Суд над арбiтром?
Актуальні проблеми міжнародної безпеки обговорювали днями учасники «круглого столу», організованого з нагоди 60-річчя Організації Об’єднаних Нації її представництвом в Україні, Посольством Швеції та Києво-Могилянською академією. Як визнав координатор системи ООН в Україні Френсіс О’Доннелл, дискусія припала на непростий час для головної міжнародної організації світу — ряд американських конгресменів наполягають на відставці Генерального секретаря через скандал довкола міжнародної програми для Іраку «Нафта в обмін на продовольство». Серед більш глобальних викликів, які сьогодні постали перед організацією — свiтовим арбiтром, пан О’Доннелл особливо відзначив необхідність повернення до багатостороннього підходу у розв’язанні проблем. А посол Швеції в Україні Йон-Крістер Оландер прямо заявив, що сьогодні ми потребуємо нової Організації Об’єднаних Націй.
Втім, як сказав директор Центру миру, конверсії й зовнішньої політики України Олександр Сушко, «ООН критикують від самого заснування цієї організації, але в той же час саме вона виступає єдиним планетарним майданчиком для діалогу». «Працюючи над оптимізацією участі України в ООН чи ОБСЄ, ми маємо розуміти, що їхні інститути насамперед залежать від суми раціональних бачень і почасти суперечливих концепцій, з якими виступають різні держави», — сказав Олександр Сушко. Він наголосив на необхідності підтримки кваліфікованого діалогу з партнерами та потребі поділяти спільні цінності й мати одне до одного високий рівень довіри. У цьому контексті темою для роздумів може бути розпочата минулого року з подачі Росії дискусія щодо роботи ОБСЄ. «Україна досі не відкликала свого підпису під знаменитою іподромною заявою», — зазначив О. Сушко.
Експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Михайло Пашков виступає за ревізію членства України у міжнародних структурах, інвентаризацію чинних проектів у рамках надання Україні міжнародної технічної допомоги. Пан Пашков також відзначив важливість співпраці в рамках нового документа Програми розвитку ООН, який зосереджено на ключових для нового українського керівництва напрямах: державному управлінні з залученням громадськості, забезпеченні верховенства права, підтримці громадянського суспільства, економічному й соціальному розвитку, вирішенні проблем міграції, захисті від СНІДу. І нарешті, на праві людини на вільні й демократичні вибори. «Ця проблема особливо важлива на пострадянському просторі», — зазначив М. Пашков. А заступник голови управління ООН та міжнародних організацій МЗС Микола Меленевський особливо наголосив на тому, що віднині одним із міжнародних завдань України проголошено підтримку прав людини.
Обговорюючи найнагальнішу проблему, пов’язану із демократичними виборами, міжнародною безпекою й правами людини, — ситуацію в Киргизстані, О. Сушко відзначив, що Україна як член ОБСЄ має механізми впливу на неї. Крім того, важливо, що Київ не має власних інтересів у Киргизстані і тому може бути більш авторитетним посередником, ніж Москва. «Інша справа, що міжнародному співтовариству дуже важко визначитися щодо Киргизстану, бо ситуація тут не чорно-біла і механізми розв’язання проблеми мають бути унікальними», — підсумував Олександр Сушко. А професор кафедри політології НаУКМА Валентин Якушик вважає, що досвід Киргизстану засвідчив: «існують ефективні механізми абортування революцій». «Номенклатура і бізнес-структури мають механізми консервації усіх перетворень на папері — і це проблема не лише Киргизстану, а й інших пострадянських країн, в тому числі нашої держави», — сказав В.Якушик.
