«Вибухова» класика

Наймасштабніший тур української класичної музики Ukrainian Live Tour «Повернення української класики» відбувся за підтримки Українського культурного фонду. На концертах у 13 містах лунали твори 10 маловідомих композиторів із Галичини, які творили у ХХ ст. Це були вечори, де музику об’єднав часом, пристрастю і міфами (більшість творів ніколи раніше не лунали та не видавалися).

За словами організаторів проекту, камерні твори забутих галицьких композиторів ХХ ст. збирали в архівах упродовж років. Із понад 1000 композиторів було обрано 10 митців, які жили і творили музичну культуру на зламі епох: С. Воробкевич, С. Людкевич, В. Безкоровайний, Н. Нижанківський, З. Лисько, Б. Кудрик, Л. Мазепа, В. Барвінський, Р. Сімович, А. Кос-Анатольський. Їхні твори у виконанні інструментального тріо лунали у великих та малих містах України.

Організатори туру — громадська організація «Колеґіум Музікум». Рік тому вона започаткувала тривалий проект з популяризації української класики Ukrainian Live. Вже відбулося кілька концертів у Львові, Вінниці, в Годовиці. Наразі його автори — культурні менеджери Іван Остапович та Тарас Демко, а також піаніст Дмитро Микитин впевнені, що українська музика сповнена шедеврів, гідних посісти місце поряд з найкращими зразками світової класики.

Ми поспілкувалися з Тарасом ДЕМКОМ та Дмитром МИКИТИНИМ і розпитали їх про ідею туру, враження від музики та реакції слухачів.

— Назвіть три слова, які характеризують Ukrainian Live Tour.

Д.М.: — Привітність, яскравість, вибуховість.

Т.Д.: — Історичність, концептуальність, зацікавленість.

— Ukrainian Live Tour охопив 13 міст по всій Україні — від Києва до Одеси, від Львова до Харкова. Ви завітали в такі не надто розпещені увагою концертних агенцій міста, як Кривий Ріг чи Житомир. Чи важко було організувати такий тур?

Т.Д.: — Туру української класичної музики таких масштабів ще не було. Реалізація такого проекту — це складна логістика, величезна кількість викликів: промо, реклама, співпраця зі ЗМІ, налагодження контактів, узгодження залів, репетицій, поїздки проживання, харчування... В деяких містах це було на найвищому рівні. Це був гарний досвід. Тепер ми знаємо, що організовувати тури класичної музики в Україні цілком реально.

— У програмі туру музика галицьких композиторів ХХ століття. Як сприймали її на Заході і Сході?

Д.М.: — Люди зі Сходу були зацікавлені почути українську музику з Заходу, люди з Заходу були зацікавлені почути музику зі Заходу. Ми лише відкриваємо цей пласт культури. Але він є дуже цікавий і зрозумілий слухачам. Ця музика про нас і для нас.

Т.Д.: — Публіка сприймала тріо позитивно, з цікавістю і щирістю. А от організація не в усіх містах була однаково високою. Ми записували на відео реакцію людей після концертів у кожному місті, маємо близько 100 опитаних, скоро випустимо фільм про тур із рефлексіями слухачів і слухачок.

Але найкращим компліментом для нас були не аплодисменти публіки, а формування подальших стосунків із тими людьми, які були на концерті, які стали нашими підписниками в соцмережах. Вони й далі будуть слухати українську музику.

— Чи розповідали ви перед концертами про композиторів, чиї твори будуть лунали?

Т. Д.: — Ми принципово не проводимо концерти-лекції. В нас інша мета. Ми створюємо атмосферу, намагаємося передати дух тієї епохи, коли була написана музика — початку і середини ХХ століття. Тож на кожному концерті були лише невеликі ремарки про композиторів та їхнє життя, без зайвих дат і фактів, які переобтяжують сприйняття.

Д.М.: — Багато хто очікував, що прийде на нудну подію, де ведуча із зачіскою та з текою в руках читатиме півторагодинну лекцію, а натомість потрапили на живий драйвовий концерт. Це ураган емоцій! Бо ця музика, це щось неймовірне. Взяти хоча б «Гумореску» Кудрика. Це ж суцільний рок-н-рол!

— Знаю, що склад тріо змінювався: в першій половині туру разом з вами, Дмитре, грали скрипаль Адріан Боднар та віолончеліст Сергій Коров’яцький, а в другій — скрипаль Микола Гав’юк та віолончелістка Богдана Неділько. З чим це пов’язано?

Д.М.: — Інший склад дає ширший варіант інтерпретацій. Виконавці, які грали у другій половині туру, принципово не слухали виконання колег з першого, щоб мати свій власний погляд на музику.

Т.Д.: — Різні склади дали можливість нам робити більше варіантів записів, що також є цінним. Кожне місто дарувало нам нові відкриття... Після таких подорожей розумієш, яка у нас унікальна та багата країна!