Секонд-хенд — у жертву легпрому

Українським виробникам одягу, тканин і взуття на 10 років хочуть встановити нульову ставку податку на прибуток та заборонити ввезення секонд-хенду. Подібні ініціативи з’явилися в проекті Податкового кодексу, автори якого вирішили дати другий шанс вітчизняній легкій промисловості, бо ж за 20 років від неї фактично нічого не лишилося...

Виробники прогнозують поліпшення умов праці підприємств галузі в разі виконання владою своїх обіцянок. В той же час вони заявляють, що для повної реанімації галузі також потрібно закрити контрабанду, домогтися визначення реальної митної вартості імпортну та популяризувати вітчизняну продукцію легкої промисловості...

За інформацією міністра промислової політики Дмитра Колеснікова, зараз обсяг внутрішнього ринку товарів легкої промисловості становить 50 мільярдів гривень. При чому тільки 30% ринку наповнюється українським продуктом та легальним імпортом, решта 70% — контрабандою, товарами «сірого» імпорту та нелегального виробництва, секонд-хендом. Хоча підприємства спроможні випускати щороку: 1 мільярд квадратних метрів тканин, 200 мільйонів одиниць одягу, 150 мільйонів пар взуття... А ще 10 років тому вартість виробленого українською легкою промисловістю оцінювалася в 15 мільярдів доларів (понад 10% обсягів всього промислового виробництва та майже п’ята частина надходжень до державного бюджету при залученні в галузь 500 тисяч чоловік)!

Ситуація буде поступово змінюватися на краще, розповідає «Дню» голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» Валентина Ізовіт. На її думку, вже давно потрібно заборонити або взяти під контроль секонд-хенд, щоб українські швачки отримали роботу вдома, а не їздили заробляти по всьому світові. Схвально ставиться Ізовіт і до передбачених у кодексі податкових преференцій. Щоправда, додає вона, тільки таких кроків для відновлення успішної роботи галузі не досить. На думку голови правління «Укрлегпрому», після цього потрібно переглянути митні тарифи, встановлені СОТівськими документами, прийняти закон про ринковий нагляд, щоб іноземці, які сьогодні працюють на «спрощенці», не продавали на ринках товари фактично без сплати жодних податків. Крім того, на її думку, потрібно боротися з контрабандою одягу та слідкувати за визначенням реальної митної вартості експортних товарів. «Якщо бавовна сьогодні коштує дорожче від виготовленого з нього товару, який завозиться до України, то це нормальна ціна?», — запитує Ізовіт і одразу ж пояснює, що таким чином відбувається мінімізація податків через заниження митної вартості товару. Тому всі ці проблеми потрібно вирішити, бо «все це стимули для вітчизняного виробництва», — говорить Ізовіт.

Успішна робота легальної галузі — це стовідсоткові надходження до бюджету, які можуть бути значними. «Щорічний нелегальний обіг неврахованих готівкових коштів від реалізації на ринку товарів легкої промисловості, з яких не сплачуються податки, складає близько 35 мільярдів гривень», — повідомив на передодні дня працівників легкої промисловості Дмитро Колесніков. Тому, на думку міністра, потрібно закривати схеми, які дозволяють такі втрати.

Однак повна заборона ввозу вживаного одягу не допоможе підняти конкурентоспроможність вітчизняного легпрому, вважає адвокат Асоціації секонд-хенду м. Києва Анна Таббах. Як повідомила вона «Дню», сьогодні на ринку дуже мало торговельних точок із продукцією українського виробництва. А ті ж, що є, мають мало клієнтів через високі ціни та не завжди модні речі. Та й якість часто не відповідає написаному на етикетках, вважає вона.

Крім того, за словами самих продавців секонд-хенду, українські виробники навряд чи зможуть повністю задовольнити споживчий попит, адже чи не половина українців купує вживаний одяг...

Утім, українці не матимуть дефіциту одягу, заспокоює генеральний директор торговельної марки «Модний квартал» Антоніна Головко. «В будь-якого виробника існують склади з залишками... Крім того, зараз багатьом вітчизняним підприємствам вигідно шити одяг за кордон за давальницькими схемами тільки тому, що немає збуту на внутрішньому ринку. Але якщо ринок покличе, то будь-який директор фабрики не відмовиться від виготовлення, наприклад, кофтинки партією в 10 тисяч одиниць. Повірте, тоді з’явиться модний фасон і ціна знизиться за рахунок виробництва великих партій продукції», — розповідає «Дню» Головко.

Десятирічна ж пільга з податку на прибуток, на думку Головко, збільшить обсяг оборотних коштів підприємств. Як пояснила вона «Дню», сьогодні часто виробник просто фізично не має коштів (бо немає прибутку), але ж податок на прибуток згідно податкового звіту повинен показати і заплатити. Тому на сплату податків гроші все одно доводиться шукати. А так ці кошти можна буде пустити на розвиток виробництва. «Якщо пільги з оподаткування збережуться в кодексі, то на першому етапі підприємства вітчизняної легкої промисловості перестануть закриватися, потім розпочнеться їхній розвиток. За моїми прогнозами, цей розвиток почнеться не раніше, ніж через два роки», — говорить Головко. За ці два роки, вважає вона, непогано було б створити спеціальний соціальний проект із популяризації вітчизняного продукту легкої промисловості. Мовляв, споживачам потрібно елементарно пояснити, навіщо потрібно купувати українське, що це дасть і паралельно розвивати доступ українських підприємств до торговельних мереж, де продається товар.

ДО РЕЧI

За інформацією голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, в Україну завозиться майже два кілограми вживаного одягу на одну людину. «Хоч насправді під прикриттям секонд-хенду часто везуть просто контрабанду. Так, наприклад, завозиться новий одяг, який потім продається за комерційними розцінками. Але, якщо він новий — тоді треба платити мито, щоб для всіх на ринку були рівні умови», — говорить Бродський. У 2009 році в Україну завезли товарів групи секонд-хенд в обсязі 73500 тонн на суму 57 мільйонів доларів, а за 6 місяців 2010 року вже завезено 39600 тонн на суму 39,3 мільйона доларів. За даними Держкомпідприємництва, 80% секонд-хенду ввозиться як гуманітарна допомога, а одяг та речі, що були у використанні, ввезені на митну територію України в якості гуманітарної допомоги без сплати митних платежів, не можуть використовуватись в комерційних цілях. Водночас зазначені товари реалізуються через торговельні мережі та на ринках. Крім того, під виглядом секонд-хенду до країни без сплати податків та мита ввозяться також і товари відомих міжнародних та європейських брендів. Заборона на ввезення секонд-хенду до України має вступити в силу з 1 січня 2011 року.