Iсторія он-лайн

Стала відома дата проведення об’єднавчого Собору, на якому буде проголошено створення автокефальної помісної православної церкви в Україні. На цю новину чекали дуже довго, а останніми місяцями це взагалі була одна з головних тем для обговорення. «Радий оприлюднити дату об’єднавчого Собору, який має проголосити створення автокефальної помісної православної церкви в Україні. Цей Собор затвердить її статут, нашої нової церкви. Цей Собор обере Предстоятеля. Отже, собор відбудеться 15 грудня 2018 року в Святій Софії, яка протягом століть була центром українського релігійного життя», — заявив у середу Президент України Петро Порошенко (president.gov.ua).

«Це велика подія для українців, для світового православ’я, і я думаю, що Софія — саме те місце, де має проводитись Об’єднавчий собор, адже в ній відбувалися всі найважливіші події нашої України, як державні, так і духовні, наукові, культурні, — коментує новину від Президента Неля КУКОВАЛЬСЬКА, генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська». — Ми знаємо, що Софія була свідком численних подій, які являють історію нашої держави. Тому вибір Софії для такої знаменної події (для проведення Собору. — Ред.) не є випадковим, він є абсолютно прогнозованим, і ми до цього готові. Наскільки розумію, на Соборі буде приблизно 90 осіб, що входить у те обмеження, яке ми завжди висуваємо для різних загальнодержавних заходів. Ми готові до цієї події, із задоволенням приймемо всіх і зробимо так, щоб все пройшло якомога краще». 

За словами Петра Порошенка, Вселенський Патріарх Варфоломій вже направив відповідні листи із запрошеннями взяти участь у Соборі ієрархам УПЦ Київського патріархату, УАПЦ та ієрархам УПЦ Московського патріархату. «Святий рівноапостольний князь Володимир, охрестив і заснував церкву 1030 років тому. 332 роки тому Москва анексувала київську митрополію. Сто років тому, як влада УНР вперше поставила на порядок денний питання про автокефалію. Але в той час не втримала державність. 27 років тому одразу ж з відновленням незалежності поновилася боротьба українців за власну церкву, незалежну від Кремля», — сказав він.

Президент додав, що чотири з половиною роки тому ми активізували діалог з Вселенським престолом і маємо тепер три фундаментальних рішення. «По-перше, Вселенський Патріарх та Синод відкинули претензії РПЦ на Україну як нібито канонічну територію РПЦ. Друге — вони прийняли і підтвердили рішення надати автокефалію, тобто незалежність православній церкві України. І третє, вони підготували Томос. Держава і влада зробили все, що могли, щоб цей день відбувся. Патріарх Вселенський Варфоломій зробив все, що міг, попри погрози і недружні дії з боку Росії. Тепер колосальна відповідальність лягає на ієрархів українських церков — у мирі, злагоді, в дусі християнської любові та патріотизму провести Собор, обрати Предстоятеля, який поїде до Константинополя — Стамбулу і отримає Томос», — додав президент.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Зовсім скоро ми дізнаємося наскільки готовими виявилися до цієї визначної події українські ієрархи, адже з усього видно, що питання об’єднання є для них занадто складним, хоча підстави для цього дійсно існують. Та навіть Вселенський патріархат, для якого це питання є не менш, а може, й більш складним, за останні півроку діяв злагодженіше і швидше. Віримо, що ієрархи українських церков все-таки виправдають «колосальну відповідальність».

А те, що об’єднавчий Собор відбудеться у Святій Софії — сакральному місці для українського православ’я і державності, є дуже символічним. Але це не все. Днями голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував віддати собор Святої Софії в Києві для служіння об’єднаній помісній православній церкві. «Я пропоную обговорити, щоб для служіння нової помісної православної церкви, для служіння священиків міг використовуватися собор Святої Софії в Києві як найважливіший і ключовий собор українського православ’я», — заявив Андрій Парубій.

Хоч ця пропозиція звучала і раніше, дискусія, особливо перед створенням об’єднаної Української православної церкви, набирає нових обертів. «Гадаю, це буде негативно сприйнято музейним співтовариством, — коментує «Дню» релігієзнавець, народний депутат України Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ. — Вони і так дуже трепетно ставилися до того, коли ми билися за те, щоб в Теплій (Малій) Софії правилися служби. І з лютого 2016 року у Малій Софії таки були відновлені богослужіння і церковне життя. Але в головному храмі, нашій перлині, цього робити не можна, за виключенням якихось виняткових в житті країни подій. Одна-дві служби на рік, і то це не може бути повноцінна літургія з свічками, кадилом і т.д.».

Пам’яткознавці вже відреагували. «Собор — це унікальний пам’ятник, якому тисяча років, — пише у себе на сторінці у ФБ заступник голови правління Українського центру розвитку музейної справи Олексій КОПИТЬКО. — ЮНЕСКО — неЮНЕСКО — в даному контексті питання десяте. Це наша спадщина в самому концентрованому вигляді. Це не Трапезна з ремонтом столітньої давності. Це не новобуд Успенського собору в Лаврі. Це безпрецедентний для Східної Європи обсяг збережених мозаїк і — головне — фресок. Справді унікальний. Так ось. В Україні зараз немає жодної церкви, здатної не угробити такий пам’ятник при повсякденній експлуатації. Жодної».

Проти регулярних богослужінь виступає і Неля Куковальська: «Не знаю, звідки така ідея народилася, я сама дізналася про неї з преси. Що таке кафедральний собор? Це щоденні богослужіння вранці й увечері, велелюдні богослужіння на свята. Такого режиму Софія не витримає. Можуть бути окремі богослужіння з обмеженою кількістю людей на якісь визначені свята — не більше. Це моя думка як пам’яткоохоронця, як спеціаліста, який вже понад 18 років займається збереженням всього архітектурного ансамблю заповідника, в тому числі і Софії».

«Мені здається, що за збереження такої пам’ятки як Національний заповідник «Софія Київська», за її догляд, за наукову роботу, в тому числі, має нести відповідальність держава. На сьогоднішній день я не бачу підстав змінювати статус заповідника, — вважає ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій КОВАЛЕНКО. — Разом з тим, хотілося б, щоб з дотриманням усіх необхідних норм, які стосуються збереження пам’ятки, декілька разів на рік, наприклад на великі свята, там звершувалися богослужіння. Адже крім того, що це пам’ятка, це ще і Божий храм. І в цьому храмі має лунати молитва. Але це має стати результатом договору між державою та церквою, які б дотримувалися певних вимог щодо збереження пам’ятки і богослужіння кілька разів на рік, або для проведення того самого Собору, який заплановано на 15 грудня. Якщо там будуть правитися служби, то їх мало б проводити духовенство з відповідною підготовкою в галузі археології і збереженні пам’яток. Я не бачу нічого поганого в тому, що не можна використовувати свічки або що буде обмежений хор чи взагалі присутність людей на богослужінні. Тобто фахівці мають прописати норми, яких всі дотримуватимуться, і контролювати цей процес повинна держава як відповідальна перед майбутніми поколіннями українців інституція».

За словами Олексія Копитька, починати потрібно з компетентного висновку вчених, які пояснять діапазон можливостей пам’ятника як матеріального об’єкта і найбільш вразливої його частини — фресок. «Тому що знищення пам’ятника позбавляє сенсу будь-яку дискусію і прирікає причетних на вічну ганьбу», — додає він.

P. S. Більшість експертів, м’яко кажучи, не сприймають ідею того, щоб у центральному соборі Святої Софії правилися регулярні богослужіння. Тим часом вкотре нагадуємо, що захищати треба не лише те, що за брамою Софії, а й Софійську площу. А там з 19 грудня до 13 січня вкотре відбуватимуться гуляння, директорка департаменту культури КМДА Діана Попова і засновник проекту Folk Ukraine Ігор Добруцький анонсували загальну програму святкувань 4 грудня в «Укрінформі». У Folk Ukraine обіцяють, що відвідувачі зможуть відчути «атмосферу полярного кола». «Головна ялинка країни, полярний експрес, безліч фотозон, святкова сцена, де будуть відбуватися концерти», — заявлена така програма. Якось не за статусом.