Новий формат

Дискусія про нові відносини України та Європейського Союзу триває. Учора радіостанція «Німецька хвиля» передала слова офіційного представника Європейської комісії про те, що План дій Україна — ЄС не переглядатиметься, «оскільки і без того передбачає багато можливостей». Що ж до надання Україні статусу країни з ринковою економікою, то нинi все залежить від Києва, який має прийняти ще кілька відповідних законів, наголосили в Єврокомісії. Голова прес-служби українського МЗС Маркіян Лубківський заявив, що Україна готова подати заявку на вступ до Європейського Союзу. Таким чином він прокоментував заяви ряду представників ЄС про те, що Україна, розраховуючи на перегляд Плану дій, ще не подала заявку на вступ до Союзу. М. Лубківський також повідомив, що зараз МЗС має намір провести роботу з удосконалення Плану дій та зміни «філософії співробітництва з ЄС» з переходом від політики сусідства до політики членства. А голова комітету Верховної Ради України з євроінтеграції, лідер партії «Народний рух України», що входить до складу блоку «Наша Україна», екс-голова МЗС Борис Тарасюк вважає, що наша країна зможе стати членом Євросоюзу в найближчі десять років. «Уже цього року може бути здійснено прорив. Наприклад, можна очікувати, що Україні нададуть статус країни з ринковою економікою. Вступ до СОТ відкриє шлях для реалізації ідеї зони вільної торгівлі з ЄС. На моє переконання, розпочнуться переговори про пом’якшення візового режиму для українських громадян», — заявив Борис Тарасюк в інтерв’ю російській газеті «Время новостей».

Який формат відносин України з Європейським Союзом є реальним у найближчій перспективі? Із таким запитанням «День» звернувся до експертів.

Григорій НЕМИРЯ , директор Центру європейських і міжнародних досліджень, Київ:

— Реальним буде той формат, що буде прийнятним для обох сторін. Рамки конструктивного компромісу, на мою думку, будуть окреслені трьома складовими: по-перше, утвердженням Плану дій Україна — ЄС як дороговказу на наступні 2,5 — 3 роки; по-друге, практичними кроками щодо отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, вибіркової лібералізації торговельних відносин, вступу до СОТ, започаткування візового діалогу та, по-третє, спільного розуміння щодо відкриття європейської перспективи, включно із перспективою майбутнього членства України в ЄС за умови успішної реалізації Плану дій.

Зрозуміло, що саме в цьому сенсі має бути більше чіткості щодо «нової підсиленої угоди», про яку йдеться в преамбулі проекту Плану дій. Принципи спільних цінностей, спільної власності та диференціації, що є основоположними для нової європейської політики сусідства, не лише дозволяють, а й вимагають відбити в Плані дій Україна — ЄС до його остаточного схвалення дух і зміст змін, що відбулися в Україні за останні три місяці. Адже, як ідеться в Договорі про Конституцію ЄС: «Союз має бути відкритим для всіх європейських країн, що поважають його цінності та віддані справі їхньої спільної підтримки».

Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС добігає кінця 1 березня 2008 року. Отже, навіть і без помаранчевої революції у всякому разi потрібно було б вирішувати питання щодо можливості оновлення існуючих контрактних відносин між Україною та Європейським Союзом. Мирна революція суттєво змінила контекст. Сприйняття європейських перспектив України в ЄС нинi набагато краще, про що, зокрема, свідчить і позиція Європарламенту. Однак не може бути ілюзій щодо автоматичної «зміни віри» в Єврокомісії та окремих впливових країнах ЄС. Україна сама має «допомогти» матеріалізації змін у прийнятті її політичної «європейськості» в русло оновленої політики ЄС. Часу для цього відведено небагато — максимум два роки. Ускладнює ситуацію те, що саме в ці роки в ЄС будуть прийматися не лише доленосні рішення стосовно майбутньої Конституції, а й цілком прагматичні, але не менш важливі у реальному житті рішення щодо фінансової перспективи та бюджету на 2007 — 2013 роки та вступу нових країн — Болгарії та Румунії.

Українська допомога самій собі та ЄС полягає в успішному вирішенні як мінімум трьох завдань. По-перше, треба дати чітку відповідь стосовно кількох інтеграційних просторів (ЄС, НАТО, ЄЕП, СНД та ін.), визначивши безумовну стратегічну пріоритетність інтеграції до ЄС та оновленого партнерства з Росією. По-друге, не словом, а ділом розпочати реальну європеїзацію й модернізацію всередині країни, що потребуватиме важких і непопулярних рішень. По-третє, інституційні новації в координації політики європейської інтеграції не мають бути самоціллю. Вони мусять спиратися на оновлене бачення, стратегію та політику й підкріплятися суттєвим оновленням кадрів, що передбачає не лише появу нових людей в апараті міністерств, а й їхню відповідну європейську підготовку. Це в першу чергу стосується нової координаційної структури — Комітету з європейської інтеграції, який передбачається створити в Україні.

Маріус ВАЛЬ , Центр європейських політичних досліджень (CEPS), Брюссель:

— Відносини України та Європейського Союзу, очевидно, підуть далі Європейської політики сусідства і Плану дій, рухаючись у напрямі угоди про асоціацію протягом п’яти років. Стає імовірнішим, що Україні можуть надати перспективу повноправного членства, хоча це потребуватиме від уряду Ющенка значних і послідовних реформ. У найближчому майбутньому Україна може отримати статус країни з ринковою економікою, а також лібералізацію торгівлі сталлю та текстилем. ЄС може надати бiльшу підтримку членству України у СОТ, після чого почнуться переговори щодо угоди про вільну торгівлю. Переговори про лібералізацію візового режиму також можуть початися в найближчому майбутньому. Вважаю, будуть і запрошення Україні приєднатися до програм та ініціатив ЄС (наприклад, до Болонського процесу у вищій освіті).

Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ , редактор відділу міжнародної політики тижневика «Wprost», Варшава:

— Найбільш реалістичним форматом співпраці Евросоюзу та України на сьогодні виглядають, по-перше, активізація розмов про наміри України стати членом європейського співтовариства і по-друге, — модифікація Європейської політики сусідства в напрямі пiдготовки України до членства в ЄС. Євросоюз повинен сформувати перелік умов, які має виконати Київ для того, аби здобути членство в ЄС. Йдеться про критерії як у політичній сфері, так і в економічній. Але ці критерії повинні бути чітко визначені, й Україна, на мою думку, повинна цього домагатися. Окрім того, подібний крок з боку Євросоюзу став би знаком явної перспективи членства в ЄС. Брюссель повинен відкинути твердження попереднього президента Єврокомісії Романо Проді про те, що Україна не має шансу на членство в Європейському Союзі. Натомість ЄС має чітко дати зрозуміти, що він відкритий для вашої країни за умови досягнення конкретних критеріїв.

Треба зазначити, що зробити це Україні буде важко. Але чітке визначення було б великою допомогою як для всієї України, майбутнього її президента Віктора Ющенка, так і для самого Євросоюзу в тому плані, що Україна мала б напрям руху та крок за кроком наближалася б у політичній, правовій сферах до світових стандартів і стандартів ЄС зокрема. Не менш важлива така визначеність вимог і для економічної сфери. Отримати критерії членства є цілком реальним і правомірним бажанням Києва, так само як і вимога в сьогоднішній ситуації переглянути політику сусідства щодо України.

Європейський Союз цілком усвідомлює, що політичною метою України є набуття членства в цій організації. Про це говорили і Борис Тарасюк, і Віктор Ющенко. Однак не можна, звісно, вимагати членства вже завтра — це просто нереально. Натомість Україна повинна ясно дати зрозуміти, що очікує перспективи членства в ЄС. У такому разі Брюссель відповість: «Якщо Україна досягне європейських критеріїв, то ми для неї відкриті». Це мінімум того, що Україна повинна чекати. Зрозуміло, що від рішення Європейського Союзу залежатиме, як швидко Україна модернізуватиметься і який шлях обере на тому роздоріжжі, на якому сьогодні опинилася. Однак оперувати датами в політиці не можна. Україна може стати членом ЄС як за вісім років, так і за десять, за 12. Найреальнішою була б якраз дата 2017 рік. Було б набагато вигідніше, аби Україна вступила до ЄС якнайшвидше, однак це нереальна перспектива.