Фінальна редакція проєкту №8401 – що маємо у підсумку?

Академічний словник української мови дає таке визначення цих слів - ефектний – який справляє сильне враження, ефект. Ефективний – який приводить до потрібних результатів, наслідків, дієвий, результативний.

В нашу добу добу фейсбуку, хайпа та хейта ефектно написати текст з прокльонами та звинуваченнями авторам законопроекту, отримати лайки.

Але не ефективно - від лайків текст законопроекту сам по собі не зміниться.

Ефективно вступати в діалог з авторами, проводити дискусії, шестигодинні zoom, вичитувати текст, уважно редагувати, кожну крапку, кому.

Але це не ефектно, бо таку чорнову , напружену роботу в ФБ не прохайпиш.

Ефектно  владу лаяти, але не ефективно, не пропонуючи альтернативу.

Ефектно виступити борцем на бізнес, але ефективно розуміти, що запорука успішної держави,  це розумний компроміс між владою та бізнесом.

Ефектно лаяти законопроект 8401, звинувачуючи в гнобленні бізнесу, ефективно працювати над текстом, добиватися змін , які роблять можливим отримання грошей від МВФ та мінімізують негативний вплив на бізнес.

Ефектно лаяти Гетьманцева, але ефективно вести діалог, дискусію, добиватися результату.

Ефектом кричати ганьба  у вишиванці, але ефективніше спокійно, без крику працювати над конкретними справами.

Не ефектно дякувати Гетьманцева та Железняку за діалог, але потрібно визнати, що  результат ефективний.

Ефектно  тішитися, що прийнятий закон, але не ефективно, бо потрібно далі вести чорнову, експерту роботу , щоб підзаконні акти не наробили дурниць.

Ефектно гарно говорити про громадянське суспільство, але ефективніше такими справами його творити.

А ще більш ефектно переходити до ефективності, в думках, задумах, діях.

Що ж це за “жахливий” законопроєкт 8401?

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 108  бізнес-асоціацій різних галузей економіки, детально проаналізували проєкт №8401 ще кілька місяців тому і звернулись до народних депутатів із відкритим зверненням, у якому зазначили недоліки, переваги та ризики проєкту.

Цей проєкт, по-перше, забезпечує виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкової політики та, по-друге, економічні очікування щодо забезпечення збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, в умовах направлення значної частини бюджету країни на потреби обороноздатності країни.

В той же час проєкт містив низку негативних норм та потребував доопрацювання до другого читання.

Що ж вийшло за підсумками роботи Комітету та робочих груп по підготовці до 2 читання проєкту?

1. Одним з ключових зауважень представників бізнесу - було не доцільність відновлення документальних та фактичних перевірок для підприємств, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій, у зв’язку з небезпекою як для підприємців, так і для перевіряючих органів. Для всіх інших території - вкрай важливим на думку бізнесу було встановлення чіткого повного переліку підстав для призначення перевірок, документальні податкові перевірки, які передбачав повернути №8401 – мають бути виключно ризикоорієнтованими, зосередженими на найбільших порушниках законодавства та направленими на упередження можливості втрати бюджетних надходжень. Всі ці правки було враховано у фінальній версії закону.
2. Проєктом 8401 скасовується ставка єдиного податку 2% і такі платники автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій перебували до обрання особливостей оподаткування. Проте, неврегульованим залишався механізм переходу платника єдиного податку за ставкою 2% на іншу ставку податку спрощеної системи оподаткування, в разі якщо такий платник перебував на загальній системі оподаткування до обрання ставки 2%. Це питання також було врегульовано у фінальній редакції №8401
3. На час воєнного стану незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій – дало можливість близько 1 млн підприємців малого та мікробізнесу зберегти свій бізнес, вільно відкривати та закривати за необхідності власну справу, навіть у форс-мажорних обставинах, в цілому позитивно вплинуло на збереження малого бізнесу в Україні. Пропозицією УРБ до другого читання - було  звуження сфери застосування РРО, зосередити застосування РРО виключно для тих ФОПів, які мають високий ризик перевищення граничних лімітів ЄП 2 та 3 груп, внести відповідні правки до другого читання проєкту. Ці пропозиції не були враховані народними депутатами.
4. Важливим для бізнесу було визначити неможливість застосування штрафів «заднім числом» за незастосування РРО за період дії воєнного стану. Ця пропозиція була врахована до 2 читання, ба більше - у фінальній редакції законодавець визначив, що штрафні санкції не можуть застосовуватись за весь період з 01.01.22 по 01.10.23 року (крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).
5. Ще однією пропозицією українських бізнес асоціацій було відтермінування вступу у дію закону. Ця пропозиція була врахована частково, вступ у дію було перенесено на 01.08.2023 року.

Тож виявляється, що якщо ефективно працювати, а не ефектно галасувати - переважну більшість обгрунтованих важливих пропозицій можливо реалізувати спільно з народними депутатами.

Михайло Непран

Перший-віце президент ТПП

Член Української Ради Бізнесу