Незнання

Убивство головного редактора російської версії журналу «Форбс» Пола Хлєбнікова, скоріше за все, стане ще одним у низці незрозумілих смертей, якими так багата історія російського — і пострадянського — журналізму. На перший погляд, можна собі уявити, що Хлєбніков став жертвою власної професійної діяльності. Однак цей американець із російськими коренями не робив нічого «такого», що могло б стати приводом для вбивства на замовлення. Принаймні ми зараз ні про що насправді підозріле чи сенсаційне просто не знаємо. «Форбс», звичайнісінький глянцевий часопис із відомим ім’ям, тільки став виходити. Так, у першому числі журналу було видруковано сотню найбагатших людей Росії. Зараз в пресі вважають, що хтось iз сотні міг «образитися» — однак спеціалісти підкреслювали, що «Форбс» оперував тільки відомими прізвищами. Достатньо прочитати хоча б останні листи Березовського до Путіна, щоб усвідомити, що є й інші — і їх часопис не зачепив. До речі, про Березовського. Хлєбніков наполегливо його розвінчував, навіть написав видану в Росії книжку «Хрещений батько Кремля Борис Березовський», однак книжка ця виглядала скоріш пропагандистською і поверховою — до того ж вона не є новою. І, врешті-решт, журналістів, які спеціалізуються на розвінчуванні Бориса Абрамовича — легіон.

Проблема в тому, що Пол Хлєбніков був, як би це лагідніше сказати, професіоналом зi складною репутацією. До речі, так можна, на жаль, сказати про більшість наших загиблих колег. І тому залишається тільки задаватися питанням, чи професійна діяльність стала причиною загибелі, чи якась ще діяльність — професійна чи непрофесійна, чи вбивством журналіста давали щось зрозуміти комусь іншому, живому, здоровому і впливовому... Сам Хлєбніков в останні хвилини життя сказав, що не розуміє, що сталося, що йому ніхто не загрожував, ніхто не попереджував... І це незнання також може бути правдою.

ДО РЕЧІ

Розслідуванням убивства головного редактора російського видання журналу «Форбс» Пола Хлєбнікова займається Генеральна прокуратура Російської Федерації. Головна версія — професійна діяльність. Тим часом колеги Пола Хлєбнікова знають, хто винен у його загибелі: чотири кулі, нешвидка швидка допомога, несправний ліфт у лікарні та неузгодженість у діях медиків, пишуть «Новые известия». Лікарі ж стверджують: дарма, що в перші хвилини після нападу журналіст був при пам’ятi та міг розмовляти зі своїми співробітниками. За версією медиків, навіть якби Хлєбнікова довезли до операційної, шансів врятувати його все одно не було: поранення виявилися надто важкими (засновані в «Норд-Ості» традиції «порятунку» постраждалих, схоже, продовжуються). Відомий американський мультимільйонер, голова видавничого дому й журналу «Форбс» Стів Форбс назвав убивство Пола Хлєбнікова «стратою в гангстерському стилі». «Пол писав — багато, детально і з дуже хорошим знанням питання — про просякнутий злочинами і часто смертельно небезпечний світ бізнесу і політики в пострадянській Росії», — наголосив голова «Форбс». За його словами, Хлєбніков «пристрасно вірив у кращу Росію» і вважав, що країна вступає в нову добу законного й новаторського підприємництва.