Стати передбачуваним союзником

«У відповідь на дії Росії НАТО нарощує свою підтримку України. Наш рівень політичної і практичної замученості з 2014 року є безпрецедентним. І сьогодні ми вирішили зробити ще більше», — це, вочевидь, найголовніший меседж, який вчора висловив Генсек НАТО Єнс Столтенберг за результатами засідання Комісії Україна—НАТО. Він також додав, що міністри країн НАТО, які минулого вівторка провели зустріч у штаб-квартирі Альянсу, схвалили комплексний пакет допомоги для України, який включає консультування та підтримку.

«Наша мета полягає в тому, щоб допомогти Україні у створенні більш ефективної і дієвої оборони, структур безпеки і зміцнення громадянського контролю над ними. Ми вже приступили до здійснення проектів у рамках Трастових фондів, які ми заснували для України. Вони стосуються командування, управління, матеріально-технічного забезпечення, кіберзахисту і реабілітації поранених солдатів», — зазначив Столтенберг. Він також додав, що НАТО розробляє нові проекти співпраці, які стосуються протидії гібридній війні і вибуховим пристроям.

На жаль, Столтенберг не надав відповіді на запитання журналістів про деталі комплексного пакета допомоги для України. Мабуть, це погана прикмета розповідати про деталі пакета до його остаточного затвердження із Президентом України Петром Порошенком на Варшавському саміті НАТО, який відбудеться 8—9 липня.

Окрім того, Столтенберг вчергове висловив занепокоєння діями Росії на сході України, оскільки порушення режиму припинення вогню продовжуються щодня. Звичайно, як за протоколом, пролунала фраза про те, що Мінські домовленості залишаються єдиним шляхом до вирішення ситуації на Донбасі, «але вкрай необхідно, щоб вони виконувалися у повному обсязі всіма сторонами». Мабуть, більшість українських військових, які щодня піддаються обстрілам російського агресора, незважаючи на «режим тиші», не погодилися б з такою високою оцінкою «Мінська». Не погоджуються із цим і численні військові експерти — не лише з України.

В той же час Генеральний секретар НАТО висловив рішучу підтримку суверенітету і територіальній цілісності України. «Союзники ніколи не визнають незаконну анексію Криму. І ми будемо продовжувати закликати Росію припинити дестабілізацію України. Росія повинна припинити підтримку бойовиків, і вивести свої війська і військову техніку з території України», — зазначив очільник Альянсу.

Столтенберг також відзначив затвердження в Україні Стратегічного оборонного бюлетеня, який є дорожньою картою реформ сектору безпеки й оборони, а також висловив підтримку прагненням українського уряду до проведення реформ. «Модернізація сил України в той час як вони беруть участь у конфлікті, не є легким завданням. Але уряд домагається хороших результатів. Україна прагне до продовження реформ. Це важливо. І ми це вітаємо», — зазначив Генсек Альянсу.

Проте, як підкреслюють джерела з дипломатичних кіл, все ж таки рішучість кроків українського уряду на шляху до євроатлантичної інтеграції не є достатньою. Звичайно, у реформуванні сектору безпеки і оборони є серйозні зрушення, і українська армія серйозно зміцнилася та посилила свої позиції. Проте очевидним недоліком є те, що український уряд не взяв курс на побудову повністю професійної української армії. Працювати із навченими професіоналами НАТО набагато легше і краще, аніж із призовниками, яких Україні треба за рік-два навчити, матеріально забезпечити, а потім демобілізувати.

Співрозмовник «Дня» у НАТО підкреслив й іншу прогалину у співпраці України із Альянсом: Україна чітко не задекларувала у своїх стратегічних безпекових документах вступ до НАТО як кінцеву мету. Поки у Стратегії нацбезпеки України мова йде лише про «досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства» в НАТО. Чітке утвердження власного курсу дещо б змінило глибину і масштаби взаємодії України та Альянсу, який дещо втомився від внутрішніх проблем в нашій державі. Співрозмовник «Дня» наводить історію про те, як завдяки зусиллям Євгена Марчука на початку 2000-х набуття членства у НАТО було кінцевою метою України, закріпленою на законодавчому рівні. Проте через інтриги та закулісні домовленості із російським президентом Путіним тодішній президент України Леонід Кучма у 2004 році дав команду негайно вилучити цю норму із нормативно-правових актів України. Після приходу до влади Віктора Ющенка відносини із НАТО дещо потеплішали, але продовжувач традицій Леоніда Кучми — Віктор Янукович знов зробив внесок у віддалення від Альянсу. Тепер же черговий етап зближення України із військовим блоком. В той же час, як зазначає співрозмовник «Дня», Грузія, незважаючи на зміну влади в країні, незмінно продовжує курс на зближення із НАТО, закріпивши кінцевою метою вступ до Альянсу, а тому їх співпраця є глибшою.

Тож ці слова співрозмовника «Дня» із дипломатичних кіл можна вважати певною ремаркою до виступу міністра оборони України Степана Полторака за результатами зустрічі в Комісії НАТО — Україна.

В першу чергу Полторак відзначив факти порушення російсько-терористичними військами Мінських угод: «Тенденція на сході свідчить про зростання агресивних намірів Росії відносно України. З початку року близько 7000 разів порушували режим тиші і Мінські угоди. Продовжується перекидання особового складу, техніки, боєприпасів через кордон. Україна відповідала близько 900 разів, і лише тоді, коли була загроза життю наших військових, бойовики здійснювали штурмові дії або була загроза захоплення нових територій». За словами міністра, існує тенденція щодо збільшення угруповання ЗС РФ біля наших східних кордонів — не менше 3 дивізій, а  також накопичення сил у Криму, де флот збільшився до 500 кораблів та 7 підводних човнів.

Степан Полторак розповів і про реформи, які проводяться в українському війську, анонсуючи завершення реформи оборонного сектору до кінця 2020 року із допомогою країн НАТО, аби відповідати критеріям вступу.

Очільник міністерства оборони, відповідаючи на питання «Дня», розповів і про перспективі участі України у посиленні безпеки країнами НАТО у Чорноморському регіоні: «Ми розглядали це питання і під час зустрічі у вівторок із румунським і іншими колегами. Що стосується залучення наших Збройних сил до спільних операцій, сьогодні ми беремо участь практично у більшості навчань Альянсу. Нам ще потрібно дочекатися, доки буде прийнято рішення про Чорноморську безпекову зону країнами Альянсу, насамперед Румунією, Туреччиною і Болгарією. Україна готова приєднатися до безпекової роботи у Чорноморській акваторії і виконати ті завдання, які ми разом визначимо, щоб гарантувати безпеку у Чорному морі. Після прийняття рішення на рівні країн Альянсу ми приєднаємося до цієї роботи». Полторак також відзначив і перспективи залучення України до формування спільної болгарсько-румунської бригади. «Щодо створення сумісної румунської, болгарської і української бригади, то так само у нас була розмова, ми зараз відпрацьовуємо кожен за своїм напрямком можливість цього, кількість, завдання, і після цього буде прийняте кінцеве рішення щодо її створення. Поки питання на стадії обговорення і прийняття рішення».

Як бачимо, загалом НАТО і окремі її члени мають бажання і волю тісно співпрацювати із Україною, поглиблюючи зв’язки та масштаби цієї співпраці. Наші військові ресурси, географія, а також вже певний практичний досвід відсічі російській агресії, до чого готується весь Захід, є вкрай важливим для Альянсу. Але, що важливо для України, — бути зрозумілим і передбачуваним партнером для військово-політичного блоку, декларувати і дотримуватися єдиної лінії.