Степовий прецедент

Учора відбулось перше засідання суду за позовом міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» до приватного підприємства «Шанс-2016» за розорювання заповідного степу. Позовні вимоги юристів — застосувати наслідки нікчемності договору № 5/2016 про вирощування сільськогосподарських культур, укладеного між ПП «Шанс-2016» та Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною, а також зобов’язати відповідача провести роботи щодо відновлення степу. Із цим складніше, та екологи запевняють: якщо зараз втрамбувати розораний ґрунт та щороку розкидати по ньому скошену на інших ділянках степу траву, за сім-вісім років з’явиться результат.

Нагадаємо, колишні землі військового полігону Міністерство оборони наразі здає в оренду сільськогосподарським підприємствам, вважаючи, що право користування земельною ділянкою зберігається за відомством. Однак юристи переконані: жодних прав на землі створеного чотири роки тому заказника «Тарутинський степ» у Міноборони немає, оскільки об’єкт природно-заповідного фонду є власністю держави.

На перше засідання суду відповідач не з’явився, натомість був представник КЕЧ, який наполягає на тому, що вже розорані землі — їхня власність. «Суддя заслухала усі сторони, представник райадміністрації заявив, що зараз відбувається розорювання, що треба терміново виносити ухвалу про забезпечення позову, але суддя побоялась це робити, їй бракує доказових документів. Наступне засідання відклали до 12 грудня, суддя хоче переконатись, що це дійсно землі заказника, що дійсно Міноборони не має права на ці землі в особі КЕЧ, — розповіла юрист «ЕПЛ» Софія Шутяк. — Як розвиватиметься справа, залежить від кожного з нас. Ми маємо показати, що ця територія потрібна суспільству та державі. Раніше була пропозиція приєднати степ до Національного природного парку «Тузлівські лимани». На нашу думку, варто лише розширити заказник, тобто на статус місцевого значення накласти статус загальнодержавного значення. Бо національний природний парк тягне за собою більше адміністративних рішень, а заказник гарантує той самий охоронний статус. І не треба скрізь створювати національні природні парки, нам треба навчити людей поважати те, що є. Загалом суд проти розорювачів «Тарутинського степу» має створити прецедент і механізм для збереження інших проблемних заказників».