Тваринники просять допомоги в... РНБО

Рада національної безпеки й оборони повинна терміново скликати позачергове засідання через надзвичайну ситуацію на українських фермах. Про це заявляють представники профільних аграрних організацій. Зокрема, в Асоціації виробників молока та Асоціації свинарів переконані: якщо держава не втрутиться і не допоможе фермерам у боротьбі з поширенням вірусу африканської чуми свиней (АЧС) та заразного вузликового (нодулярного) дерматиту серед корів, галузь збанкрутує. 

«Уже зараз потрібно, щоб РНБО дала своє бачення ситуації та визначила рівень загрози. Якщо рівень небезпеки високий, то Кабмін повинен дати дозвіл для закупівлі вакцини. Без цього зробити масову закупівлю вакцини ми не можемо», — зауважує Башинський.

За його словами, нодулярний дерматит оточує Україну із заходу та сходу. «Якщо із заходу наші сусіди борються з вірусом, то в Росії — ні», — каже Башинський. Тому єдиний порятунок від страшного вірусу, на думку експерта,  — вчасна вакцинація тварин у буферній (прикордонній) зоні.

УКРАЇНА ВЖЕ НЕ ЕКСПОРТУЄ СВИНИНУ

Вірус АЧС безпечний для людей. Але для фермерів хвороба приносить значні економічні втрати, оскільки заражених тварин потрібно ліквідувати, і не можна експортувати свинину.

Через резонансне поширення вірусу АЧС від українського м’яса відмовилися всі іноземні покупці.

За даними Державної фіскальної служби України, упродовж січня-серпня Україна експортувала 1,52 тисячі тонн свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203). Це у 12,85 разів менше за обсяги свинини, вивезеної за кордон у аналогічний період минулого року.

«Нещодавно заборону на ввезення продукції свинарства з України ввела Вірменія. А саме ця країна була однією з небагатьох покупців української свинини цьогоріч: за результатами січня-серпня на долю цієї країни припадав майже 41% усієї свинини, реалізованої закордон», — коментує аналітик Асоціації свинарів України Олександра Бондарська.

Так, за словами національного експерта ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація) Віталія БАШИНСЬКОГО, сьогодні єдиний варіант заробітку для українських фермерів — продавати свиней живцем і то лише в Грузію. «Через АЧС ми вже не експортуємо свинину. Єдиний ринок, який для нас залишився відкритим — грузинський. Саме до Грузії ми експортуємо лише живих свиней, і то тільки тому, що в них також є ця хвороба, — зауважує він.

ПІД ЗАГРОЗОЮ І... МОЛОКО

Всеукраїнська Аграрна Рада зверталася до РНБО, щоб вони скликали засідання та провели необхідну роботу, аби не допустити інфікування також українського стада великої рогатої худоби.

«Ми звернення зробили, проте РНБО  його направила на Міністерство аграрної та продовольчої політики України, — розповідає голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун. — Очевидно, РНБО не розуміють, що нодулярний дерматит вдарить не лише по фермерам, і по кишенях споживачів, а взагалі підірве економіку країни в цілому. Якісної свинини в Україні уже немає. Ціни на неї постійно ростуть. Теж саме буде відбуватися і з яловичиною та молоком. Крім того, ми не зможемо експортувати зерно, м’ясо та молочні продукти».

«Наше господарство займається виробництвом яловичини. Сьогодні станом на липень 2016 року стадо м’ясного напрямку ВРХ України складає 61 тис. голів, а ще 5 років тому ця цифра сягала більше 80 тис. голів. Нодулярний дерматит поширюється контактно та через комах. І якщо врахувати, що м’ясне поголів’я ВРХ із квітня по листопад знаходиться на відкритому повітрі, то через стрімке поширення хвороби, вже через рік ми можемо взагалі залишитися без м’ясного скотарства», — зауважує заступник директора ТОВ Агрікор Холдинг Юрій ГУДЗЬ.

«БОРОТЬБА ІЗ НАСЛІДКАМИ НАБАГАТО ДОРОЖЧА ЗА ПРОФІЛАКТИКУ»

Резонансне поширення вірусу АЧС в Україні спостерігається з минулого року. За даними Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, лише з початку 2016 року в Україні зареєстровано 10 випадків АЧС, у тому числі в Полтавській (3 випадки), Одеській (3), Житомирській (1), Сумській (1), Кіровоградській (1) та Хмельницькій (1) областях. 

«Не можна недооцінювати небезпеку нодулярного дерматиту. Македонія за рік через хворобу витратила 4,5 млн євро. Порівняйте тепер її із розмірами України. Боротьба із наслідками набагато дорожча за профілактику», — заявив очільник Держпродспоживслужби Володимир ЛАПА.

За його словами, сьогодні в Україні потрібно змінити підхід щодо боротьби з АЧС. Зокрема,  починаючи із внесення змін до чинної Інструкції, над чим ми уже працюємо. Крім того, зауважує Лапа, питання дикої фауни залишається незакритим. «З першого погляду, в лісах все добре,  але насправді через кожного знайденого загиблого дикого кабана зменшуються ліміти на полювання. Зрозуміло, що це невигідно, адже полювання приносить гроші», — каже голова Держспоживслужби.  Те ж, за його словами, стосується і повідомлення населення про підозру або випадки АЧС. «Компенсації за відчужених тварин виплачуються із кількамісячними затримками. Довіра до держави знижується, і людям простіше приховати своїх тварин, ніж віддати їх і чекати відшкодувань, — зауважує він. —  Тому компенсація має бути максимально оперативною».

Володимир Лапа наголошує, що, крім вище згаданих рішень, Кабміну потрібно вирішити питання фінансування централізованої вакцинації ВРХ. Така необхідність пов’язана з тим, що для ефективної боротьби із вірусом вакцина повинна бути введена всьому поголів’ю буферної зони. У тому числі й в господарствах населення, що потребують додаткового контролю. Він зазначив, що за розрахунками Держпродспоживслужби, вартість вакцини на одну голову складає приблизно 2—3 євро.

ПОЛЬЩА ГОТУЄ ВЖЕ ДРУГИЙ СПЕЦЗАКОН ПРО БОРОТЬБУ З «ЧУМОЮ»

Тим часом у Польщі, де вірус африканської чуми свиней було виявлено в лютому 2014 року і до сьогодні було знищено через це 1200 свиней, готують вже другий спецзакон про боротьбу з АЧС. Сейм у вівторок — 27 вересня — направив до комісії по сільському господарству проект так званого другого спецзакону про боротьбу з африканською чумою свиней (АЧС). Нові правила повинні полегшити боротьбу з цією хворобою, в тому числі вони дають більше повноважень Ветеринарній інспекції.

Перший так званий спецзакон про АЧС набув чинності кілька днів тому. Він передбачає викуп свиней у фермерів із зони ризику і переробку цього м’яса на консерви. Перероблене м’ясо має спрямовуватися до державних установ.

Новий законопроект змінює положення шести інших законів, що стосуються охорони здоров’я та обліку тварин. Повятські ветлікарі зможуть наказати вбити свиней з виплатою компенсацій. Вони також зможуть наказати фермерам, що утримують свиней, дотримуватися правил біоасекураціі. Крім того, повятський ветлікар зможе замовити санітарний відстріл кабанів, повідомила в Сеймі, представляючи проект, заступник міністра сільського господарства Ева Лех.

Нові правила також дозволять Ветеринарній інспекції краще ідентифікувати суб’єктів, які ведуть підконтрольну їй діяльність (наприклад, господарства, ринки, місця збору і пункти продажу тварин). До реєстру таких суб’єктів буде включений обліковий номер PESEL (Загальна Електронна Система Обліку населення) або ідентифікаційний номер REGON (Національний Офіційний Реєстр Суб’єктів Народного Господарства), завдяки чому покращиться ідентифікація підконтрольних суб’єктів.

Жорсткішими будуть і правила, що стосуються реєстрації свиней. Буде введено зобов’язання реєструвати тварин протягом 30 днів, а про будь-яке переміщення (зміну місця перебування тварини) мають повідомляти протягом семи днів, а в період, коли виникає інфекційна хвороба і господарство знаходиться на території позначених (карантинних) зон, фермер буде зобов’язаний повідомляти про всі переміщення, продаж, падіж тварин протягом 24 годин, так, щоб ветеринарна інспекція мала можливість це відстежувати, наголосила Лех.