Артопір

Нині продовжуються репетиції над прем’єрою ювілейного сезону «Тутейшия» за однойменною п’єсою Янки Купали, яка не відбулася у вересні на рідній сцені,  повідомляє oteatre.info. Нагадаємо, що 26 серпня понад 60 працівників Білоруського Національного театру ім. Янки Купали подали заяви  на звільнення через  звільнення за політичними мотивами директора творчого колективу Павла Латушка, який підтримав протестувальників на вулицях Мінська. Проте вигнаний колектив театру не розпався і під орудою свого худкерівника Миколи Пінігина продовжує роботу над прем’єрою поза театром.

«Тутейшия» («Тутешні» або «Місцеві»)  це сатирична трагікомедія Янки Купали. П’єса була закінчена в серпні 1922 року. В її основі  роздуми автора про історичні шляхи та майбутнє білоруського народу. В п’єсі змальована Білорусь на роздоріжжі між Росією та Польщею.

 Автор  глибоко переймається духовною спадщиною білоруського народу, його національною свідомістю. Купала закликає боротися з «місцевим» способом мислення  безпринципністю, нерозвиненістю свідомості, пасивністю, покірливістю.

Події вистави розгортаються у важкий для білоруського народу час  1918-1920 роки, коли одна окупація змінялася іншою. Центральна постать у творі  колишній сільський мешканець Микита Зносак, який за царизму був дрібним чиновником (колезьким реєстратором). У нових умовах життя ця людина забуває своє походження, мову, батьківщину і починає жити за принципом: «Можна мати світогляд один, думати друге, говорити третє, робити четверте». Тому для Микити неважливо, під якою владою він живе (польською, німецькою, царською, радянською), хто він (білорус чи не білорус), аби була їжа, одяг і хороша служба.

Уперше  1926 року в  Білоруському державному театрі  п’єсу поставив режисер Михайло Попов. Але незабаром вистава була вилучена з репертуару як «націоналістичний» твір. А 1927 року, незабаром після публікації, був заборонений третій том першого «Зібрання творів» Янки Купали, в якому була опублікована п’єса.. Лише у постперебудовний період театр знову звернувся до твору класика:  1990 року в Національному театрі  ім. Янки Купали виставу  поставив Михайло Пінігин, який переосмислив трагікомедію як філософську притчу. Вистава була сприйнята «як сенсація» і стала перемогою мистецтва над цензурою! Йшла на сцені театру з перервами до 2010 року.

Нині на честь 100-річчя Національного театру режисер вирішив повернути до  репертуару легендарну п’єсу. Але оскільки вистава не може бути показана на сцені, для якої планувалася, її творці вирішили показати відеоверсію прем’єри. Про відеотрансляцію буде повідомлено на сторінці купалівців в Facebook найближчим часом.

У виставі беруть участь Павло Харланчук, Дмитро Єсеневіч, Олександр Зеленко, Михайло Зуй, Валентина Гарцуєва, Діана Камінська, Олександр Казелло та інші актори.