Мери 2016 року

Їхнє обрання завжди залишається в тіні виборів до Верховної Ради, але викликає значно більші скандали.

Їм не дають недоторканність, але при цьому конкуренція на цю посаду становить часом сорок осіб на місце.

Їх називають відповідальними за побудову нової України на місцях, але при цьому в Центрі все ще «бояться» делегувати їм повноваження. А нещодавно уряд ще й звинуватив їх у неефективному використанні коштів та, фактично, відібрав частину бюджету розвитку, делегувавши додаткові витрати (Закон №5131). І все через те, що деякі з  них не змогли оперативно розібратися в пріоритетах розвитку міста за перший рік дії нових правил фінансової децентралізації, і спрямували частину невикористаних коштів з бюджету розвитку  на... депозит.

Це все про голів міст в Україні, яких прийнято називати просто — «мери».

Не так давно «День» вийшов з першою темою «Мери нового часу». В матеріалі йшлося зокрема про те, що світову тенденцію «перекроювання» карти конкуренції за технології, людей та інвестиції на користь міст Україна зустрічає в непоганому тонусі. В нас мери — це вже більше не «завгоспи»-пенсіонери. В муніципалітети прийшли молоді (35—45 років) люди, переважно — з бізнесу і з хорошою освітою. І вони виставляють інші пріоритети: займаються освітою і вкладають бюджетні гроші в школи, бібліотеки, культуру. Мери Чернівців, Хмельницького, Маріуполя 25—30% місцевого бюджету вкладають в освіту. І результат є: за останній рік в країні доріг було зроблено більше і краще, ніж за останні 25 років.

За ентузіазм, зусилля та наполегливість у боротьбі «День» вирішив відзначити мерів спеціальною відзнакою — «Корона «Дня» за приклад якісного управління містом». Але щоб  вирішити, кого слід номінувати на «корону», ми подивились на карту українських міст (а їх налічується 460) в мікроскоп із трьома скельцями: економіка (де за останній рік зареєструвалось найбільше компаній), соціологія (де люди, найбільше підтримують і довіряють своєму міському голові) та політика (кого знають і хвалять експерти та ЗМІ).

ЕКОНОМІКА

В Україні зареєстровано один мільйон активних компаній.

Про це повідомляє OpenDataBot, сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній.

За останні 8 місяців в Україні було зареєстровано 15,862 тисячі компаній. Щотижня реєструється приблизно 460 компанії, а припиняє свою роботу  — 120.

Найбільше компаній зареєстровано в Київській (279,402 тисячі), Дніпропетровській (70,488 тисячі) та Одеській області (56,940 тисячі). Найменш активні — Тернопільська (16,318 тисячі), Сумська (16,141 тисячі) та Чернівецька область (12,933 тисячі).

Найбільш популярні види бізнесу — оптова торгівля (143,025 тисячі), діяльність громадських організацій (101,134 тисячі) та сільське господарство (66,632 тисячі). ІТ-компаній на грудень 2016 року нараховується 16 тисяч, а релігійних громад — 19 тисяч.

Майже третина від існуючих компаній — неактивні.

Також зазначається, що 120,128 тисячі українських компаній мають податковий борг, це близько 9% від загальної кількості. Київська область — лідер по несплаті податків, на другому місті — Донецьк і Харків.

СОЦІОЛОГІЯ

Міжнародний республіканський інститут разом із фірмою «Рейтинг Груп Україна» в 2016 році (другий рік поспіль) провели наймасштабніше муніципальне опитування в Україні. Аналітики опитали по 800 респондентів у кожній з 24 областей України. Тобто загалом участь в опитуванні взяли майже 20 тисяч українців. Люди відповідали на абсолютно різні питання — від того як вони оцінюють прозорість влади у місті, до ставлення до корупції, безпритульних тварин, тощо.

Нас же, передусім, цікавили результати підтримки міського голови.

Цікаво, що найбільшу підтримку у своїх діях та рішення, відповідно до результатів опитування Інституту, на початку цього року отримав міський голова Харкова Геннадій КЕРНЕС — 18% респондентів схвалюють його діяльність, ще 51% — відповіли, що «скоріше схвалюють», і лише 7% категорично не схвалюють, 16% — «швидше не схвалюють», та 8% не змогли відповісти. На другому місці міський голова Львова Андрій САДОВИЙ. Його результат — 11 % схвалюють діяльність мера, 55% — скоріше схвалюють, 17% — скоріше не схвалюють, 6% — категорично не задоволені, і 12% — не змогли відповісти. На третьому місці — міський голова Тернополя Сергій НАДАЛ. Він має дуже схожу підтримку, як у Андрія Садового, — 11% мешканців підтримують йог діяльність, 53% — скоріше підтримують, 25% — скоріше не підтримують, 6% — категорично не схвалюють та ще 6% не змогли відповісти.

Цікаво, що найнижчий рівень підтримки мешканців міста у цьому опитуванні отримав міський голова Сєверодонецька Валентин КАЗАКОВ — лише 1% респондентів відповіли, що схвалюють його діяльність, а 28% категорично не підтримують мера, ще 23% — не змогли відповісти. Натомість міський голова Маріуполя Вадим Бойченко входить в десятку мерів з найбільшим рівнем довіри серед мешканців міста. Його результат — 7% респондентів підтримують мера, 40% — скоріше підтримують, лише 10% відповіли, що категорично не згодні з його рішеннями та діями та 32% навесні ще не визначились у своєму ставленні до міського голови.

Цікаві результати показали медіа зірки місцевих виборів 2015 року — міський голова Миколаєва  Олександр СЄНКЕВИЧ та мер Дніпропетровська Борис ФІЛАТОВ. Останній — дев’ятий в рейтингу IRI за рівнем підтримки населення. Його рішення та дії схвалюють 11% респондентів, ще 36% — скоріше схвалюють. 29% — відповіли, що скоріше не схвалюють дії Філатова на посаді мера, 11% — не змогли визначитися, і лише 12% були категоричні — мер Філатов їм «не друг». А от у Сєнкевича рівень підтримки містянь суттєво «просів». На початку 2016 року його дії схвалювали лише 2% опитаних IRI респондентів, ще 25% — відповіли, що скоріше схвалюють його діяльність, тоді як 20% опитаних мешканців категорично відповіли, що незадоволені і не схвалюють роботу мера. Ще третина не змогла відповісти.

ВИБІР ЕКСПЕРТІВ

Голова Агенції з питань стратегічного розвитку та комунікацій «Спільні зусилля», керівник освітньої програми «Школа мерів» Руслан РОХОВ у коментарі «Дню» зауважив, що на жаль, в Украні сьогодні не існує об’єктивних рейтингів, за якими б можна було назвати найкращого мера року. «Ключова задача і роль міського голови— це розвиток міста, яке він очолює. Системної об’єктивної оцінки прогресу міського розвитку в Україні сьогодні не існує», — каже Рохов. Саме тому, за його словами, його організація спільно з партнерами — компаніями з «Великої четвірки» ініціювала запровадження в Україні Індексу вимірювання прогресивності міст — City Progress Index.

«Суб’єктивно» ж Рохов відзначає міського голову Миколаєва Олександра Сєнкевича за ініціативу домогтися від уряду рішення залишати у портових містах частину портового збору в міському бюджеті. Також експерт назвав мера Тростянця Юрія Бову. Мовляв, попри те, що він лідер міста районного значення, мер зумів залучити великі інвестиції і продовжує демонструвати лідерство в місцевому розвитку України так, що його прикордонне невеличке містечко на Сумщині займає чільні місця в конкурсі кращих практик з місцевого розвитку Ради Європи. Також Рохов відзначив міського голову Маріуполя, який попри те, що мав вагомий досвід в управлінні — адже прийшов на посаду з великого бізнесу — пішов разом з командою навчатися в «Школу мерів», щоб бути ще кращим. «З огляду на ту стратегію, яку я бачив, що вони розробили, на команду, я вірю, що Маріуполь — теж буде містом лідером в місцевому розвитку в Україні», — каже Рохов. Також експерт відзначив Львів і міського голову Андрія Садового за постійне лідерство в інноваціях, мера Вінниці — за те, що зумів втримати «планку», яку йому залишив Володимир Гройсман, пішовши в велику політику, та міського голову Хмельницького — як представника нових сил в меріях, які намагаються демонструвати нові підходи до роботи.

Експерт Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ з нових мерів, «які увірвалися на політичну арену, а потім не «здулися» і показали результат», називає  міського голову Чорткова, що на Тернопільщині, — Володимира ШМАТЬКА. «Він в депресивному містечку так підняв настрій місцевій громаді, що про його успіхи аж в Чикаго вже знають», — каже Солонтай.

А зі старих свій статус мерів року підтвердили Каспрук, Надал і Бова. Для півдня України 2016 рік пройшов під знаком випробування: «Сєнкевич — це серйозно, чи випадковість?».  Він був найбільшою несподіванкою місцевих виборів 2015 року як мер міста-обласного центру. І весь 2016 рік усі в Миколаєві, і в Херсоні, і в Одесі стежили — як він себе проявить. Люди казали: «кожне чудо тримається три дні», «залетів випадково, і вилетить». І от Сєнкевич не просто не вилетів, а й закріпився за цей рік.

Вибір редакції «Дня»

Ми ж вирішили відзначити за приклад якісного управління містом у цьому році мера Дніпра Бориса ФІЛАТОВА.

Рік тому у Дніпровській раді не було депутатської більшості, а проблеми з прийняттям бюджету — вибивали з колії життєдіяльність Дніпра.

«Нам дісталось розграбоване місто зі втраченою системою управління. Борги за газ, тепло і світло досі складають 3,7 млрд грн. У нас багато системних проблем, котрі поступово вирішуємо, наприклад, підписуємо меморандуми з енергопостачальниками», —  розповідає Борис Філатов.

Увесь перший квартал депутати працювали без прийнятого бюджету. Тому, фактично, повноцінно можна оцінювати роботу за вісім місяців року.

В умовах жорсткого політичного і економічного протистояння народним обранцям вдалося здійснити якісний прорив у системі реформування міського господарства і вони показали, дійсно, вражаючі результати: Дніпровська територіальна громада займає другу позицію, після столиці, в рейтингу успішних міст України.