Дипломати й військові в основному домовилися
"Усі хто стежив за розвитком українсько-російських відносин протягом останніх шести років, знають, з якими величезними труднощами давався кожен крок. Можливо, цей час був потрібен, щоб усвідомити: необхідно приймати політичне рішення. Яке, якщо й не задовольняє цілком кожну сторону, то відповідає її базовим інтересам".
Кажучи так про підписання трьох угод про розподіл Чорноморського флоту, заступник міністра закордонних справ України Костянтин Грищенко зазначив, що, все-таки, не сумнівається: підписаний пакет критикуватимуть, причому з обох боків. Проте й МЗС, і військові відомства України вважають досягнуті домовленості "перемогою здорового глузду": "Основне, що ми досягли правової визначеності". Очевидно, аналогічну реакцію викличе ця подія в ширших верствах суспільства.
Таке враження певною мірою склалося в журналістів на прес-конференції, в якій взяли участь члени російської делегації Аркадій Вольський - голова Російської спілки промисловців і підприємців, Юрій Кашлєв - ректор дипломатичної академії МЗС РФ, Євген Сидоров - міністр культури РФ й Андронік Мігранян - член Президентської ради РФ.
Найбільш природним і зрозумілим був А. Вольський - бо волів речей природних і зрозумілих: аби російське мито на цукор, що його ввозять із України, не підвищувалося на 25%. Позаяк на ці самі 25% відповідно підскочить вартість цукру для російських лікарень і дитсадків.
Окрема подяка члену Президентської ради А. Міграняну, оцінки котрого є своєрідною ін'єкцією проти "запаморочення від успіхів" і дали змогу "вживу" відчути напрям думок частини російського політичного бомонду: "Росія повинна була добиватися більшого компромісу з боку України. Я сприймаю це, як аванс, і вельми великий, з боку Росії".
Основою досягнутих домовленостей, на думку пана Міграняна, служить те, що "нинішнє російське керівництво більше, ніж будь-яке інше за всю історію Росії, було демократичним і лояльним до своїх сусідів. І йшло, всупереч своїм інтересам, на нескінченні поступки". Однак тішитися не варто. Бо, знову-таки, за А. Міграняном, "кожна держава хоче мати за периметром своїх кордонів дружні держави. І цілком легітимне право Росії - сприяти тому, аби в Україні формувалася держава, дружня їй. З цією метою Росія готова й робитиме все, щоб не допустити тут формування держави на антиросійських засадах"... Що розуміє пан Мігранян під "формуванням держави на антиросійських засадах" і під можливостями Росії не допускати цього, сказати складно. Проте добре, що Росію й Україну вже зв'язують "особливі відносини"... І байдуже, що вкладають у цей дипломатичний термін у загальновизнаному розумінні. Важливо те, що в даному, конкретному випадку слова, сказані членом Президентської ради Росії на прес-конференції, до скандалу не призведуть. І не лише тому, що "професіонал" Грищенко максимально м'яко дезавуював слова "офіційної особи" Міграняна: "У реальних переговорах пан Мігранян участі не брав. Він має свою точку зору, яка, наскільки ми знаємо, досить часто не збігається з офіційною".
Хочеться в це вірити. Хоча б тому, що другий "профі", Юрій Кашлєв, більшу частину цієї прес-конференції промовчав. Відчувалося, що йому ніяково.
