Тетяна ВОВНЯНКО: Україна і її протистояння російській агресії може зникнути на деякий час з горизонту пріоритетів Королівства

У всьому світі широко коментують результати референдуму у Великобританії відомого як Brexit, який уже викликав потрясіння не лише у Сполученому Королівстві, а й падіння на світових біржах. «День» звернувся до співзасновника благодійної організації British Ukrainian Aid, волонтера Тетяна ВОВНЯНКО з проханням прокоментувати неочікувані результати британського референдуму, чому британців вирішили вийти з ЄС, а також розповісти які уроки має винести з цього плебісциту політична еліта і які наслідки це нестиме на відносини між Україною та Великобританією. 

«Англійці втратили певною мірою сенс реальності і критичності до популістичних висловлювань політиків»

Щоб у повній мірі оцінити причини рішення британців вийти з Євросоюзу мабуть варто зробити огляд історії становлення Великої Британії як світової імперії і поступову втрату статусу впливового світового лідера. Від самого початку входження до Євросоюзу Велика Британія відстоювала позиції члена спільноти з особливим статусом. Поступово складалося враження, що Лондон змагається із Брюсселем у визначенні, хто є більш впливовим на світовій арені, а пересічні громадяни рахують щотижневі відрахування до бюджету Євросоюзу. При цьому за межами найбільш гарячих дискусій залишалися питання світової безпеки, об'єднання зусиль у боротьбі з російською агресією і тероризмом, а Євросоюз постав гіперболізованою фігурою, що втілювала найбільше зло всесвітніх проблем, що стало на заваді не тільки розвитку британської демократії, але й спокійному існуванню пересічної британської родини. При цьому англійці втратили певною мірою сенс реальності і критичності до популістських висловлювань політиків, які обіцяли ману небесну за вихід з Євросоюзу. Так, ультранаціоналістичний лідер Фараж на ранок після голосування з надзвичайною швидкістю відхрестився від власних обіцянок про те, що 350 млн. після виходу з Євросоюзу будуть спрямовані на розвиток національної системи охорони здоров'я. Іншим впливом фактором став страх перед потоком мігрантів, які забирають робочі місця, купляють нерухомість і користуються всіма соціальними пільгами. Складається вражання, що тема міграції була використана навіть найбільш лінивим політиком для маніпуляції суспільною думкою.

«Євросоюз став таким собі цапом відбувайлом, винним в усіх проблемах Великої Британії»

Шукати винних є найменш вдячною справою, а Євросоюз став таким собі цапом відбувайлом, винним в усіх проблемах Великої Британії: низьких зарплатах, відсутності доступного житла, відсутності соціальних гарантій і виплат, а також втрати контролю над розвитком країни і її демократичного курсу. Щодо останнього постулату можна довго сперечатися, оскільки під час кампанії політичних лідерів складалося враження, що відбулася підміна категорій, і вони оперували слоганами, які були далекі від реальності. "Молодь буде жити у процвітаючій країні", в той час як молодь втратила доступ до освіти у 27 країнах  при тому, що вартість освіти на острові зросла в останні роки і стала дорожчою ніж в Євросоюзі. Звинувачувати варто не окремих політиків, що для реалізації власних амбіцій поставилися зі зневагою до власних людей, а короткозорість половини нації, яка не змогла розібратися у системі власних цінностей життя. Що є більш важливим бути замкненими у просторі острову, чи мати свободу пересування. Парадокс полягає у тому, що покоління, яке мало б насправді насолоджуватися приналежністю до європейської спільноти, свободою торгівлі і пересування, натомість обрало закритий кордон, ампутація хворого органу (Євросоюз переживає не найкращі часи) стало ефективним способом його лікування.

«Жоден з політиків не говорив про кроки, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків тих чи інших результатів голосування»

Варто планувати свої кроки наперед і працювати на випередження. Вся кампанія перед референдумом була спрямована на перелічування позитивних і негативних наслідків голосування "за" і "проти", але жоден з політиків не говорив про кроки, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків тих чи інших результатів голосування.

«В умовах погіршення життя і падіння фунту стерлінгів тенденція до незалежності Шотландії буде посилюватися»

Ми маємо розуміти, що період голосних заяв і різких рухів скоро завершиться, емоції стихнуть, а політики розпочнуть рахувати наслідки урагану, що сколихнув устрій життя, який будувався століттями. Завтра почнеться період обговорень,   консультацій і прорахунків. Лідери руху за незалежніть Шотландії, скоріше за все, не наважаться на другий референдум, поки не матимуть тверді докази бажання знаходитися всередині Великої Британії або ж вийти. Не останню роль будуть відігравати умови виходу з Євросоюзу, які можливо виявляться не такими вже й поганими для всіх регіонів. В умовах погіршення життя і падіння фунту стерлінгів тенденція до незалежності Шотландії буде посилюватися, а за умов покращення - бажання залишитися буде домінувати. Але на даний момент Шотландія і Північна Ірландія займуть позицію очікування, проте тема виходу буде постійно звучати, маючи на меті отримати найкращі преференції для себе.

«Серед політиків, які очолювали кампанію за вихід, немає жодного, який озвучував свого бачення місця Великої Британії у системі налагодження миру в Європі і протистоянні гібридній війні, розв'язаної Росією»

Певний час Велика Британія буде зосереджена на вирішенні проблем у взаємостосунках із Євросоюзом з тим, щоб отримати найбільш вигідні умови виходу, і меншою мірою її буде цікавити зовнішня політика. Девід Кемерон при всіх його недоліках посідав чітку позицію щодо України і цілеспрямованої агресивної політики Росії, усвідомлюючи загрозу нової війни для всієї Європи. На жаль, серед політиків, які очолювали кампанію за вихід, немає жодного, який би посідав чітку позицію щодо зовнішньої політики Великої Британії. На жаль, ніхто з них не озвучував свого бачення місця Великої Британії у системі налагодження миру в Європі і протистоянні гібридній війні, розв'язаної Росією. На жаль, інтереси острівного господарювання і облаштування устрою британської нації, що звільниться від багажу міграції, превалювали над прагненням встановити мир в Європі. Отже, Україна і її протистояння російській агресії, на жаль, може зникнути на деякий час з горизонту пріоритетів Королівства.