«Робити нестандартні кроки»
Асоціація платників податків України презентувала Податковий кодекс
Ми пристрасно хочемо змін і покладаємо на них свої надії. Але дуже боїмося змін і вже майже не віримо в реформи. Про таку двоїстість менталітету українців свідчать навіть дискусії в просунутому експертному середовищі, зокрема довкола проекту нового Податкового кодексу.
Представляючи його журналістам, президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе зазначав: «У грудні 2015 року я неодноразово говорив, що після податкової реформи грудня 2014 року для бізнесу нічого не змінилося. І в грудні 2016 року говорив те саме, оскільки прийняття змін до бюджету про підвищення мінімальної заробітної плати «під ялинку», звісно, дуже не радувало. Воно приймалося у відриві від інших очікуваних суспільством змін, воно не могло дати ефекту. Як не дало результатів і зниження єдиного соціального внеску в грудні 2015 року. Через кілька місяців це визнали автори такого нововведення. Нові зарплати мало кого вивели з тіні».
«Тепер ми підготували наше бачення ліберального Податкового кодексу, — розповідає Катамадзе, — а 23 листопада провели в Києві великий податковий форум, де було понад 600 представників бізнесу. Але це ще не був готовий продукт. Він має стати продуктом всього українського суспільства». «Отже, до кінця березня ми поїдемо по всій країні, проведемо круглі столи, обговоримо наш проект з бізнесом. Уже й сьогодні ми маємо зворотний зв’язок, і до першого варіанту вже готові поправки. Він (проект) відрізняється від того, що ми презентували кілька місяців тому», — зауважує президент Асоціації платників податків.
«Ми переконані, що до квітня матимемо абсолютно новий продукт», — упевнений він. У квітні законопроект, за словами Катамадзе, буде презентований у Верховній Раді. «І ми б дуже хотіли, щоб до кінця цієї сесії, вперше за кілька років, законодавець ухвалив Податковий кодекс, на який дуже чекає суспільство, за шість місяців до початку фіскального року, щоб набув чинності з 1 січня 2018 року».
Катамадзе вважає за необхідне одночасно з ухваленням нового Податкового кодексу оголосити трирічний мораторій на його зміни й одночасно оголосити нульове декларування, «щоб усе, що є на руках, люди могли чесно й сміло пред’явити суспільству й щоб не було кримінально-адміністративного переслідування за це декларування протягом шести місяців. При цьому не треба буде платити податок за майно й цінності, внесені до декларації.
«У своєму проекті ми пропонуємо об’єднати єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізичних осіб в один податок на доходи фізичних осіб, — коротко розкриває Катамадзе суть пропонованих змін, — щоб з 1 січня 2018 року ставка цього податку поступово зменшувалася 2018-го — 32%, 2019-го — 28%, 2020-го — 20%». За словами Катамадзе, лібералізація податкового кодексу передбачає, що спрощений підхід до системи оподаткування в результаті втрачає актуальність і «спрощенка» сама собою відпадає, щоб «конкурентні умови ведення бізнесу були в усіх однакові».
Але при цьому пропонується ввести поняття мікро— й малого бізнесу. На ці категорії поширюватиметься особливий режим оподаткування. Перша може мати максимум п’ять найнятих працівників, а річний дохід не має перевищувати мільйона гривень. Ставка податку дорівнюватиме 8% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Статус малого бізнесу матимуть юридичні особи-підприємці, трудові стосунки з якими мають не більш як 25 осіб, а їхній річний дохід не має перевищувати 5 мільйонів гривень. У цьому випадку ставка податку буде 3% від «мінімалки».
Керуючий партнер аудиторської компанії «Капітал плюс» Тетяна Шевцова критикує чинну сьогодні податкову систему. «На моє глибоке переконання, щоб прийшов інвестор, йому треба розуміти, з ким і про що домовлятися й бути впевненим, що бізнес у нас ведеться за чітко встановленими правилами й прозорими нормами, що дозволяють реально планувати свої податки й усю свою діяльність, — говорить аудитор». Для цього, на її думку, слід розірвати порочне податкове коло, що склалося за останні чверть століття.
«Зараз система відносин «влада — бізнес» будується на принципах «договорняків», надання привілеїв одним і вижимання коштів з інших, — зазначає Шевцова. — Приклад цього — відшкодування ПДВ. Чи буде при цьому один або два реєстри, буде чи ні висновок казначейства — все одно відшкодування ПДВ залишається інструментом тиску влади на бізнес за допомогою різних фіскальних фантазій, що буквально зашкалюють». За її словами, пропоноване нульове декларування створює умови для того, щоб бізнес працював вільно й платив податки. Ще одним найважливішим елементом податкової реформи буде заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, який розв’язує велике коло проблем.
«Я б підтримав мораторій на зміну нинішнього Податкового кодексу, років на десять, щоб можна було узагалі закрити Верховну Раду, — говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, — і наш бізнес забезпечив би небачене зростання економіки. А будь-яка зміна Податкового кодексу призведе лише до того, що бізнесу доведеться більше платити». Експерт передбачає, що будь-які зміни Податкового кодексу «закінчаться колосальним провалом». Він звертає увагу на те, що «вибілювання» зарплати у зв’язку зі зниженням єдиного соціального внеску, дійсно, привело до скорочення тіні на 11%. Але в результаті цього, на думку Охріменка, лише за дев’ять місяців 2016 року загальна кількість тих, хто працює офіційно, зменшилася в країні на 120 тисяч осіб. «Усі нормальні бізнесмени в Україні знають: платити працівникам «по-білому» — краще одразу закрити свій бізнес», — підводить риску президент УАЦ.
«Я не є адвокатом фіскальної служби, — відповідає песимістові Катамадзе, — їй адвокати не потрібні. Але коли в Грузії держава схотіла ввести касові апарати повсюдно, то в країні було з цим дуже багато проблем. Що зробила Служба доходів, що об’єднує, як і сьогодні в Україні, податкову й митницю? Вона організувала лотерею. Найбільший приз був близько 30 тисяч доларів. Але розігрувався чек з такого касового апарату. І жоден покупець не з’явився там, де не було касового апарату й де не давали чеки. Так бізнес перейшов на касові апарати». «У нестандартних умовах, — робить висновок Катамадзе, — треба не стояти на місці — треба робити нестандартні кроки».
