Анатолія Матвієнка — у президенти!
Як стало відомо кореспондентові «Дня», демократична частина НДП розглядає питання про висунення кандидатом у президенти свого лідера Анатолія Матвієнка.
Причому аргументом слугує теза про те, що найближчими виборами не закінчуються ні життя, ні політика, ні участь у тому й іншому. Партія хоче зберегти себе як політичну силу, заявивши про себе у відкритій політичній боротьбі. Неафішованим аргументом, вочевидь, є шанс через висунення Анатолія Матвієнка — врятувати і його самого, і його (нетолстоухівську) НДП від «вкатування в асфальт» за неслухняність. Якщо, як сардонічно зазначає Ігор Коліушко, «вся політика полягає в тому, щоб першим прибігти і лизнути найвищий зад», — то після перегонів наввипередки номенклатурних НДП-істов і керівництва СДПУ(о) позиція Анатолія Матвієнка, котрий не вписується в таку «політику», і його сподвижників стає для них досить небезпечною...
Лідер «нового» Руху Юрій Костенко підтвердив, що партії, ведучи переговорний процес про блок і єдиного кандидата, готові розглядати і кандидатуру Матвієнка, і Пинзеника («Реформи і порядок»), і самого Костенка. До блоку, за його словами, може підключитися і Партія зелених. На запитання кореспондента «Дня», чи можна уявити, що на вибори підуть, у крайньому випадку, кілька кандидатів — правоцентрист, щоб урізноманітити електорату вибір у секторі Кучми, пан Костенко відповів: «Я переконаний, якщо п'ять-шість партій вийдуть з єдиним кандидатом — це може бути не «підстава», не гра, а серйозні вибори». Є, однак, у багатьох членів імовірного блоку і така позиція: головне — не дати Кучмі вийти в другий тур, а потім — підтримати нелівого кандидата.
Старійшину в НДП, народного депутата, академіка Костянтина Ситника кореспондент «Дня» попросила прокоментувати нинішню ситуацію:
— Мені ніколи не здавалося, що у нас «коротка лава запасних» — як свого часу висловився нинішній Президент. Я тоді ще подумав: невже українська земля така бідна на інтелектуально багатих людей? Ні, Леонід Данилович не має рації. Як не мають рацію ті (я майже щодня чую), хто говорить: «А кого?» Я вважаю, якщо ми зараз зайдемо в цей сесійний зал, який так лають — десяток потенційних кандидатів є, правда? От усі говорять про Медведчука — а чому б і ні? Я можу назвати Філіпчука з Руху, з ним я працюю в комітеті — дуже глибока людина. І лідер нашої партії Анатолій Матвієнко цілком відповідає найвищим вимогам, які ми могли б пред'явити майбутньому президенту. А Костенко? Також особистість. Я розміняв восьмий десяток, але і десять, і двадцять років тому я казав: не можна продовжувати лінію геронтократії, не можна! Ми не пускаємо молодь, і треба зробити, щоб у цей захід вдалося, але якщо ні — треба починати сьогодні, хоча час було вже вчора.
Я можу пригадати і таких людей як Кінах — трохи старше. Але він навіть не називається. Є ще незрозуміло чим визначені моральні внутрішні зобов'язання перед нині діючим Президентом. Я цього в політиці не розумію. Має бути чесна боротьба, є країна і треба дати народу вибрати з дійсно яскравих людей.
Так, є зараз побоювання за їхню долю. І великі. Мені відомо, що мають місце «накати» на конкретних політиків, які поки просто намагаються висловлювати свою думку. Політичної чесності чекати — поки немає підстав. Мені була властива така якість, як наївність, і оптимістичний погляд — ще зовсім недавно. Але буквально за останній місяць у мене цей оптимізм зник».
