Олександр ЛАВРИНОВИЧ: Державне керiвництво використало фракцію НРУ для досягнення своєї мети

Рух оголосив себе «жорсткою опозицією» (після відомої «конструктивної» — це вже можна було б розцінити як крок уперед, якби ще зрозуміти, кому він буде безкомпромісно опонувати). НДП, «партія влади», — по-перше, записалася в «меншовики», а по-друге, вустами деяких лідерів говорить тепер про зближення з Рухом, «жорстким опонентом», що само собою вже схоже на анекдот. Обидві пропрезидентські (б.у.?) фракції показали, окрім іншого, що уміння програвати достойно, зберігаючи гідність, — очевидно, не є сильною стороною пропрезидентських сил.

Хоча, якщо без істерик, то, на погляд Олександра Лавриновича, відомого «внутрішнього дисидента» НРУ, такий фінал цілком закономірний. Своїми думками він поділився з кор. «Дня» Тетяною КОРОБОВОЮ:

— Ситуація, котра склалася у Верховній Раді з розподілом керівних посад і реальним впливом на подальшу парламентську діяльність — це наслідок великої політичної гри, взаємних домовленостей і відходів від цих домовленостей. І оскільки не сформувалася жорстко жодна з коаліцій у парламенті й жодним чином не сформувалася більшість, то треба було чекати, що в певний момент ті, хто створював такі ситуативні утворення, будуть шукати свою політичну реалізацію через локальний сепаратний компроміс між двома таборами — лівим і правим. У цьому випадку це зробили інші партії, які й забезпечили свій вплив. А Рух цього не робив і тому опинився в такій ситуації, коли практично всі головні питання вирішені без участі Руху.

— Коли сьогодні Рух і НДП кажуть про «зраду», вони не згадують, що НДП за спиною в Руху намагалася домовитися з комуністами, а Рух під час голосування стосовно Бандурки намагався «вбити» в президію свою людину, замість колеги із «четвірки».

— Я не думаю, що доцільно говорити про «зраду», — очевидно, мову треба вести про пошук шляхів досягнення своєї мети, яку ставила кожна із фракцій, кожна з політичних сил, і діяла таким чином, який дозволяв їй як можна повніше забезпечити власну присутність на керівних посадах.

— Є один детектив — слабенький, але з доброю назвою: «Шісток прибирають першими». Враховуючи роль Руху при виконавчій владі — чи можна сказати, що це саме той випадок?

— Можу тільки сказати, що на превеликий жаль, наша фракція опинилися в ситуації, коли її використало для досягнення своєї мети державне керівництво, і тому, безумовно, вона виявилася великою мірою заручницею цієї ситуації. Ну, а із заручниками завжди... є проблеми...