Тінь Баха-батька 54 роки блукала «засіками Батьківщини»
Виявляється в Державному музеї-архіві літератури та мистецтв України є унікальна колекція рукописів і друкованих видань творів західноєвропейських композиторів ХVII-ХIХ століть, якою 54 роки ніхто не цікавився.
Більшість фахівців про сенсаційну знахідку дізналися з великим запізненням. Все-таки час відпусток. Але були й щасливчики, яким друзі з-за кордону повідомили про те, що ж відбувається в Києві. Звістка про колекцію приголомшила. Було важко повірити — спрацьовував комплекс провінціала — «все, що завгодно, тільки не оригінали». Історія колекції на очах у журналістів, які мобілізували свої дедуктивні здібності, перетворювалася на детектив.
Здалося дивним, що колекцію знайшла радянська армія на звалищі одного з польських містечок у вже забутому сьогодні місці. Дійсно, важко було уявити, що радянські війська, повертаючись додому, оглядали на своєму шляху купи сміття. Вражала байдужість до манускриптів з боку фахівців консерваторії. Але найбільше насторожувала швидкість відкриття: на нього пан Вольф витратив лічені дні!
Історія з колекцією лише підкреслила психологічні комплекси, властиві більшості наших дослідників, і страх роботи з архівом (адже більшість із них були засекречені, а ті, що доступні, досі передбачають рутинне переписування вручну), уникнення скрупульозної реєстраційно- описової роботи з паперами («тобі треба, ти й роби»), відчуття неповноцінності, що походить від незнання іноземних мов... Ймовірно, музикознавці не працювали зі знайденою колекцією тому, що так було зручніше. Взяти том повного зібрання творів Баха легше, ніж замовити два нотнi листки з дивним інвентарним номером. А бібліотекареві їх ще й знайти треба на полицях сховища, так чому б не видати те, що під рукою.
На відміну від наших музикознавців, Крістоф Вольф шукав саме колекцію й витратив на це два десятиліття. Ймовірно, він мав докладні описи бажаних видань і рукописів і вів роботу цілеспрямовано. Звідси й приголомшуюча швидкість відкриття. Безумовно, непросто знайти чорну кішку в темній кімнаті, але коли ти впевнений, що вона там є, успіх гарантовано. Журналісти були першими, хто побачив фрагменти рукописів теоретичного трактату славетного Баха-батька «Роздуми про канони та фуги», його ре-бемоль мажорної симфонії, мотета «Наше життя — це тінь». На експертизу цих рукописів підуть роки. А поки що все знайдене треба якось зберегти. За попередніми підрахунками, лише на ксерокопіювання в одному примірнику кожного документа знадобиться близько $150 тис. Так що питання «бути чи не бути» нам вирішувати все-таки доведеться, навіть без знання староанглійської.
