і» в цьому розслідуванні», і зазначив, що метою розгорнутих спекуляцій є компрометація не лише Президента, а й виконавчої влади, наміри зупинити реформи, посіяти зневіру, страх і конфронтацію. Як зазначив Президент, його турбує в цій ситуації об’єднання і крайніх лівих, і крайніх правих. Він запевнив, що зі свого боку зробить все можливе для забезпечення свободи слова в Україні.
Німеччина ж пообіцяла Україні свою допомогу в облаштуванні кордонів, в перекладі українською мовою законодавства ЄС, у відновленні церков. Скромно. Мабуть, від адвоката, яким могла б стати Німеччина для України, можна було б очікувати й більшого — але тільки за умови, що й Україна на цей момент досягла б більшого. І те, що Україна все ще може розраховувати на увагу Німеччини, теж за нинішніх умов може бути позитивом.
