«Інтер на цвинтар»

Після того, як «Інтер» відзначився «російським шабашем чи можна сказати антиукраїнською оргією в ефірі українського каналу» – слова ведучого новинної програми «Подробиці» на тому ж «Інтері» Олексія Ліхмана, сказані у прямому ефірі 1 січня – у медіасфері та й не тільки прокотилася хвиля обурень і різноманітних вимог. Так наприклад Секретар РНБО Олександр Турчинов зі свого фейсбуку закликав Нацраду з питань телебачення і радіомовлення позбавити телеканал «Інтер» ліцензії, оскільки він є «антиукраїнським». Ще більш радикально у своєму твіттері виступив віце-прем'єр і міністр культури України який пообіцяв запропонувати уряду рішення про припинення держконцерном передачі сигналу телеканалів, які «популяризують путінських арт-пропагандистів». А щоб всім було зрозуміло, як може діяти міністр, висловився «по-простому». «Поясню по-простому: вежа на Сирці може вирубити кнопку Інтера. Будуть суди і крики про утиски опозиції. А як інакше боротися з таким цинізмом?» - підсумував Кириленко. Більш стриманим у своїх оцінках був Міністр інформаційної політики Юрій Стець. Ще зранку 1 січня ФБ-спільнота віртуально запитувала Стеця, мовляв який сенс забороняти в’їзд в Україну Кобзону та іншій нечисті, якщо вони запросто можуть пролізти через телеекран. На що міністр в той же день відреагував – ініціюватиме законопроект щодо поширення на ЗМІ визначення персона нон-ґрата. «Якщо людині заборонено в'їзд, то це має стосуватися в тому числі і спроб «впхатися» в Україну за допомогою телевізора. Переконаний, законопроект через Раду проведу. А до того просив би медіаменеджерів вимкнути касові апарати в голові і віднайти шухлядку з патріотизмом у мізках», - заявив Юрій Стець. До вимоги узагалі позбавити ліцензії «Інтер» міністр інформполітики ставиться стриманіше, апелюючи до того, що це може бути перевищенням повноважень Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Щодо самого регулятора, то за словами першого заступника голови Нацради Ольги Герасим'юк на перше ж в новому році засідання органу, яке відбудеться 15 січня, викличуть керівника Inter Media Group Анну Безлюдну – заслухати її концепцію новорічних шоу. «Також запрошуємо взяти участь у цій розмові СБУ, сподіваємося на участь РНБО (до речі, на відміну від закону про ТБ, що в нашому розпорядженні, РНБО має Закон про санкції, що може бути ним застосований в цьому випадку), запросимо Голову Комітету свободи слова ВР, депутатів (час голосувати розширення повноважень Нацради, також Закон, що регулює участь антиукраінських персонажів у медіапросторі України). Обов'язково закличемо громадських активістів, пресу, представників європейських організацій». Бачимо, що проблема «футболиться» по колу – РНБО чомусь не згадує про свої можливості, а доручає Нацраді без повноважень відібрати ліцензію – так справа заводиться у глухий кут. Проблема «законності» рішень щодо російських каналів, російського контенту і просто проросійських програм постає уже не вперше. Але проблема не в відсутності законів, а в відсутності політичної волі. Як пише на своїй фб-сторінці керівник департаменту маркетингу компанії «Алеф-Віналь» Анатолій Коган: «Про проросійську вакханалію у новорічних концертних програмах деяких українських каналів… Так, ні законів, ні механізмів, ні процедур. Але якщо будемо чекати поки вони з'являться, вони ніколи не з'являться. Якщо ні в повсталого народу, ні у обраній ним нової влади немає політичної волі рішуче боротися з будь-якими, я підкреслюю, будь-якими найменшими проявами контрреволюції і саме в умовах відсутності напрацьованих законів, механізмів і процедур, то, як би це не було сумно усвідомлювати, наша революція гідності приречена. Немає волі до боротьби і перемоги, то не буде перемоги. Не можемо заткнути брудні роти внутрішніх недоброзичливців, вони заллють наші роти свинцем. Третього не дано...»

Закони – ахіллесова п’ята нашої «демократії», до них апелює і телеканал «Інтер», який обмежився такою відпискою: «Телеканал «Інтер» заявляє, що при підготовці новорічної сітки мовлення були дотримані всі вимоги українського законодавства. Беззастережно вимоги законодавства України були дотримані як при створенні проекту власного виробництва «Чекай мене в Новий рік», так і при постановці в ефір новорічних програм, знятих сторонніми виробниками. З'явилися критичні заяви на адресу «Інтера» є безпредметними та необґрунтованими. Подібні заяви ми розцінюємо як провокацію і політичний тиск на ЗМІ». Найбільш цинічними виглядають наступні заяви про те, що програма передач була створена «з урахуванням багаторічних традицій зустрічі Нового року і відповідно до норм українського законодавства». Поки що «Інтер» не відчуває жодної загрози, адже всі заяви, обіцянки, вимоги поки що обмежуються віртуальною реальністю інтернету, в житті ж відбуваються зовсім інші речі… «Я впевнена, Безлюдна робила це свідомо і не заради рейтингів! А заради куражу, - написала у фейсбуці шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лігачова. – Не для рейтингів вона поставила саме Повалій відразу після гімну України, і не для рейтингів вона сама вітала глядачів каналу саме під Повалій... Вони відчули силу, разом з перемогою ОП на виборах і в силу постійних переговорів з Путіним, Фірташ же зрозуміло, «ху із ху» (хто є хто)... СБУ, наприклад, не хоче таки зрозуміти, як фінансується канал? Або хоче точно так само, як і з холдингом Вести? І УМХ?» І ми знову приходимо до того ж – політична воля. Або політична смерть.

Варто зазначити, що такі програми для «Інтера» – не в новинку. «Канал к успеху шел» уже давно, і саме такими методами. І обурення викликає навіть не стільки конкретний прецедент, скільки послідовне одурманювання своїх глядачів. Фейсбук-аудиторія, яка в більшості починала свої дописи формулюванням типу «не дивлюся телевізор уже давно, і вам не раджу» і закінчувала «вимкніть Інтер, він стане не рейтинговим, рекламодавці підуть від нього», не враховує кількох важливих моментів. Спільнота у соцмережах – далеко не вся країна. І навіть не половина. Телеканали – все ще найпопулярніші ЗМІ, які не є бізнесом. І вони працюватимуть не залежно від рентабельності, бо це дає більше, ніж прибутки – це дає хоча б електорат, який вибирає потрібних «слуг народу». А рейтинги у цій сфері малюються в залежності від того, хто їх замовляє.  

ОСЬ З ЯКИМИ ПОБАЖАННЯМИ ВИСТУПИЛА УКРАЇНСЬКА БЛОГСФЕРА І КОРИСТУВАЧІ СОЦМЕРЕЖ ПІСЛЯ ДЕМАРШУ «ІНТЕРА». ТАКОЖ ВСЕ БІЛЬШЕ ПОПУЛЯРНОСТІ НАБИРАЄ ХЕШТЕГ #ІНТЕРНАЦВИНТАР

А що поки може зробити кожен небайдужий глядач, якого обурює контент «прокислого олів’є» на «Інтері»? Медіаюристи радять писати скарги до Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Як вважає юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай, навіть публічний розгляд цих скарг це вже добре. Хоча Нацрада навряд чи зможе застосувати санкції, але показати, що регулятор все бачить – уже добре. А для більшої переконливості варто мати доказову базу, куди підійдуть і ті ж скарги. Чим більше, тим краще. Ігор Розкладай навіть поділився формою документу:

Шапка до скарги: 

КОМУ: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
01601, Київ, вул. Прорізна, 2
ВІД: Громадянина (громадянки) України
прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, 

Скарга
на дії ПРаТ «Телеканал «Інтер»

Я, ПІБ, (суть скарги)

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

ГОЛОС ІЗ ФЕЙСБУКУ