Розподіл портфелів у Раді інвесторів...

У Міністерстві доходів та зборів України відбулося перше засідання новоствореної Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності. На інвестиційний діалог прийшли найбільші українські бізнесмени і керівники найвпливовіших бізнес-асоціацій (ЄБРР, ЄБА, Американської торгової палати, УСПП, ФРУ). Окрім самого міністра доходів і зборів Олександра Клименка та його заступника Віктора Левицького, до складу ради увійшло ще 56 осіб. Серед них представники найбільших українських фінансово-промислових груп СКМ Ріната Ахметова, Group DF Дмитра Фірташа, EastOne Віктора Пінчука і «Смарт-Холдингу» Вадима Новинського. Від нафтогазового ринку — президент ПАТ «Концерн Галнафтогаз» Віталій Антонов, голова компанії Shell в Україні Грехем Тайлі, співвласник компаній «Континіум» Ігор Єремеєв, виконавчий директор «Укрнафти» Володимир Пустоваров. Машинобудівників презентували почесні президенти «Мотор Січ» і корпорації «УкрАВТО» В’ячеслав Богуслаєв і Таріел Васадзе. Від агросектору та виробників продуктів харчування в інвестраду увійшли власник «Укрлендфармінг» Олег Бахматюк, гендиректор «Нібулона» Олексій Вадатурський, гендиректор «АТ Каргілл» Михайло Ганевич, голова правління МХП Юрій Косюк та віце-президент «Крафт Фудз Україна» Тарас Лукачук.

Темою першого зібрання стало питання гармонізації бухгалтерського та податкового обліку, а також перспектив акцизного оподаткування в Україні.

Однак контекст таких подій треба читати між рядками. Лейтмотив зібрання — розподіл портфелів. Саме у п’ятницю на першому зібранні визначили, хто ж з українських бізнес-акул допомагатиме Міндоходів формувати інвестиційну погоду в країні та вирішувати нагальні проблеми бізнесу. На момент здачі матеріалу в номер інформація про склад щасливих обранців на сайті Міндоходів так і не з’явилася (мабуть, з п’ятниці не вистачило часу оформити рішення, яке прийнято більшістю і не підлягає змін). Утім, як розповіли «Дню» учасники зібрання, в президію потрапило 10 осіб. Серед них президент УСПП Анатолій Кінах, Таріел Васадзе, представники енергетичного сектору. «На жаль, до її складу не увійшов жоден представник від агробізнесу. Це — недолік», — говорить «Дню» президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. І це попри те, що галузь формує левову частку ВВП країни, а «претендентів» від аграріїв було аж шестеро. Ну що ж — не проголосували, буває. Підстав сумніватися в прозорості такого голосування у нас немає, бо прохання «Дня» акредитувати кореспондента на цю подію так і повисло в повітрі, бо в прес-службі відповіли, мовляв, ми ще не знаємо, чи буде ця подія взагалі. Як потім з’ясувалося — «буде», і преса там була, але, мабуть, теж за окремим порядком акредитації, прозорість також викликає питання. Що ж, політика подвійних стандартів і зручних позицій в Україні — звичне явище. Зайвий раз тому підтвердження, коли до висвітлення цікавої для суспільства події пускають лише окремі ЗМІ. Але найцікавішим в даному випадку є не це, а те, чи дійсно зможе новоспечена інвестиційна рада забезпечити комфортні і рівні умови всім, зважаючи на те, що фактично за бортом прийняття рішень зашилися представники одного з найуспішніших сьогодні напрямків економіки — аграрного. Чи зможуть в цьому інвестиційному хорі решти бізнес-лобістів почути голос того, кого в цій десятці немає?

Бізнесмен і народний депутат Васадзе розповів «Дню», що інвестиційна рада стане майданчиком, на якому влада і бізнес чутимуть один одного, вирішуватимуть проблеми та прийматимуть колегіальні рішення.

«Це не біда», — додає «Дню» Герой України, генеральний директор «Нібулона» Олексій Вадатурський. За його словами, інтереси аграрного бізнесу відстоюватимуть такі гіганти, як ЄБА, УСПП, ЄБРР, ФРУ...

Однак з цим згодні не всі. На правах анонімності один з великих українських аграріїв прокоментував цю ситуацію так, що реально допомагати сектору ніхто не збирається, бо АПК цікаве сьогодні владі лише як джерело постійних доходів.

Чому так сталося?

Голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич дає своє пояснення: «На жаль, за останні 20 років в теперішньому політикумі найслабше аграрне лобі... Фактично в парламенті немає представництва аграрного бізнесу ні партійного, ні позапартійного, немає його і в уряді. Як наслідок — аграрний бізнес усунуто від питань прийняття політичних рішень. Приймають лише окремі питання і то підкилимно». На його думку, ситуація з обранням президії в інвестраді свідчить про одне: «Йдеться про використання імені впливового агробізнесу для залучення інвестицій в Україну, а не навпаки — про залучення інвестицій в агробізнес». Якщо представники потужного вітчизняного агробізнесу і далі не потраплять в президію новоствореної ради, каже Томич, ситуація для галузі навряд чи кардинально погіршиться. Однак в такому разі сподіватися на прозорі схеми в аграрному бізнесі не варто, бо відсутність сильних лобістів — це шлях збереження «тіні» і старих стандартів.