Українську е-commerce – узаконено

Президент України Петро Порошенко минулої п’ятниці підписав закон України «Про електронну комерцію», прийнятий парламентом 3 вересня. Документ визначає організаційно-правові основи діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок здійснення електронних угод із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов’язки учасників стосунків у цій сфері. Закон встановлює свободу електронних угод, свободу підприємницької діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також зрівнює юридичну силу електронних угод і угод, укладених у будь-якій іншій передбаченій законодавством формі.

«Українським політикам дуже рідко доводиться ухвалювати закони, які не змінюють природний стан справ на ринку, а всього лише беруть його під своє крило, — говорить один із творців закону народний депутат Ольга Белькова, — Я дуже пишаюся тим, що ухвалення цього закону забезпечило електронній комерції визнання держави. Віднині цей бізнес є легітимним, гідним розвитку, і я щиро сподіваюся, що закон розвиватиме цей бізнес, в якого в Україні величезний потенціал». «Як політик і законодавець, — продовжує Белькова, — працюючи над цим документом, я переслідувала дві такі мети. Перша — він має бути визнаний державою, друга — дати можливість споживачам, покупцям отримати правовий захист від держави».

Перші спроби узаконити електронну комерцію було зроблено в Україні 2010 року. І в лютому 2011 року «День» підняв цю тему, оскільки на ринку така комерція вже велась, але законодавство її ігнорувало. За словами народного депутата України Юрія Полунєєва, які наводилися в тій статті, «це призводить до того, що, попри зростаючу роль електронної комерції, споживачі все ще бояться зустрітися з шахрайством у інтернет-крамницях». Полунєєв наводив дані соціологічних досліджень, згідно з якими 55% людей, які так чи інакше мали справу з електронною комерцією, відчували дискомфорт.

«І чим більші доходи користувача в цій сфері, — зазначив Полунєєв, — тим більша ймовірність того, що він може стати жертвою шахрайства». Народний депутат стверджував, що тенденція, яка свідчить про зростання споживачів інтернет-комерції, як у світі, так і в Україні, незворотна. Він також зазначав, що серед провідних світових компаній, які мають найбільшу капіталізацію, почесне місце належить структурам, що займаються електронною комерцією і використовують інтернет як основну методологію, основний транспорт для доставки товарів і послуг до споживачів. «Чим швидше Україна прийме законодавство, яке регулюватиме проблеми, ще не вирішені в цій сфері, — запевняв народний депутат, — тим більше отримає шансів повною мірою використовувати таке унікальне явище, як інтернет та електронна комерція...». Спроба Полунєєва, яка активно підтримувалася бізнесом, за умов олігархічного режиму не увінчалася успіхом — закон успішно провалили.

П’ять років було потрібно нашій країні для того, щоб його, нарешті, прийняти. Віднині електронна форма договору в торгівлі прирівнюється до паперової, розповідає Белькова. Це означає, що громадянин може використовувати отримані ним електронні документи, як свідчення про оплату товару або укладення договору в суді або інших державних установах, які зобов’язані надати йому захист. Те ж саме стосується і бізнесу, який зможе тепер зберігати документи в електронній формі. І це, на думку народного депутата,  має істотно спростити адміністрування такого бізнесу.

«Ми запровадили новацію до електронного підпису — так звану одноразову ідентифікацію — підпис, подібний до того, який сьогодні використовує більшість банків, — розповідає Белькова, — Він вимагає лише реєстрації та підтвердження певного одноразового коду, який надсилається на телефон або на електронну пошту». «Це спрощує електронну комерцію і дозволяє магазинам не вимагати від покупців або споживачів використання електронного цифрового підпису, — пояснює народний депутат і додає: — але й інші способи електронного підпису можуть використовуватися і не скасовуються». Метою цього закону, за словами народного депутата  було прагнення встановити довіру між покупцями і продавцями, скоротити ризики шахрайства, збільшити конкурентоспроможність цієї галузі.

Директор департаменту Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олена Мінич розповідає про дослідження, яке проводилося в шести країнах Євросоюзу, а також в Україні. Розглядалися всі аспекти електронної комерції: дотримання прав і відповідальності сторін при торгівлі онлайн в інтернеті, чи дотримуються вимоги щодо конкуренції, дотримання і захист прав споживачів при таких операціях, електронні інвойси та електронна логістика. «На той час закон  був ухвалений лише в першому читанні, — зазначає урядовець, — і його норми не діяли, тому ми отримали дуже низькі оцінки. А зараз у нас уже працює понад 10 тисяч крамниць електронної комерції, в яких виставляється понад один мільйон товарів. І досі не було узаконено базові речі»...

За словами Мінич не всі проблеми вирішено й зараз. Зокрема, ще не створено каталог веб-сайтів, яким можна довіряти. «А в законі ще не пропрацьовано права і відповідальність посередників — це новий напрям для нас і вимоги інтеграції з Євросоюзом за договором про асоціацію», — роз’яснює директор департаменту. За її словами, в Європі поставили за мету, щоб 50% малого і середнього бізнесу торгувало через електронну комерцію, оскільки це істотно знижує витрати. Якщо малий і середній бізнес перейде на торгівлю в онлайн-режимі, то, як передбачають  дослідники, це заощадить Європі до 11 мільярдів євро на рік.

«Ми дуже довго чекали, коли на законодавчому рівні в Україні буде визнано, що електронна комерція існує, — говорить представник e-kommerсe, директор із юридичних питань проекту modnaKasta Світлана Язикова, — Нарешті ми будемо так само, як і в Європі, так само, як і в усьому світі визнавати, що цей вид діяльності може приносити доходи і економічний ефект, як для економіки України так і суб’єктів, які здійснюють цю діяльність. І електронна комерція нарешті не трактуватиметься як якесь чорно-сіре поле, де можна заробляти виключно тому, що ухиляєшся від сплати податків, не виконуєш якісь правила».

Професіонал у сфері інвестицій, керуючий партнер фонду AVentures Сapital, Євген Сисоєв ще три роки тому писав про своє бажання вкласти кошти в електронну комерцію і нарікав на відсутність відповідного закону. Минулої п’ятниці він написав на своїй сторінці в Fасеbооk: «Oльга Белькова — наш герой, герой тих, хто ще до Майдану мріяв усунути хиби поточного законодавства і створити правове поле для розвитку галузі. Так, у розробці закону ще брало участь багато діячів, включаючи Ольшанського, Логвин, Паліненко. Але саме Oльга Белькова була ініціатором, автором, project manager і євангелістом, і довела до кінцевого результату. Дякую тобі, ти наш світлий промінь у темному парламенті!!!».