Спікера обрали. Проблеми залишились
Однак життя пішло вперед, висунувши нові парламентські турботи. Несподіванки не трапилося — процес обрання замів спікера Ткаченка застопорився, не почавшись. НДП, Рух і «Громада», яка «припала» до них ситуативно, по суті блокували внесення питання у порядок денний. Хоча суть, зрозуміло, не в повістці, а в тому, що домовленості з подальшого розподілу портфелів влаштовують далеко не всіх.
Олександр Ткаченко, повідомивши, що має намір запропонувати на своїх заступників комуніста Адама Мартинюка й соціал-демократа Віктора Медведчука, нікого цим не шокував. Хоч одіозність фігури Мартинюка, який готовий був до будь-якої трійки, лиш би в крісло, і викликає сумніви, однак, за інформацією з компартійних лав, фракцію влаштовує те, що, зайнявши місце в президії, Мартинюк звільнить місце другого секретаря ЦК. На кшталт на тобі, Боже, що нам не гоже...
Однак варіант, при якому «стільці увечері, а гроші вранці», — не пройшов. Обділені фракції хочуть чітких гарантій щодо комітетів, причому апетити — зворотно пропорційні заслугам. НДП, наприклад, зі слів Артура Білоуса, претендує на «всі головні комітети, в тому числі економічного блоку». Враховуючи, що сили, які перемогли, мають намір звести участь НДП взагалі до мінімуму, очевидно, на їхню думку, доцільно почекати, поки зрушить «об’єктивний процес» — відтік людей із «фракції влади» та її розвал.
«Громада», котра разом із лівими висувала Ткаченка при «випадковій» відсутності свого лідера Павла Лазаренка (про лють якого тепер розповідають дивовижні історії), не отримавши пропозиції щодо місця заступника (причому саме першого) за деякими відомостями, збирається боротися, окрім іншого, за «правовий комітет» (який чи то бореться, чи то контролює оргзлочинність?). Цей самий комітет (якщо не буде спеціального у справах корупції), напевно в особі Григорія Омельченка, хочуть і незалежні, яким новий спікер зобов’язаний віддавати борги. Зіткнення інтересів можна простежити й на інших конкретних виявах.
Але цікавішою виглядає інша інформація. Ті, хто припускав, що саме Президент благословив кандидатуру Ткаченка, можливо, помилилися. Розказують, що в адміністрації Президента металися такі громи і блискавки!.. Кушнарьова Президент після того, що сталося, нібито не прийняв. А «зелених», які намагалися пробитися з поясненнями, через кушнарьовську приймальну «послали» від імені Президента. Хоча «зелені» стверджують — незалежно, безконтрольно в них голосує тільки один депутат: із відомого «Пріоритету».
Не виключено, що хтось зненацька звернув увагу Президента на той факт, що з якої б це причини раптом із уряду списують борги «ткаченківської» асоціації «Земля і люди», а потім у Верховній Раді «несподівано» проходить Олександр Ткаченко? «Хтось» міг натякнути Президентові, що це ще одне підтвердження на підозру про самостійну гру НДП і Пустовойтенка. «Хтось» міг навіть пояснити ненав’язливо щось на зразок: а де взагалі впевненість і гарантії, що всі оргструктури НДП, у тому числі в самоврядуванні, силових відомствах і т. і. — це під Кучму?
І вся прекрасна задумка ідеологів НДП про те, щоб, позалицявшись до асоціації «Земля і люди» на рівні уряду, розширити щілину між селянами й соціалістами напередодні виборів саме кандидата НДП — це вже нібито виправдання, хоч і є чистою правдою.
Коротше кажучи, на сьогоднішній день ми маємо великий «базар»: «розбирання» навколо трону, «розбирання» в правому таборі, «розбирання» — в лівому, як і раніше парламент, котрий вирішує внутрішні проблеми. А ще йде дощ. І жнива. Одночасно.
