Французький прототип

Асоціація України з Європейським Союзом щодня отримує нові чіткіші риси. «Коли Україна вступила до спільноти європейських країн, — зазначила на французько-українському бізнес-форумі з енергоефективності у Києві посол Франції в Україні Ізабель Дюмон, — вона взяла на себе також і зобов’язання з підвищення енергоефективності».

ЄВРОПЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

«Це — важливе завдання для України», — говорить посол і поіменно представляє учасникам зібрання французьких фахівців, які приїхали в Україну, щоб допомогти його виконати. Пані Дюмон також наголошує: «Ми хотіли б посилити франко-українські зв’язки у галузі енергоефективності». Вона інтригує присутніх розповіддю про створений у Франції проект будинку, який сам виробляє стільки електроенергії й тепла, скільки потрібно його мешканцям.

Втім, наша країна також останнім часом наполегливо і, без перебільшення, результативно працює у сфері енергоефективності. Однак, як зазначає голова держагентства з енергоефективності Сергій Савчук: «Разом із посольством Франції нам вдасться набагато більше зробити у цій царині, долучивши досвід французьких компаній, їхні технології і, що дуже важливо, інвестиції французьких компаній».

Щоправда, голова підкомітету Верховної Ради з енергозбереження та енергоефективності Олексій Рябчин нагадує, що «за 25 років незалежності України нам не вдалося багато чого зробити і у сфері енергозберігання, і у сфері скорочення споживання енергоносіїв, і у сфері кліматичних змін, а ті викиди, які ми скоротили, були наслідком падіння нашої економіки». Народний депутат зазначає: «Коли ми зараз говоримо, що промисловість скоротила використання газу, то чудово розуміємо, що це криза, війна, промисловість зупиняється, не використовує ресурсів, що у свою чергу позначається на нашому ВВП. Та насправді наша промисловість, як і житлово-комунальне господарство, неефективно використовує ресурси».

НІША, ЯКА МАЄ СТАТИ РИНКОМ

Рябчин дуже задоволений, що на форумі зібралися французькі інвестори, фахівці, які працюють у цій сфері. Він нагадує, що тільки цього літа в Україні вже відбулося понад десять зустрічей, де йшлося про такі напрями роботи. «Це — тренд, ніша, яка утворилася. І вона має перетворитися на ринок. На ньому люди мусять уміти заробляти, і ми як влада не повинні їм у цьому заважати, щоб поліпшити загальну ситуацію в країні, — говорить голова підкомітету. — Для нас це критична точка виживання: зменшивши споживання енергії, російської та західної, врешті й власної, ми зможемо її продавати, більше інвестувати власних ресурсів у розвиток країни».

Компенсації за здійснювані у кредит енергоефективні заходи поширюються орієнтовно на 134 тисячі сімей. На компенсацію тіла кредиту з бюджету надано майже 340 мільйонів. На муніципальному рівні близько 25 міст і 17 областей взяли на себе компенсацію відсоткової ставки. Загалом це компенсує до 80% вартості кредитів

Він також сподівається, що завдяки нещодавно ухваленому закону про енергосервісні компанії ці структури незабаром почнуть працювати в Україні. Як автор цього закону, що створювався й ухвалювався дуже швидко, за скороченою процедурою, Рябчин готовий вислуховувати зауваження і вносити відповідні зміни до цього закону. «Ми готові реагувати на запити бізнесу і громадянського суспільства», — говорить він і нагадує, що Верховна Рада свого часу ухвалила зміни до закону про зелену енергетику, чим деполітизувала і демонополізувала його, припинивши дію положень, які дозволяли певним політикам «знімати вершки» з альтернативної енергетики й водночас робили цій галузі негативний імідж.

«БО БІЗНЕС ЗАЙШОВ У ЦЮ СФЕРУ»

«Торік урядові України було потрібно серйозно зменшити споживання газу, замінити цей вид палива, — доповідає на форумі Савчук, — тому ми, як мовиться, з коліс були вимушені реагувати на цей виклик. І ми скоротили споживання, справді почали економити і заміщувати газ на альтернативне паливо в бюджетній та житлово-комунальній сферах. За опалювальний сезон від жовтня 2014-го до квітня 2015 року використали на 2,4 мільярда кубометрів газу менше, ніж за такий самий період роком раніше».

Він розповідає, що цього вдалося досягти завдяки зменшенню відповідних лімітів для регіонів (тільки у такий спосіб ми могли стимулювати місцеві органи шукати заміну газу). За його словами, велике значення мало спрощення процедури введення в експлуатацію об`єктів відновлювальної енергетики, які раніше, нарівні з атомною енергетикою, були віднесені до п’ятої категорії, а їх перевели до третьої. Було також введено стимулюючий тариф на тепло з інших видів палива тощо.

«На виході ми отримали за рахунок коштів інвесторів плюс 452 мегавата тепла з інших видів палива (а це половина атомного блока), а за перше півріччя цього року цей плюс склав майже 300 мегават, — говорить голова агентства і пояснює: — Бо бізнес зайшов у цю сферу». «В рамках наших зобов`язань перед європейським Енергетичним співтовариством, — продовжує Савчук, — ми ухвалили план дій до 2020 року з відновлювальної енергетики. На його виконання Україна повинна мати 11% відновлювальної енергетики 2020 року. Тут всі напрями — і сонце, і вітер, і малі ГЕС, і біоенергетика, і геотермальні джерела». Савчук закликає французьких інвесторів звернути увагу на біоенергетику, оскільки до 2020 року планується мати в Україні майже тисячу мегават встановленої потужності установок на біомасі.

Посилаючись на дані Національної академії наук, голова агентства вказує, що потенціал Україні по біомасі та біогазу дозволяє замістити 21 мільярд кубометрів природного газу — це більше, ніж його сьогодні видобувають в країні. Згідно з Національним планом, потрібно також у чотири рази наростити генерацію тепла з відновлюваного палива, що дозволить замістити 2020 року 7,2 мільярда кубометрів газу. «Це не фантастичні цифри», — говорить голова агентства і наводить приклад Польщі, яка, маючи у 2,5 разу більший ВВП, ніж Україна, спожила торік лише 18 мільярдів кубометрів. Тоді як Україна — 51 мільярд. Продовжуючи порівняння з країною-сусідкою, він самокритично зауважує, що Україна нарощує експорт пелет, зокрема й до Польщі, тоді як використовувати їх у себе не має можливості. «Ми маємо створювати внутрішній ринок цього продукту», — запрошує Савчук інвесторів.

СТИМУЛИ ВЖЕ ПРАЦЮЮТЬ

Своїм досвідом та доробками ділилися представники інжинірингових та енергосервісних компаній Франції. Йшлося, наприклад, про автономну вежу для вуличного освітлення, яка сама для себе виробляє електроенергію, про економні вуличні лампи з рідинною системою охолодження, які, до того ж, забезпечують доступ до «вай-фаю». Велике зацікавлення викликало повідомлення про автономний, або інакше, самодостатній будинок, у створенні якого, до речі, брали участь дві українські дівчини-архітекторки. Маючи площу 100 квадратних метрів, він розрахований на середню за добробутом французьку сім’ю і коштуватиме орієнтовно 105 тисяч євро. Як для України, це забагато — середня сім’я такий проект не потягне. Але розробники, які зараз працюють над прототипом цього будинку для України, пояснюють, що застосування вітчизняних приладів, матеріалів та праці дозволить здешевити проект.

Французам було цікаво дізнатися про систему дотацій, запроваджену в Україні для модернізації та поліпшення енергоефективності житлового фонду. Розповідаючи про неї, заступник голови правління Ощадбанку Андрій Стецевич зазначив, що Україна сьогодні витрачає втричі більше енергоносіїв на утримання квадратного метра житла, ніж Європа. Тож водночас із субсидуванням власників індивідуальних будинків, мешканців будинків, об’єднаних у ОСББ, та окремих власників квартир у цих об’єднаннях Ощадбанк також розробляє продукт для субсидування енергосервісних компаній.

«Протягом найближчого місяця ми, в принципі, будемо готові представити ринку продукт, який дозволить заходити у цю нішу», — обіцяє заступник голови правління одного з найбільших банків країни. Він також розповів про те, які категорії населення України отримують сьогодні компенсації за здійснювані ними у кредит енергоефективні заходи. За рішенням уряду, вони поширюються орієнтовно на 134 тисячі сімей. На компенсацію тіла кредиту з бюджету виділено близько 340 мільйонів. На муніципальному рівні близько 25 міст і 17 областей взяли на себе компенсацію відсоткової ставки. Загалом це компенсує до 80% вартості кредитів, вказує Стецевич. Загальний обсяг ринку енергомодернізації у банку, за його словами, оцінюють у більш ніж 50 мільярдів доларів. «Тобто місця на цьому ринку вистачить для всіх, підкреслює Стецевич. — І ми радо запрошуємо інвесторів».

Чи надав форум французьким інвесторам стимули для того, щоб активізувати свою роботу в Україні, поцікавився «День» у директора компанії Helios strategia Ольги Мічелот. «Так, — не роздумуючи, відповіла вона, — стимул полягає в тому, що люди хочуть встановлювати прилади і зберігати енергію. Свій бізнес ми розвиваємо в Україні й будемо розвивати. Нас надихає, що для цього тут запроваджено державні субсидії для людей, тобто стимулюється попит на наші послуги. Їх видають на сонячні панелі, а також на інші прилади та установки, які дозволяють зберігати невідновлювані джерела енергії. Це дуже цікаво і нам, і нашим клієнтам в Україні. Разом з Українською державою ми працюємо над тим, щоб у нас було більше клієнтів, а отже, щоб запроваджувати в цій країні енергоефективні технології, які вже широко застосовують в Європі».