Зупинити «мостопад»

Майже три з половиною тисячі мостів по всій країні визнані непрацездатними чи обмежено працездатними. Вони потребують ремонту, адже мають як мінімум значні корозії чи тріщини, а то й узагалі напівзруйновані опори чи дірки просто посеред дорожнього полотна.

Усього в Україні понад 16 тисяч мостів. Регулярне чи необхідне обстеження проходить приблизно 35% конструкцій. За статистикою Державної служби з надзвичайних ситуацій, щомісяця обвалюється один міст. Якщо руйнуються великі споруди регіонального чи загальнодержавного значення, як-от Шулявський міст у столиці, ситуацію активно висвітлюють у засобах масової інформації. Але якщо це невеликі сільські переправи, про їх обвал зазвичай невідомо широкому загалу. Однак за останній місяць стало відомо про три катастрофи на мостах.

Так, 20 травня просто під час пресконференції Президента Володимира Зеленського обвалилася одна з секцій мосту в селі Олексіївка, що на Дніпропетровщині. В цей момент мостом проїжджала фура, яка повисла на обваленому краю, а її задня частина опинилася в воді.

7 червня — обвал мосту поблизу Миколаєва. Про це повідомили в групі «Водії АТБ України» в мережі Facebook. Невеликим мостом рухалася вантажівка з причепом, і після обвалу вона частково з’їхала в річку.

8 червня обвалився міст поблизу Зборова на Тернопільщині. Як повідомили в місцевій поліції, переправою проїжджала вантажівка з вісьмома тонами піску. На щастя, автівка зачепилася передніми колесами за край мосту та в річку не впала, а водієві вдалося вибратися з кабіни неушкодженим.

ВІДСЛУЖИЛИ СВОЄ

У столиці ситуація з мостами теж залишає бажати кращого. Ще 2019 року експерти Інституту сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського визнали критичним стан мосту Патона. А це — одна з головних транспортних артерій, що з’єднує лівий та правий береги. Нині міст очікує масштабна реконструкція, але точні її терміни поки не визначені. За результатами обстежень, значні пошкодження мають також міст Метро та Південний міст.

Є проблеми і зі шляхопроводами. Днями соцмережі збурила новина: огорожу на шляхопроводі поблизу метро «Берестейська» замість ремонту скріплювали скобами. В КК «Київавтодор» заспокоїли — це лише тимчасовий захід. Від постійних вібрацій огорожа почала деформуватися, тому її вирішили підсилити, щоб уникнути аварій. Повноцінний ремонт пообіцяли найближчим часом.

Усі елементи мостової конструкції мають свій термін служби. До прикладу, покриття проїзної частини гарантовано служить сім років, гідроізоляція — 15 років, деформаційні шви та система відведення води — по 20 років. За даними Державного агентства автомобільних доріг (Укравтодору), 81% мостів в Україні побудовані до 1980 року. Тобто відслужили від 35 до 50 років, у кращому разі з «косметичним» ремонтом, у гіршому — взагалі без ремонту. В таких мостів погана гідроізоляція, вода поступово руйнує бетонні конструкції, і в якийсь момент вони просто завалюються.

«Несвоєчасне виконання експлуатаційних та ремонтних заходів призводить до того, що мости або їх елементи швидко руйнуються, — пояснює директор Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П.Шульгіна Артем БЕЗУГЛИЙ. — Є певний типовий набір робіт у системі експлуатації мостів, який має виконуватися в будь-якому випадку. Через недостатнє фінансування цього не відбувається. Наприклад, не замінюється гідроізоляція, де це потрібно, не підфарбовуються елементи, не посилюються опори. Відповідно, скорочується термін служби мостів, і проблема загострюється».

«ОБСТЕЖЕННЯ РОБЛЯТЬ ДЛЯ «ГАЛОЧКИ»

Для того, щоб зрозуміти, в якому стані елементи конструкції того чи того мосту, скільки вони ще прослужать, а що потрібно негайно ремонтувати, мости треба регулярно обстежувати. Особливу увагу варто приділяти тим конструкціям, які мають обмежено-працездатний стан, адже в будь-який момент вони можуть стати непрацездатними та завалитися. До прикладу, міст поблизу Олексіївки на Дніпропетровщині востаннє обстежували 2017 року. Тоді він і був обмежено-працездатним. За останні три роки його стан досяг критичної точки, через що сталася аварія.

«Суть обслуговування та утримання    мостів полягає в тому, що їх балансоутримувачі щомісячно чи навіть щотижнево       проводять обстеження та моніторинг їхнього стану, — пояснює голова ГО «Розвиток інфраструктури» Станіслав ГВОЗДІКОВ.  — У Європі на кожному серйозному інженерному об’єкті існують маркери, обладнання, яке дає  можливість фіксувати навіть незначні зміни в конструкції, геометрії та стані опор. Це електронна система з лазерними технологіями, тому будь-які тріщини одразу фіксують. А в нас що? Мости стоять. Що з ними відбувається? Що відбувається з опорами під водою? Ніхто цього не знає. В кращому разі мости обстежують раз на рік. Але це обстеження роблять для «галочки». За його даними не вживають заходів, щоб зупинити руйнування».

Нині на дорогах державного значення обстежено 71% мостів, на місцевих — 15%. У цілому картина невтішна, скаржиться директор ДП «ДержДорНДІ» Артем Безуглий:

«Через хронічне недофінансування галузі увагу мостам не приділяли. Фінансування дорожньої галузі було достатньо мізерним, а мостам залишалося менше ніж 5% від загального обсягу. Відповідно, не вживалися заходи для того, щоб їх обстежувати».

За даними, які наводить Артем Безуглий, на обстеження одного мосту потрібно 30 — 50 тисяч гривень. Якщо в нас лишилося близько десяти тисяч необстежених конструкцій, то лише ця процедура вартуватиме мінімум 300 мільйонів гривень.

«ВТОМИЛИСЯ» ВІД ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ

Зверніть увагу, всі три випадки обвалу мостів, про які ми писали вище, сталися тоді, коли ними проїжджав вантажний транспорт. Це — ще одна важлива проблема. За даними Укравтодору, близько 64% серед досліджених мостів не відповідають сучасним стандартам. Старі мостові конструкції просто не пристосовані до сучасного транспорту та його вантажності, пояснює Артем Безуглий:

«Безумовно, для нас серйозною проблемою є те, що значну частину наших мостів було побудовано ще в 1960 — 1980 роки. На той момент навантаження та автомобільний парк були зовсім інші. Тому зараз ми маємо типову проблему, що параметри мостів не відповідають сучасним навантаженням. Безумовно, щоб вирішити цю проблему, необхідно робити підсилення мостів там, де це можливо, або замінювати мости новими».

Для того, щоб мости не руйнувалися під дією надто великих вантажів, необхідно запровадити контроль вантажності, а до порушників застосовувати штрафи.

«Усі мостові переходи мають бути обладнані ваговими комплексами, — пропонує Станіслав Гвоздіков.  — Це відносно недорога система, яка 24 години на добу, сім днів на тиждень моніторить вагу транспорту, який проїжджає мостом у режимі реального часу. Це рамка над мостом, зверху якої стоїть лазер, радар та ще кілька елементів обладнання, яке фіксує номер автомобіля чи вагу. Якщо машина їде з перевантаженням — автоматично виставляється штраф. І об’їхати цю систему на мосту можливості не буде. До того ж вона відносно недорога. Її встановлення коштує 30 тисяч євро. Порівняно з вартістю будівництва нового мосту — це копійки».

ЧИМ ДОПОМОЖЕ ПРЕЗИДЕНТСЬКА ПРОГРАМА?

Нещодавно Президент анонсував Національну програму відновлення мостів. За нею в найближчі п’ять років збираються відремонтувати 1385 мостів. Близько сотні з них — за цей рік. Остаточний перелік поки узгоджують, але, як повідомили нам в Укравтодорі, на 73 об’єктах уже розпочали роботи. На наступні п’ять років на програму виділили 28,7 мільярда гривень.

Для того, щоб з’ясувати, які мости потребують першочергових робіт, автори програми планують обстежити  всі мостові конструкції в країні та внести їх до єдиної бази.

«Обстеження — це інформація про споруду по всіх елементах, фотографії, креслення, інформація щодо дефектів, — пояснює Артем Безуглий, який з колегами долучився до розробки Національної програми.  — Найголовніше в процесі обстеження — експертна оцінка експлуатаційного стану мостів. Зважаючи на ці дефекти, експерт, який проводить обстеження, присвоює мосту певний стан, від першого до п’ятого (1 — справний, 5 — непрацездатний. — Авт.). Результати обстежень заносяться в аналітично-експертну систему управління мостами, використовуючи цю інформацію, ми можемо зробити прогнозування стану елементів мосту та взагалі розрахувати деградацію, коли міст може припинити свою експлуатацію. Простими словами, ми вираховуємо, скільки років він, враховуючи ці дефекти, може ще прослужити. Ба більше, ця система дає можливість запланувати, які ремонтні заходи треба зробити, які елементи мосту треба замінити, де і що треба підсилити. Також вона дає можливість розрахувати вартість ремонтних заходів».

Поки ж одні мости обстежують та ремонтують — інші продовжують руйнуватися. На жаль, об’єктів, які потребують ремонту, нині надто багато, щоб їх можна було полагодити одночасно. Станіслав Гвоздіков радить органам, що мають на балансі проблемні мости, якнайшвидше продумати план дій на випадок надзвичайної ситуації.

«Ми маємо розуміти, що мости будуть падати в найближчі три-п’ять років. За цей час не можна відновити їх усі одразу. Тому потрібно вже зараз розробляти план заходів щодо забезпечення транспортного сполучення у разі надзвичайної ситуації. Міст обвалився. Що далі? Мають бути об’їзні шляхи, має існувати план реагування. Якщо цей міст на балансі місцевих органів влади чи в службі автодоріг області, яка є структурним підрозділом Укравтодору, балансоутримувач повинен знати, куди направляти транспортний потік. А ті мости, які вже в аварійному стані,  слід одразу закрити, щоб не допустити жертв та руйнування комунікацій, які йдуть під мостом. Міст — це ж не лише дорога, а й трубопроводи, лінії зв’язку. Слід комплексно підходити до проблеми».