Діалог як шлях до порозуміння

Історичні події кінця Другої світової війни (1943—1944 рр.) по-різному трактують українська і польська сторони, травмуючи при цьому свою свідомість і блокуючи розум. Із глибин часу виринають трагічні події, пов’язані з «Волинською різнею», операцією «Вісла», руйнуванням церков на Волині в 1938—1939 рр., злодіяннями в селах Павлокоми, Сагринь 1944—1945 рр.

Саме до ревізії та впорядкування історичної пам’яті закликають автори книги Wiele twarzy Ukrainy («Багато облич України», видавництво університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, м.Люблін) польська журналістка, публіцистка, авторка та упорядниця книжок про Україну й українців Іза Хруслінська та голова Об’єднання українців у Польщі, історик, публіцист Петро Тима.

Нещодавно Український дім учергове гостинно відчинив свої двері та люб’язно запросив поціновувачів історичної книги до Літературного клубу на зустріч з авторами згаданого видання. Це збірник відвертих, фундаментальних і гострих бесід з 25 співрозмовниками — знаними представниками української, польської, єврейської та західної інтелігенції, професійними істориками, публіцистами, учасниками і керівниками українських підпільних рухів 1940—1950 рр., колишніми дисидентами. Серед них — Микола Горбаль, Ярослав Грицяк, Яцек Куронь, Тімоті Снайдер, Семен Глузман, Юрій Шаповал, Йосип Зісельс... Бесіди проводились у період 2000—2004 рр., коли в Україні відбувалися доленосні події в площині українсько-польських відносин: невдала спроба відкриття «Цвинтаря орлят» у Львові, проведення заходів до 60-річчя Волинської трагедії, присвячених вшануванню пам’яті, вибори президента. За 14 років після виходу книги у світ проблематика історичної пам’яті, пошук шляхів до порозуміння між польським і українським народами, питання самоідентифікації України і відокремлення від «старшого брата» — на часі!

На початку зустрічі Іза Хруслінська згадала Єжи Гедройця — активного симпатика України як незалежної держави, прихильника польсько-української співпраці, польського публіциста, історика, головного редактора часопису «Культура» (Париж), борця з комуністичною ідеологією, великого демократа, який ще у 1950—1960 рр. шукав шляхи порозуміння і примирення поляків та українців. Йому належить твердження: «Не може бути вільної Польщі без вільної України». «Справді, Гедройць залишив нам у спадок своє бачення Польщі і України, окреслив основні напрями розвитку наших держав. А ми, зі свого боку, маємо відповісти: чи добре засвоїли його уроки історії?», — наголосила пані Іза (нагадаємо, в «Дні» ще 2004 року вийшла так само донині актуальна книга «Війни і мир, або Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...», електронний варіант якої доступний в магазині на сайті «Дня» за посиланням https://day.kyiv.ua/uk/library/books/viyny-i-myr, також «День» видав і вибране з публіцистичної спадщини Гедройця в серії «Підривна література», цю книгу також можна придбати в «Дні» https://day.kyiv.ua/uk/library/books/pidrivna-literatura-iezhi-gedroyc-z-notatok-redaktora. — Ред.). До речі, вона самостійно вивчає українську мову для більш повного і ґрунтовного аналізу української проблематики. І зауважила не без гордості, що з П.Тимою спілкується виключно українською.

Петро Тима нагадав присутнім, що свого часу ініціатором таких діалогів і дебатів із провідними українськими і зарубіжними мислителями, істориками, філософами, авторами наукових праць М.Поповичем, І.Дзюбою, В.Скуратівським, А.Міхніком та ін. стало українське видавництво «Дух і Літера», з директором якого К.Сіговим також вели бесіду автори книжок. За словами К.Сігова, тематика семінарів, конференцій, дискусій завжди гостра та актуальна: проблеми Голокосту, комуністичного пресингу в Україні, втрат і здобутків України за період незалежності. «Ми хочемо «завести годинник» так, аби він показував той самий час для всіх інтелектуалів у Європі. Нам потрібен спільний код у Києві, Варшаві, Лондоні, Парижі», — зауважив К.Сігов.

Слід наголосити, що Європа знає достатньо прикладів різних конфліктів між державами-сусідами. Польський політик і державний діяч Яцек Куронь провів аналогію на сторінках книги «Багато облич України» між відносинами польсько-українськими і польсько-німецькими. Внаслідок війни мільйони німців було примусово виселено з розширених польських територій: частина Пруссії, Сілезії, Щецин. І хоча Польща зазнала величезних втрат під час Другої світової війни, все ж певну дипломатичну крапку в конфлікті з Німеччиною змогли поставити 1964 року польські і німецькі єпископи, проголосивши взаємне звернення: «Пробачаємо і просимо вибачення». 2003 року Україна і Польща на офіційному рівні теж зробили крок до примирення, вперше вшанувавши пам’ять жертв українсько-польського конфлікту на Волині. Але, на жаль, остаточно загасити його не вдалось, і час від часу наше історичне минуле не дає спокою, лягає важкою тінню, проектується на сьогодення, загострюється, як хронічна хвороба.

Наші народи в роки Другої світової війни зазнали значних людських втрат і страшних тортур, виконавцями яких були тоталітарні режими — гітлерівський і сталінський. Вони перемелювали в своїх «м’ясорубках», цинічно позбавляючи свободи, державності, надії, голосу, імені... зрештою, життя мільйонів і мільйонів. Фундамент добросусідства і дружніх відносин між нашими державами розхитували свідомо і провокаційно імперські сили, які завжди були націлені на тотальне панування. Це, на жаль, спостерігається і нині.

Для того, щоб мати історичну пам’ять, мусимо знати історичну правду не від політиків, а саме від істориків. Автори книги Іза Хруслінська і Петро Тима спробували знайти той спільний історичний знаменник, вирівняти погляди українців і поляків на свою історію. Можливо, невипадковим і символічним є те, що ця зустріч відбулася саме у Всесвітній день історика. І нехай колесо історії крутиться, а ми будемо вдумливо і неупереджено аналізувати її хід.