Непевне майбутнє Північної Македонії

Державна виборча комісія Македонії обробила 98,61% виборчих бюлетенів. На питання референдуму — «Чи підтримуєте ви членство в НАТО і ЄС, приймаючи угоду про назву між Республікою Македонією та Грецькою Республікою?» — відповіло «за» 91,48%, або 605 016 громадян, «проти» — 5,64% або 37 312 .

Згідно з цими, поки що неофіційними даними, в голосуванні взяло участь 661 393 виборців, або 36,87%.

Новою назвою країни, згідно з підписаним в червні цього року договору з Грецією, мала стати «Північна Македонія». Тепер нове ім’я має бути схвалено в парламенті Македонії, який повинен проголосували за відповідні зміни в Конституції країни. Передбачалося, що позитивне рішення референдуму забезпечить позитивне рішення парламентарів. Втім, низька явка є недостатньою для того, щоб плебісцит мав юридичні наслідки — за місцевим законом для цього треба було, щоб на виборчі дільниці прийшли 50% + 1 громадянин. Але цього не сталося — кампанія бойкоту референдуму, майже відверто підтримана Росією, можна вважати, спрацювала. Тепер проведене опитування громадян буде мати лише консультативну роль.

Прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв на прес-конференції після закінчення референдуму заявив, що очікує, що «представники опозиційної партії VMRO — DPMNE приймуть результати сьогоднішнього референдуму та підтримають бажання громадян щодо членства в ЄС». Якщо цього не відбудеться, Заєв готовий йти на дострокові вибори.

Втім, лідер македонської опозиційної партії VMRO — DPMNE Христіан Міцкоцкі вже заявив, що референдум зі зміни назви країни був невдалим і угода з Грецією щодо перейменування не отримала «зелене світло». «Тут живуть македонці. Наша ідентичність і мова є македонськими», — підкреслив політик.

На прес-конференції після закриття виборчих дільниць Міцкоцкі зазначив, що уряд Зорана Заєва втратив легітимність, а сам Заєв пережив політичну катастрофу. Він дав зрозуміти, що опозиція чекає не нових виборів, а відставки діючого кабінету міністрів.

Таким чином, Македонія опинилася на порозі масштабної політичної кризи. Нібито, є надія, що депутати македонського парламенту продемонструють єдність, відповідальність і проголосують за євроатлантичне майбутнє країни під назвою Північна Македонія. Але поки що на це не схоже.

ФОТО РЕЙТЕР

РЕАКЦІЇ

«Більше, ніж 90% від загальних голосів сказали «так», тож зараз черга парламенту підтримати бажання більшості. Я рішучий вести Македонію в ЄС і НАТО. Час підтримати європейську Македонію», — заявив прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв, повідомляє AFP.

У заяві грецького міністерства закордонних справ зазначається, що голосування було «суперечливим», а переважне схвалення перейменування, попри низьку явку, вимагатиме від Македонії рухатись обережно, щоб «зберегти позитивний потенціал угоди». Тим часом прем’єр-міністр країни Алексіс Ципрас під час телефонної розмови з главою македонського уряду наголосив на його «рішучості та сміливості у завершення імплементації цієї угоди», цитує його слова DW.

«США рішуче підтримують повну імплементацію угоди, що дозволить Македонії зайняти правомірне місце в НАТО та ЄС, сприяючи регіональній стабільності, безпеці та процвітанню», — йдеться в заяві Держдепартаменту США.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг написав на Twitter: «Я вітаю позитивне голосування на македонському референдумі. Я закликаю всіх політичних лідерів і партії співпрацювати конструктивно та відповідально, щоб скористатися цією історичною можливістю. Двері НАТО відкриті, але всі національні процедури мають бути завершені».

Єврокомісар з політики сусідства Йоганнес Ган заявив, що голосування показало «широку підтримку» угоди з Грецією та наближення до європейських і євроатлантичних інституцій, пише видання Politico. «Тепер я очікую, що всі політичні лідери виявлять повагу до цього рішення та сприятимуть йому з крайньою відповідальністю та єдністю по партійних лініях, в інтересах країни», — наголосив він.

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати результати македонського референдуму:

«БІЛЬШІСТЬ НЕ ГОТОВА ЗМИРИТИСЯ З НОВОЮ НАЗВОЮ КРАЇНИ»

Сніжана ДЯЧЕНКО, молодший аналітик Центру «Нова Європа»:

— Результат референдуму відобразив двоїсте ставлення як суспільства, так і політичних кіл Македонії до угоди із Грецією щодо зміни назви країни. Попри те, що населення підтримує вступ Македонії до НАТО і ЄС, більшість не готова піти задля цього на поступки і змиритися з новою назвою країни «Республіка Північна Македонія».

Спір між Грецією і Македонією точиться ще з 1991 року, коли остання здобула незалежність (а визрівання його можна помітити ще 1946, коли найменування «Македонія» було вжито у назві новопосталої югославської республіки). Відтоді  Греція, протестуючи проти назви «Республіка Македонія», стала активно опонувати вступу держави до міжнародних організацій. Країна займає північну територію історичної області Македонії, південна частина якої, Егейська Македонія, розташована в кордонах Греції, а східна, Пірінська Македонія, належить до Болгарії. Вживання в назві країни найменування «Македонія», переконані греки, слугує потенційним аргументом для територіальних претензій. Від 1995 року між політичними колами країн за посередництва ООН велися переговори щодо вирішення конфлікту. Їхній успіх був перемінний, а 2008 року Греція навіть заблокувала заяву Македонії про вступ до НАТО.  Тому угода, підписана 17 червня між урядами обох країн, видається дійсно амбітною та історичною, оскільки обіцяє вирішити 27-річний спір. Та важливо те, що як і в Греції, так і в Македонії суспільна підтримка рішення угоди недостатня, аби переважити більшість.

 — Як ви вважаєте, що стало на заваді тому, щоб усе-таки більша кількість людей прийшла на таке важливе для країни голосування?

По-перше, опонентами референдуму стали представники однієї з найбільших політичних сил країни Внутрішньої македонської революційної організації — Демократичної партії македонської національної єдності. Зокрема, президент країни неодноразово заявляв, що не схвалює угоду між Грецією  Македонією.

По-друге, зміна назви країни болюче зачіпає національно-етнічні сентименти македонців. Найпалкіші противники навіть наголошували, що нова назва країни підважить саме існування македонської мови, культури, історії. Тобто зміна назви країни бачиться населенням як зміна національної ідентичності. Інший аспект — суверенність і самовизначення — права, які, переконані опоненти, порушує угода між Грецією та Македонією. Македонці неухильно противляться зміні назви країні ще від 1991 року — для них це питання високої чутливості і ваги.

 — Що скажете про вплив Росії? Чи мала Москва вплив на результат і на те, щоб більшість македонців не прийшли на голосування?

— Про впливи Росії власне на результати волевиявлення можна говорити лише опосередковано. Москва однозначно проти розширення НАТО і не підтримує вступ Македонії до Альянсу, оскільки це послабить російські позиції на Балканах. Однак прямого втручання у результати референдуму чи перебіг агітаційної кампанії не зафіксовано. Деякі експерти припускають, що Москва могла сприяти поширенню повідомлень із закликом бойкотувати референдум в онлайн-просторі. Разом з тим, відомо, що російський олігарх і колишній член Державної думи Росії Іван Саввідіс фінансував протестні групи в Македонії.

— Як будуть розвиватися події далі? Яка вірогідність, що парламент підтримає перейменування і наскільки це важливо для країни?

— Наступним рішення про перейменування країни прийматиме парламент Македонії. Аби внести відповідні конституційні зміни необхідно 2/3 голосів, тобто рішення може бути прийнято не менше, ніж 80 парламентарями. Представники ВМРО-ДПМНЄ займають 49 місць у парламенті, прем’єр Заєв запевняє, що вже заручився підтримкою 73 депутатів. Тобто подальші переговірні процеси між політиками відбуватимуться на високому рівні напруги, а результати референдуму навряд чи слугуватимуть тривким аргументом «За».

Але македонський парламент — це не остання інстанція для реалізації угоди. Якщо рішення парламентарів буде на користь конституційних змін, домовленість має ратифікувати і грецький парламент. Лідер коаліційної партії «Незалежні греки» Панос Камменос на знак протесту проти ратифікації пригорозив піти з уряду і розірвати коаліцію. За таким розкладом в обох країнах відчувається назрівання дострокових парламентських виборів. Імовірність ратифікації угоди обома парламентами наразі видається хиткою.

Загалом же, перейменування країни важливе для Македонії передусім і політичному і в економічному, і в безпековому сенсі. Процес вступу до ЄС і НАТО запустить в Македонії процес економічних і політичних реформ (особливо на часі антикорупційна реформа), що, безсумнівно, наблизить країну до європейських стандартів, гарантує населенню права, якими користуються громадяни ЄС (зокрема щодо вільного пересування) та збільшить можливості взаємовигідної економічної співпраці держави з іншими країнами ЄС, особливо із Грецією. А разом з тим, покращить безпекову ситуацію Західних Балкан.

«ПАРЛАМЕНТ ПОВИНЕН ПІДТРИМАТИ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ. ЦЕ В ІНТЕРЕСАХ І МАКЕДОНІЇ, І ЄВРОПИ»

Павло ЖОВНIРЕНКО, політичний аналітик, голова правління Центру стратегічних досліджень:

— Явка завжди є низькою, якщо людям не цікаво та не проведена відповідна інформаційна кампанія. Можливо, для всіх не був нормально зрозумілий інформаційний меседж. Мені здається, що проект рішення, досягнутого в переговорах між Грецією та Колишньою Югославською Республікою Македонія, абсолютно нормальний для Македонії. Назва Північна Македонія в принципі звучить навіть дещо екстремально для македонських націоналістів у тому плані, що ця незалежна країна — лише частина Великої Македонії, яка розташована і на півдні.

Тобто в принципі можна було провести інформаційну кампанію. Наскільки я обізнаний з тими подіями, якась кампанія була, але це була радше кампанія боротьби двох протилежних таборів. Але нормальної, повноцінної позитивної кампанії, яка б дуже нагадувала виборчу, не було.

Щодо впливу Росії на результат цього референдуму, то я би не переоцінював його. Тим більше на такій великій відстані від Росії, адже в неї немає спільних кордонів з цією країною. Вплив міг би бути вагомим, припустимо, в Сербії. А Македонія сама відкололася від Сербії в рамках розпаду Югославії. На мій погляд, там уже йде накладка того, що Росія робила перед цим на виборах в різних країнах світу.

Щодо подальшого перебігу подій, то парламент повинен підтримати перейменування. Це в інтересах і Македонії, і Європи, тому що ця суперечка з приводу назви занадто затягнулася. Вона шкодить майбутньому Македонії. Можна інтерпретувати результати референдуму, як те, що більшість населення не проголосували за зміну назви країни, але це вже буде маніпуляція. Парламент має право ухвалити рішення і він повинен це зробити.

Наталія ПУШКАРУК, «День»