Поклик предків — чи чуємо?
Нещодавно в газеті «День» академік Б. Патон заявив, що «екологічна «ємність» Землі не безмежна». Це — незаперечна істина та перспектива, точніше відсутність перспективи, на віддалене майбутнє для тої частини людства, яка почала «втрачати голову». Проте шанси піти далі за всіх, а може, й до інших планет та зірок, матимуть кращі з кращих, найрозумніші і найпрактичніші нації. Маємо вже не одне застереження від космополітизму, поголовного змішування націй, етносів, поглинання сильнішими слабших, наслідком чого є поширення аморальності, бездушності, хвороб, а головне — зменшення живучості та відпорності націй. Аби застерегтися, розумніші й спритніші плекають свій націоналізм, а дурніші й благіші (здається, найблагіші, найдобріші у світі таки українці) слухають, що про них кажуть агресивні сусіди, і стають ще піддатливішими. Про це досить переконливо пише професор медицини В. Монастирський у статті «Націоналізм: чим він є — злом чи добром?» («День», №67-68).
Учені все частіше попереджують, але багатьом соціумам та їхнім правителям таки бракує розуму. Чим менша здатність мислити, передбачати і застерігатись перед фатальними небезпеками у народів, їхньої еліти та провідників, тим менше шансів на виживання (тривале існування) вони мають. Тоді не додають шансів навіть нові наукові відкриття і технології. Наприклад, як вважає Б. Патон, «бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та мереж може призвести до часткової втрати, навіть на генетичному рівні, інтелектуальних здібностей людства». А тут ще — надмірне збагачення одних і недопустиме збідніння інших, непередбачуваний атом, мілітаризація та природні катаклізми, стихії, котрі ніяк не приборкати...
Підтвердження песимістичних прогнозів маємо в падінні інтелектуального рівня молоді, схематизації та збіднінні всієї культури, попри розвиток інформатики та кінематографу, в американців, у поступовому вимиранні європейської раси, деградації традиційно захланних «русскіх», які все більше нахабніють і спиваються... Не рятує високий рівень науки і життя навіть Японію... Про Африку та прогресуючі хвороби краще взагалі не згадувати.
А що маємо в Україні? Всього потроху. Втрачаючи прадідівські традиції, працелюбність та мораль, а з ними й одну з найдавніших, найрозвиненіших мов, запозичуємо те, що веде до занепаду, деградації, вимирання. Донедавна вважалося, що у нас найвища у Європі смертність через минулі воєнні втрати, які періодично впливають на демографію. Впливає, звичайно, і Чорнобильська катастрофа — тільки ліквідаторів, переважно чоловіків, загинуло вже понад 137 тисяч. Та є ще більш вразливі фактори: аморальність, хіть до розваг, дурману і всього того, що легко лізе в голову та вбиває здорові клітини тіла, видозмінює гени. Через розбещеність поступово зменшується здоровий статевий потяг у подружніх пар, бажання народжувати й виховувати дітей.
Так звані сильні нації, які паразитують за рахунок слабших, теж приречені. Формули майбутнього виживання ще ніхто з учених не вивів — її віками виводять етноси і нації, але мало хто може цю премудрість розшифрувати (кажуть, колись друїди та волхви цим займалися) і застосувати. Та все ж хотілося б кращої долі для всіх українців. Багато що залежить від наших провідників, еліти. На жаль, справжня еліта була знищена, а теперішні провідники всім націям і народам демонструють свою звироднілість. Виховати гідних провідників нації, нову еліту може поклик предків, а зміцнити — Дух Волі.
Єднаймось, українці, у протистоянні всьому злому та нелюдському! Те що було краще і здоровіше в минулому, має відродитись у розумних, практичних і передбачливих нащадках.
